Куріння та пневмококова хвороба

поєднання

Безсумнівно, споживання тютюну викликає серйозну проблему охорони здоров'я, а також здоров'я людей, це пов'язано з виробництвом понад 25 захворювань, і як могло бути інакше, дихальна система пошкоджена цим споживанням

Дихальна система найбільше постраждала у курців через прямий вплив тютюнового диму та складових речовин, які особливо впливають на легені, змінюючи як структуру, так і функції їх клітин.

У цей час зручно переглядати зміни, що виробляються внаслідок споживання тютюну в дихальній системі, принципово є наступними:

  • Руйнування поверхні малих дихальних шляхів
  • Збільшення слизових залоз трахеї та бронхів
  • Труднощі з усуненням бронхіального слизу, який є дуже сприятливим середовищем для появи інфекцій
  • Посилене запалення
  • Зміни в бронхіальному епітелії з утворенням клітинної атипії, пухлин та раку

Найбільш частими симптомами, які проявляються у курців, є:

  • Хронічний кашель
  • Відхаркування
  • Епізоди хрипів

На перших етапах споживання тютюн призводить до зменшення руху циліарних речовин, досягаючи на більш просунутих стадіях свого паралічу або циклоплегії, і, нарешті, загибель або війка клітин. З іншого боку, існує як гіперплазія, так і гіпертрофія келихоподібних і серомукозових клітин, що призводить до збільшення секреції слизу. Як наслідок, існує реальна складність для вигнання слизу внаслідок збільшення його та його в’язкості, а також тому, що кількість війок стає недостатнім для дренажу бронхів.

Вплив тютюнового диму є важливим фактором ризику розвитку багатьох респіраторних інфекцій, як бактеріальних, так і вірусних.

У дорослих куріння асоціюється з значне збільшення запалення легенів, Інвазивна пневмококова інфекція та інфекція Legionella spp та збільшення кількості грипу (грипу), туберкульозу та пневмонії вірусу вітряної віспи.

У дітей, які піддаються впливу тютюнового диму в домашніх умовах, зростає ризик інфекцій нижніх дихальних шляхів (бронхіту та пневмонії) та повторного середнього отиту.

Вплив тютюнового диму подвоює ризик респіраторних інфекцій у дітей та дорослих. Простуда більш ніж у два рази вища у курців порівняно з некурящими.

Є дослідження, які вказують на більшу частоту грипозних процесів у курців, а також на те, що ускладнення грипу є більш серйозними.

З вищесказаного це дуже легко зрозуміти курці більш схильні до розвитку пневмонії порівняно з некурящими. І хоча пневмонія є діагностованою та зручною для лікування інфекцією дихальних шляхів, вона все одно вбиває. Дуже важливо переглянути основні причини смерті в Іспанії, згідно з останніми даними, опублікованими Національним інститутом статистики (INE) 2014 року, смертність від пневмонії займає одинадцяте місце серед 8445 смертей, 4357 чоловіків та 4088 жінок. (Див. Таблицю 1)

Таблиця 1. Кількість смертей за найчастішими причинами смерті:

Громадська пневмонія (ППЗ) частіше розвивається серед курців, і найбільш часто причетним етіологічним мікробом є Streptococcus pneumoniae. З іншого боку, було встановлено, що інвазивна пневмококова хвороба (ІПЗ) частіше зустрічається у активних курців, у пасивних курців та у колишніх курців, яким не виповнилося менше п’яти років, ніж у тих, хто ніколи не курив. Усі ці дані вказують на куріння як на один із головних незалежних факторів ризику розвитку САР та ІПД.

Ризик ІПД та його ускладнень зростає у дорослих із певними захворюваннями, такими як екстремальний вік (65 років), імунодепресивні пацієнти, хронічні захворювання печінки, пацієнти з хронічними респіраторними захворюваннями, серцево-судинні пацієнти, діабетики, алкоголіки та куріння, серед інших процесів із показники захворюваності до 20 разів більші

Є кілька досліджень, які показують взаємозв'язок куріння з пневмококовою хворобою. У цьому сенсі дослідження Нуорті показує, що куріння є головним незалежним фактором ризику розвитку ІПС у імунокомпетентних дорослих. У цій роботі були проаналізовані всі імунокомпетентні особи, які страждали на ІПС в різних містах США та Канади. Всього було ідентифіковано 228 суб'єктів, а загалом 301 використано в якості контролю, в результаті чого ENI був суттєво пов'язаний із споживанням тютюну (0R, 4,1 95% ДІ від 2,4 до 7,3), а також існувала залежність доза/позитивна відповідь не лише з урахуванням кількості упаковок/рік споживання, а також з часом припинення споживання. Крім того, було виявлено ризик розвитку ІНВ, який можна пояснити пасивним курінням, який досяг 17%, що в 2,5 рази збільшує ризик ЕНІ. (див. рисунок 1).

Фігура 1 . Тютюн як фактор ризику для ЕНІ. (Nuorti J.N.Engl. J Med 2000)

У проспективному багатоцентровому дослідженні ОДІН з ЕНІ в Іспанії, 2010-2012 рр., Зроблено висновок, що факторами, найбільш часто асоційованими з пневмококовою пневмонією в Іспанії, є: куріння, хронічні респіраторні захворювання, хронічні захворювання печінки та серцева недостатність. (Див. Малюнок 2).

Малюнок 2. Підвищений ризик пневмококової хвороби

У дослідженні Almirall та співавт., Проведеному в нашій країні на основі чисельності населення, випадків та контролю, зроблено висновок, що споживання тютюну є незалежним фактором ризику для розвитку САР. Із населення 859 033 суб'єктів було виявлено 1336 випадків САР, під час багатофакторного аналізу було виявлено, що споживання тютюну є фактором ризику для розвитку цього процесу: АБО: 1,48 (1,14-1,86).

В іншому дослідженні того самого автора було встановлено, що між вживанням тютюну та можливістю розвитку САП існувала залежність доза/реакція. Таким чином, що більша тривалість вживання тютюну, більша кількість споживаних сигарет і більша кількість пачок/рік, можливість розвитку САР була вищою. Було навіть відмічено, що шанси на розвиток цього процесу зменшились після відмови від куріння, таким чином, що після п’яти років відмови від куріння вони впали нижче 50%

Знаючи, що куріння та пневмококова хвороба тісно пов’язані між собою, а також високий рівень захворюваності та смертності, та беручи до уваги результати попередніх досліджень, робоча група Куріння Іспанського товариства пневмології та торакальної хірургії (SEPAR), а згодом підписана Робочими групами з питань паління, респіраторної та профілактичної діяльності та громадського здоров’я Іспанського товариства лікарів первинної ланки (SEMERGEN), підготувала рекомендації щодо 13-валентної кон’югованої пневмококової вакцинації (VNC-13) в одній доза, спрямована на наступні групи суб'єктів:

  • Курці будь-якого віку без супутньої патології, які мають споживчий тягар щонайменше 15 і більше років/пачка
  • Всім курцям, незалежно від їх віку та інтенсивності та/або споживчого навантаження, які страждають на респіраторні захворювання (ХОЗЛ, бронхоектатична хвороба, астма, пневмонія, ВЗЛ та ін.)
  • До групи колишніх курців, які мають навантаження не менше 20 років/пачку і які не палять менше 10 років.

У посібнику з рекомендацій SEMERGEN «Вакцинація для дорослих», опублікованому в 2013 р. Доктором Естер Редондо Маргюелло та іншими авторами, перелічено пацієнтів із захворюваннями, які мають ризик розвитку пневмококової хвороби, серед яких є курці, де переважне використання VCN-13 рекомендується через до переваг щодо імуногенності та ефективності.

У консенсусі щодо пневмококової вакцинації дорослих з основним захворюванням та опублікованому в Іспанському хіміотерапевтичному журналі у 2013 р., за підтримки 16 наукових товариств включаються імунокомпетентні особи з основною патологією або факторами ризику, серед яких куріння, яким рекомендується пневмококова вакцина, відображаючи, що вони отримують принаймні одну дозу VCN-13, яку завжди вводять першою (Див. Таблицю 2).