Джерело зображення, BBC/Getty Images

своєрідні

Англо-американські тенденції до ванних кімнат настільки широко розповсюджені, що в 1920-х рр. Їх охрестили "санітарним імперіалізмом".

"Як араби, ми маємо переконатися, що у нас є три речі, коли ми збираємо речі: наші паспорти, багато готівки та портативний портативний біде".

Це жарт від єгипетського коміка Бассема Юсефа під час одного з його шоу в червні минулого року в Лондоні, коли він розмахував одним із цих портативних шлангів, відомим як шаттаф.

"Я не розумію: ви одна з найрозвиненіших країн у світі. Але коли справа доходить до спини, ти позаду ".

Багато людей погодились би з Юсефом. Тенденція у багатьох західних країнах чистити після використання ванної кімнати - замість води - викликає плутанину в різних частинах світу.

Вода очищається краще, ніж папір. Наприклад, навіть ризикуючи бути неприємним, уявіть, як ви намагаєтеся видалити шоколадний пудинг зі шкіри лише серветкою.

Кінець Можливо, ви також зацікавлені

Крім того, хоча туалетний папір може бути не таким твердим, як керамічні шматки (використовувались древніми греками) або колоски (використовували колоніальні американці), ми всі сходяться на думці, що вода менш абразивна ніж навіть найм'якший п'ятишаровий туалетний папір.

У багатьох країнах вони закінчують відвідування лазні водою. І це трапляється не лише в незахідному світі.

Французи, звичайно, дали світові слово біде. І хоча ці пристрої зникають з галльської країни, вони все ще є в Італії, Аргентині та багатьох інших місцях. Тим часом портативний шланг Юсефа легко знайти у Фінляндії.

Джерело зображення, BBC/Alamy/Getty

Саме французи дали світу слово "біде", але вода для очищення після полегшення також є переважною в багатьох країнах, де більшість мусульман, зокрема.

Все-таки велика частина Заходу залежить від туалетного паперу. У порівнянні з будь-якою іншою точкою світу, Великобританія та США мали найбільший вплив на сучасну культуру ванних кімнат, за словами експерта з історії архітектури Барбари Пеннер у своїй книзі "Ванна кімната". ("Ванна").

Насправді, англо-американські тренди ванних кімнат набули такого поширення, що в 1920-х їх навіть називали "імперіалізм здоров'я".

Незважаючи на це, ці тенденції сягали не скрізь. Вода є переважною, наприклад, у кількох країнах, де більшість мусульман, оскільки ісламські вчення передбачають використання води для чищення.

А ще є відомі сучасні японські туалети, які одночасно відображають технологічну винахідливість і сором за функції тіла і пропонують як змочування, так і сушіння.

Як показує дослідження австралійського урядовця Зул Отмана, який досліджував культурне та історичне ставлення до туалетів, деякі австралійські мусульмани пристосувались до туалетів західного типу, використовуючи туалетний папір, а потім приймаючи душ, наповнюючи глечик водою або встановлюючи біде поруч із вашим. туалети.

Джерело зображення, BBC/Alamy

Американці є безумовно провідними світовими споживачами туалетного паперу.

Отман був свідком упертого західного наполягання на використанні якогось паперу. Один з його однокласників у Шеффілді, Великобританія, закінчив туалетний папір і в підсумку використав купюру в 20 фунтів для чищення.

Тим часом сім'я металістичного гітариста і подкастера Кайзера Куо прийняла компроміс. Три роки тому вони переїхали з Пекіна до США, де, як і багато новачків, вони зберегли деякі китайські звички та взяли деякі американські.

Куо був здивований усім папером, який його діти почали вживати, відповідно до визнання, що американці були на сьогоднішній день, провідні світові споживачі туалетного паперу.

Астха Гарг, індійська вчена-дослідниця, яка два роки працювала в США, також була здивована використанням туалетного паперу.

"Це було не так очевидно, що йому довелося кинутися в унітаз", - каже він., мелірування їх фінансові та екологічні витрати.

"Це змиває туалети. Мені здається, що кожна четверта ванна кімната має проблеми зі сантехнікою".

Сидіти або присідати?

Це захоплююча тема, що розділяє: можливість сидіти проти присідання.

Обидві позиції використовувались у Китаї за часів династії Хань (206 р. До н. Е. - 220 р. Н. Е.), І хоча існували відмінності в уподобаннях залежно від місцевості, зараз присідання переважають у громадських туалетах по всій країні.

Навіть сьогодні, підраховано, що дві третиниСвіт присідає.

Джерело зображення, BBC/Alamy/Getty

Анатомічно присідання - найкраща поза для відвідування ванни.

Однак багато західників продовжують протистояти моделі, яку можна було б вважати логічнішою та зручнішою за порцеляновий "трон".

Присідання дозволяє уникнути "надмірної близькості" між користувачем та туалетом, на якому він сидить.

Анатомічно положення з присідання - це також найкраща поза, оскільки кут дозволяє плавніше проходити. Випорожнення кишечника відбувається швидше, і докладається менше зусиль.

Джерело зображення, Getty Images

Підняття колін під час відвідування туалету, щоб змінити кут тазу з 90 до 35 градусів, може допомогти розслабити кишечник.

У багатьох країнах вони перетворили цей довгий час перебування у ванній на вид дозвілля. Існує великий ринок книг для читання, сидячи в туалеті, - це, як правило, історії, жарти чи цікавинки.

Це все ще здається дивним для Куо. "Те, що скажуть вам усі китайські батьки, це: не читайте у ванній або тви отримаєте геморой ".

Сім'я Куо знайшла середину для свого китайсько-американського будинку.

"Ми тримаємо невелику підставку для ніг перед туалетом, тому, коли ти робиш свою справу, поклавши ноги на табурет, імітує положення присідання", - сміється він. "Я думаю, що моя дружина - геній за те, що це відкрила".

Дивні ванні кімнати

Час купання також різниться в культурному плані.

"У західних суспільствах спостерігається тенденція очікувати зливи в першу чергу протягом дня або промокати кожен день, і це дивно ", відображає Елізабет Шов, соціолог з Університету Ланкастера, Великобританія, яка досліджує практики споживання води та енергії.

Ключовий вплив мав бум світової реклами мила, який прискорився після світових воєн. Навіть теленовели отримали свою назву англійською мовою (мильна опера) великої реклами радіо та телебачення американських виробників мила ( означає "мило" англійською мовою).

Ідея використання спеціальних видів мила для тіла та обличчя замість засобів для загального чищення, які також можна використовувати на одязі, є досить недавнім винаходом, частково пов’язаним з рекламою та тенденцією приймати ванну з більшою частотою.

Ще одна порівняно недавня концепція на Заході - нормальність щоденного душу. Шоу зазначає, що всього два покоління тому у Великобританії це було звичним явищем люди купатимуться раз на тиждень.

Джерело зображення, BBC/Getty

Якщо ви приймаєте душ вранці або вночі, це може мати більше спільного з вашою культурною практикою та маркетингом, ніж з гігієною.

Часті купання поширені навіть, наприклад, у місцях з низьким рівнем доходу в Лілонгве, Малаві, де мешканці можуть приймати ванни з відрами два-три рази на день, незважаючи на періодичний доступ до води.

Нинішня рутина ранкового душу частково відображає сучасні уявлення про те, як структурувати день, що є більш суворим, ніж у минулому.

Існує також більше відчуття того, що доводиться приймати душ як спосіб представити себе іншим, а не видаляти бруд, накопичений протягом дня.

Але, є Дійсно більш гігієнічно або корисно приймати душ щодня і робити це вранці або вночі?

Не завжди. Часті гарячі душі можуть висушити шкіру та волосся, що спричиняє звичку багатьох жінок мити волосся лише один-два рази на тиждень.

Про переваги ранкового або денного душу також можна дискутувати. Деякі прихильники того, як душ вранці допомагає вам прокинутися і бути настороженим, але вечірня ванна, як це поширено в Японії, може допомогти розслабити м’язи перед сном.

Джерело зображення, BBC/Alamy/Getty

Вечірня ванна, як це поширено в Японії, може допомогти розслабитися перед сном.

Звичайно, у будь-якій країні існують відмінності, тому є винятки з усіх цих тенденцій. І історія гігієнічних звичок свідчить про те, що жоден з них не повинен бути остаточним; все може змінитися в міру розвитку культурних та технологічних подій.

Можливо, у майбутньому люди на Заході могли б показати своє екологічна турбота оголосивши, що вони приймають душ лише раз на тиждень, або що вони перевели свої душі високого тиску на ковшовий метод.

Або деякі з них також можуть встановити шланги для біде біля своїх туалетів, побачивши, наскільки вони корисні людям з інших країн.

Звички у ванній можуть здаватися справою здорового глузду, але вони є результатом багато соціальних умов. Зрештою, нас усіх слід навчити користуватися сауною, біде, душем або навіть туалетом.

* Ця стаття адаптована з BBC Future. Ви можете прочитати оригінал примітки (англійською мовою) тут .

Пам'ятайте, що Ви можете отримувати сповіщення від BBC Mundo. Завантажте нову версію нашого додатка та активуйте їх, щоб не пропустити наш найкращий вміст.