щотижня

"Я звертаюся зі своїми словами до гордого народу мусульман:" Сатанинські вірші "суперечать
викладання ісламу, пророка і Корану та всіх, хто знає книгу
контент, який брав участь у його публікації, приречений на смерть ", - заявив він
Аятола Хомейні десять років тому, і, можливо, дещо рахувався.
Це правда, що автор книги Салман Рушді дуже ускладнив своє життя:
тривалий час він був змушений жити під міліцією, переховуючись.
Також правда, що це був неприємний період для видавців, перекладачів та розповсюджувачів:
вони навіть намагалися вбити одного з них. Також правда, що він встановив рекорд
кількість штатів, де це заборонено. І все-таки, попри все це, можна сказати,
що великий запал, що вражав його, в основному зумів витягнути це з книги
всесвітньо відомий? став бестселером від не дуже відомого британського письменника індуїстського походження
зірка

Підозрілі автори

Завжди існували два основних типи цензорів: наївні та хитрі. Хомейні наївний
типовий приклад цензора. Давайте подивимось на хитрість. Захід це давно зрозумів,
що книга не горить. Скільки б не було багаття інквізиторів Гомера і
Однак від творів Боккаччо позбутися їх не вдалося, лише в XX. століття
до кінця, та й то зовсім іншими методами

Візьмемо, наприклад, Брансвік, штат Техас. Дев'яносто відсотків її населення
для імен Гомера, Данте, Боккаччо, Мольєра нічого не сказано. І причина цього в тому,
що кілька десятиліть тому тут був прийнятий указ, який забороняв усі школи
а для інших бібліотек зберігати твори, які ображають добрий смак, або
принаймні "підозрілим". Також не може зустрітись проста згадка про такі твори
сторінки підручника.

Хитрий цензор не спалює книги. Він просто переписує. В Англії в XIX ст. на початку століття
Вийшло видання Шекспіра, "до якого не було додано жодного слова,
проте всі терміни, про які не можна було говорити вголос, були видалені
Сім'я, Вільям Боудлер, дуже пишався його роботою,
однак "очищена" шекспірівська серія не виправдала своєї прихильності
сподівань - тобто, він не втратив багато. Навіть не тим, хто нею володіє
Ідея мені сподобалась.

Читальному табору не сподобався надмірний галас, який викликав м?
зовнішній вигляд. Врешті-решт, ціла серія закінчилася безладом, англійською мовою
і його збагатили терміном: слово "боудлериз" означає вирізати, викинути
щось із літературного твору.

Політкоректна книга оповідань

Урок був ефективним: з тих пір він проходить тихо, без зайвої реклами
«виправлення». Найвищого рівня в цьому, можливо, досягли Ради. Аннак
на той час він вперше вийшов у колони радянської газети Ірвін Шоу Річ
і поганий титул? роман, нічого не підозрюючий читач міг здогадатися, що
під час перекладу сюжет став трохи іншим, і між героями
вони обмінялись тим, що мали сказати

Сьогодні "феномен боулдера", мабуть, найчастіше зустрічається в США. Це
одна з причин - незручне прагнення американців до політичної коректності. Так, століття
На початку ніхто навіть не думав, що одна з найпопулярніших дитячих книг "Dr.
Одним із персонажів «Подорожей Дуліттла» є папуга під назвою Полінезія?
стає неможливим для використання занадто часто, оскільки використовує "негр" і
такі терміни. Отже, тоді на без сідла «Подорожі доктора Дуліттла».
зникли зі шкільних бібліотек. (Хоча замість цього існує подібна книга, доктор Дулітл
історія - де папуга кричить зовсім інше).

Тривалий час цензура була головною перешкодою для цензури в США
конституційне право на свободу вираження поглядів. Зрештою, тут був розумний чоловік,
якийсь Ентоні Комсток, який знайшов спосіб вийти з конституції
створювали перешкоди в ім'я боротьби з аморальністю. "Боротьба з гріхом
Засновник товариства і боєць на передовій має такі гасла, як
наприклад, "Книги потрібні лише в публічних будинках" і "Мораль більше,
як мистецтво ». Його ідея була: не піддана цензурі, не заборонена
книги: він просто заборонив "засуджувати" літературу
публічна пошта використовується для розповсюдження. Якщо хтось робить таке
він був викривлений, він міг легко опинитися у в'язниці - і об'єктом гріха в синці.
(Тоді без державної пошти це було практично неможливо
розповсюдження книг)

Список, складений Комстоком, досить довгий і має такі назви
входять Арістофан, Боккаччо, Бальзак, Гюго, Хемінгуей, Дос Пассос,
Джойс, Фолкнер, Маркс, Ленін, Набоков. Причини упущення можуть бути різними. Це вже є
достатньо, якщо в ньому трапляються грубі терміни або "це несумісно з
цінності, прийняті суспільством ". Однак головним аргументом є дитячі душі
захист. Постраждала ціла серія дитячих книжок. "Це занадто
насильство "- штампували його брати Гримм і Шарль Перро
talesire. Барон Мюнхаузен занадто брехун, а Ромео та Джульєтта - неповнолітні
вони можуть не зорієнтувати молодь у правильному напрямку. І в щоденнику Анни Франк є такий
місце хтось каже "блін" - значить це м? також випав з
сито.

Список книг, які будуть засуджені в "молодіжній категорії", все ще залишається Марком
Дві роботи Твена, "Том Сойєр" і "Гекльберрі Фін", займають одну
найвисококласніше місце. Їх упущення іноді підтверджувалося різними аргументами
під. Спочатку мн. "соціальний" був найпоширенішим показником, який їх супроводжував:
Тома, але особливо неслухняних дітей Гека Фінна, які не дають хороших прикладів.
Потім прийшло звинувачення в расизмі. Хтось потрудився і порахував це
на перших 35 сторінках "Пригод Гекльберрі Фінна" трапляється 39 разів
термін "негр"

Але вгорі списку завжди був Рей Бредбері: титул за Фаренгейтом 451? Роман
що стосується лише того факту, що книга як така заборонена

Найменш улюблені твори цензури: