Український парламент сьогодні схвалив висування Юлії Тимошенко прем'єр-міністром.
18 грудня 2007 року о 10:52 ранку TASR
Київ, 18 грудня (TASR) - 226 євродепутатів проголосували за головного героя колишньої Помаранчевої революції.
Під час першого голосування минулого тижня номінація Тимошенко напрочуд не пройшла - одного голосу бракувало. Коаліція Блоку Юлії Тимошенко та Президента Віктора Ющенка "Наша Україна" має вузьку більшість із двох голосів у Верховній Раді.
Прихильники Тимошенко стверджували, що противники прозахідної коаліції порушили електронну систему голосування. Навпаки, їхні суперники назвали результат голосування ознакою слабкої згуртованості союзників з Помаранчевої революції.
Профіль Юлії Тимошенко
Харизматична леді Юлія Тимошенко стала символом Помаранчевої революції на початку зими 2004 року. Її вважають дуже здібним організатором, але іноді вона занадто радикальна.
Мистецтво говорити та невичерпна енергія зробили цього політика ключовою фігурою в масовому русі, який в кінці 2004 року привів на посаду прозахідного реформатора Віктора Ющенка. Під час Помаранчевої революції Тимошенко майже щовечора бачили на трибуні на київському Майдані Незалежності, завжди дуже елегантно одягнену і з типовою зачіскою - грубою косою, обмотаною навколо голови.
Український економіст і політик народився 27 листопада 1960 року в Дніпропетровську. У 1984 році закінчила економічний факультет Дніпропетровського державного університету та здобула освіту кібер-економіста, кандидата економічних наук. Вона займається бізнесом зі своїм чоловіком Олександром Тимошенко з 1988 року. У 19961997 роках вона була генеральним директором Об'єднаних енергетичних систем України.
З грудня 1996 року вона працювала у Верховній Раді (Парламент України) в партії "Асамблея Павла Лазаренка", віце-президентом якої вона була. Після втечі Лазаренка з країни в 1998 р. Та його арешту в США (звинуваченого у відмиванні грошей), вона змінила назву партії на Батьківщина (Отчина). У 19982000 рр. Була головою парламентського комітету з питань бюджету.
На президентських виборах 1999 року вона підтримала Леоніда Кучму. У 1999-2001 роках вона працювала віце-прем'єр-міністром уряду Віктора Ющенка, а також міністром палива та енергетики. Його антикорупційна політика здобула багато ворогів, особливо між українськими та російськими олігархами. Її стосунки з президентом Кучмою змінилися, і в серпні 2000 р. Її чоловік був заарештований за звинуваченням у позбавленні Казначейства кількох сотень мільйонів доларів на посаді голови Об'єднаних енергетичних систем України. Розслідування щодо самої Юлії Тимошенко розпочалося восени 2000 року, а Кучма був усунутий від уряду в січні 2001 року та заарештований у лютому за звинуваченням у корупції. У березні 2001 р. Суд Києва відхилив обвинувачення та звільнив її з-під варти. Пізніше Тимошенко заснувала Національний рятувальний форум.
У січні 2002 року під час передвиборчої кампанії перед парламентськими виборами вона зазнала дорожньо-транспортної пригоди, в якій зазнала травм голови та грудної клітки. Обставини аварії так і не пояснили, і існували думки, що це не випадково. Тимошенко була головою групи "Блок Юлії Тимошенко", яка набрала 7,2 відсотка голосів на виборах 2002 року.
На президентських виборах 2004 року вона підтримала кандидатуру Віктора Ющенка і брала активну участь у акціях протесту після оголошення офіційних результатів, згідно з якими перемогу здобув проросійський Віктор Янукович. На запит російської влади 7 грудня 2004 року Інтерпол оголосив на своєму веб-сайті обшук. Російська влада звинуватила Тимошенко у підкупі міністра внутрішніх справ Росії у 90-х роках, коли вона та її чоловік Олександра володіли компанією, яка імпортувала енергію з Росії. Однак через кілька годин її фото та звіт про пошук зникли з веб-сайту Інтерполу. Штаб-квартира Інтерполу в Ліоні поки не уточнила цю процедуру.
24 січня 2005 р. Новообраний президент Віктор Ющенко призначив свого прихильника Помаранчевої революції прем'єр-міністром, який був затверджений парламентом 4 лютого 2005 р. Однак 8 вересня 2005 р. Президент усунув її уряд. Він оголосив своє рішення після публікації звинувачень у корупції щодо найближчих колег. Тимошенко оголосила про свій відхід до опозиції до Ющенка.
На підставі розпорядження Київського суду Українська центральна виборча комісія (ÚVK) зареєструвала Опозиційний блок Юлії Тимошенко (БЮТ) на вересневих парламентських виборах 15 серпня 2007 року. Перед виборами Ющенко помирився з Тимошенко. На дострокових парламентських виборах 30 вересня 2007 року БЮТ став другою за силою партією, набравши 30,71 відсотка голосів.
Інавгураційна сесія українського парламенту розпочалася 23 листопада 2007 року в Києві. У новому законодавчому органі Партія регіонів має найсильнішу фракцію - прем’єр-міністра Віктора Януковича, в якому 175 депутатів. Однак вони досягли більшості в парламенті, уклавши коаліційну угоду між Юлією Тимошенко та президентом Віктором Ющенком. 4 грудня 2007 року коаліція союзників з Помаранчевої революції України призначила колишнього прем'єр-міністра Юлію Тимошенко прем'єр-міністром майбутнього уряду.
Парламент України не схвалив висунення кандидатури Юлії Тимошенко на посаду прем'єр-міністра під час голосування у вівторок, 11 грудня, коли їй не вистачило одного голосу. За словами Тимошенко, її несхвалення стало результатом фальсифікацій під час голосування в парламенті, що, однак, не було підтверджено створеною комісією.
Після повторного призначення Ющенко Тимошенко прем'єр-міністром наступного дня, в середу, 12 грудня, її опоненти заблокували її ранкову сесію, заявивши, що хочуть надати пріоритет голосуванню за деякі вищі посади в парламенті. Як заявив чинний прем'єр-міністр Віктор Янукович, суперник Ющенка з часів Помаранчевої революції, голосування показало, що "помаранчева" коаліція не має довгострокового майбутнього, і повторив заклик до створення "широкої коаліції".
Юлія Тимошенко - одна з найбільш харизматичних фігур в українській політиці. Також вона отримала підтримку завдяки своїй привабливій зовнішності та елегантному вбранню.