мільярдів

Для його виробництва були потрібні землі разом з Канадою та Індією

У Латинській Америці щодня витрачається еквівалент вмісту 10 центрів постачання

Щорічні витрати продуктів харчування у всьому світі складають 750 мільярдів доларів (за цінами виробників у 2009 році), що перевищує валовий внутрішній продукт (ВВП), який був на початку цього десятиліття в Аргентині, свідчать порівняння Організації Об'єднаних Націй з продовольства та сільського господарства (ФАО), яка наполягає на тому, що явище слід вимірювати не лише у тонах та калоріях, а й з економічним підходом.

Тут підкреслюється, що хоча фрукти, бобові, злакові культури, м’ясо, молочні продукти, коріння або овочі, в кінцевому підсумку викидаються, для їх виробництва використовується 1,4 мільярда гектарів, що перевищує територію Канади та Індії разом узятих.

ФАО повторює, що щороку на планеті втрачається 1300 мільйонів тонн їжі, що передбачає третину того, що виробляється для споживання людиною, або навіть 150 000 щоденних контейнерів стандартного розміру та з максимальною місткістю, що використовується для морського транспорту.

Що стосується країн Латинської Америки та Карибського басейну, то він стверджує, що викинуто 127 мільйонів тонн їжі, або 9,7 відсотка глобальних втрат. Це означало б щоденне витрачання 348 тис. Тонн їстівних продуктів. Тобто важить приблизно 10-кратна потужність Центрального де Абасто в Мехіко, найбільшого у світі.

ФАО та Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) є відомствами, відповідальними за впровадження Десятиліття дій у галузі харчування, яке триває з цього року до 2025 року, згідно із заявою, яку Організація Об'єднаних Націй (ООН) зробила 1 квітня минулого року. Цілі на десятиліття - викорінення голоду та запобігання всім формам недоїдання у світі, де паралельно 800 мільйонів людей страждають на хронічне недоїдання, а понад 2 мільярди мають харчові дефіцити, але є ще 1,9 мільярда зайвої ваги людей, одна третина ожиріння.

Країни Латинської Америки та Карибського басейну взяли на себе зобов'язання зменшити наполовину втрати продовольства та відходи на душу населення до 2025 року, що, за іншим порівнянням, наразі ФАО складає 223 кілограми їжі на людину.

Протраченої в Латинській Америці їжі було б достатньо для задоволення харчових потреб 300 мільйонів людей. Крім того, 36 мільйонів людей (більше загальної кількості населення Перу) могли забезпечити свої потреби в калоріях лише втраченою або витраченою їжею на рівні прямих продажів споживачам, повідомляє організація.

Не має значення, про який вид їжі йдеться, більшою чи меншою мірою всі вони марно витрачаються. Найбільші втрати мають фрукти та овочі, які досягають 55 відсотків загального обсягу виробництва, за ними йдуть коріння та бульби - 40 відсотків, риба та молюски - 33 відсотки. Тоді розміщуються зернові культури, що втрачають 25 відсотків, тоді як м’ясо, молочні продукти та бобові тратяться на п’яту частину або 20 відсотків.

Чудовий генератор вуглецю

Втрата їжі відбувається на кожній з п’яти фаз або стадій так званих ланцюгів поставок, але найбільший відсоток відбувається як на початку, так і в кінці її: виробництва та споживання, оскільки кожна з них концентрує 28 відсотків витрачених калорій. Ще 22 відсотки зникають у переробці та зберіганні продуктів харчування, і те саме стосується 17 відсотків більше у розподілі та збуті. Лише на стадії обробки втрати не складаються з двох цифр, оскільки вони досягають лише 6 відсотків.

ФАО зазначає, що харчові відходи несуть інші витрати для планети та населення з точки зору енергетики та шкоди навколишньому середовищу. Таким чином, до 2007 року загальний вуглецевий слід харчових відходів у 2007 році оцінювався у 3,3 мільярда тонн, що вдвічі збільшує викиди від усіх наземних перевезень у США.

Якби даремно витрачена їжа була країною, вона б посіла третє місце серед основних викидів парникових газів із приблизно 8 відсотками глобальних викидів, посідаючи лише нижче Китаю та США та вище Індії, постанова ФАО.