Стаття медичного експерта

Комплексне УЗД раку підшлункової залози

симптоми

На основі даних УЗД був розроблений алгоритм обстеження пацієнтів, які страждають на рак підшлункової залози:

  • черезшкірне обстеження в режимі реального часу, яке широко використовується для виявлення пухлин підшлункової залози, по суті є скринінговим методом, за допомогою якого обстежується пацієнт;
  • кольорове доплерівське сканування або дослідження у В-режимі у поєднанні з вуглекислим газом (СО мікробульбашка 2) як контрастної речовини надає додаткові можливості для диференціальної діагностики пухлинних та запальних змін підшлункової залози;
  • кольоровий доплерівський режим сканування за допомогою DRC або EDC надає інформацію про характер взаємозв’язків з судинною системою пухлини портальної венозної системи, нижньої порожнистої вени та аорти та її гілок.

Якщо діагноз остаточно не встановлений, то за результатами комплексного УЗД вирішується, що буде обраний необхідний додатковий метод дослідження або їх комбіноване застосування. Сюди входять: ендоскопічне дослідження США, ультразвукове дослідження, черезшкірна аспіраційна біопсія підшлункової залози під наглядом УЗД. Інтраопераційне УЗД дозволяє визначити тип та обсяг оперативного втручання.

Діагностика раку підшлункової залози в режимі реального часу в режимі В ґрунтується на прямих та непрямих особливостях. Властивості прямого виявлення включають одиночну камеру або порожнину неоднорідної щільності за наявності розділової лінії між пухлиною і паренхімою підшлункової залози. Перебудова пухлини підшлунковою паренхімою є основним прямим симптомом наявності пухлини. Перебудова структури в зоні ураження викликає зміну інтенсивності відбиття пухлинних реакцій. Для наступних варіантів ехогенності пухлини характерні: гіпоехогенний, гіперехогенний, ізоехічний та змішаний.

За нашими даними У-режиму В-режиму 131 пацієнта з аденокарциномою підшлункової залози, місце головного відростка вказується в 62% випадків, в тілі - 12%, хвості - 24%, а загальні ураження - 2% від справ. У більшості випадків діагностовано гіпоехогенне утворення - 81,7%, змішана відбивна здатність - у 10,7% випадків, гіперехогенне - 4,5% та ізоекогенне - 3,1% випадків.

Можливість УЗД режиму В при діагностиці пухлини залежить від місця та розміру. Залежно від розміру пухлини, розмір залози може залишатися незмінним або може відзначатися місцеве або дифузне збільшення.

Непрямі симптоми аденокарциноми включають збільшення підшлункової протоки, розширення загальної жовчної протоки (ОЖП). Обструкція магістральної протоки підшлункової залози (GLP) внаслідок стиснення проростання або пухлини може відбуватися безпосередньо в зоні її проходження в ампулу з подальшим розширенням дистальніше рівня обструкції. У цьому випадку потік візуалізується в тілі та/або голові діаметром більше 3 мм. Ми спостерігали розширення магістральної протоки підшлункової залози з 4 до 11 мм у 71% випадків, коли пухлина розташовувалася в голівці підшлункової залози. Коли пухлина підшлункової залози головки черевної порожнини та внутрішньопанкреатична близькість до частини загальної жовчної протоки, внаслідок інвазії пухлини, циркулярна компресія пухлини або розростання пухлини в просвіті протоки розвиває загальну жовч, що закупорює протоку. При загальному діаметрі жовчних проток 12-17 мм просвіт внутрішньопечінкових жовчних проток досягав 8 мм у поєднанні зі збільшенням розміру жовчного міхура. Збільшення внутрішньопечінкових жовчних проток може бути пов’язано з наявністю пухлини в голівці підшлункової залози або лімфатичних вузлів в гепатато-дванадцятипалої зв’язці.

При локалізації раку в зоні гачкового процесу не завжди вдається адекватно візуалізувати та оцінити зміни на початковій стадії захворювання за допомогою УЗД режиму В. По мірі розширення процесу та інфільтрації головки підшлункової залози пухлини досягають кінця нормальної жовчної протоки. Ці зміни зазвичай діагностуються на більш пізній стадії захворювання. Отже, пухлина, що походить від гачкового процесу, характеризується розширенням загальної жовчної протоки, розвитком ГЛП та жовтяницею на пізній стадії захворювання.

Розрізнити ехо-картину раку необхідно насамперед на місцевих формах підшлункової залози, раку головного сосочка дванадцятипалої кишки, іноді псевдокіст, лімфомі, метастазах у підшлункову залозу. Тактично реєструвати клінічні та лабораторні дані разом із результатами біопсії.

Серед інших функцій диференціальної діагностики пухлин та запальних змін підшлункової залози, кольоровий доплерівський режим сканування відкриває DRC, EDC та/або B-режим у поєднанні з вуглекислим газом. Ми проаналізували інші можливості отримання необхідної інформації за допомогою кольорового доплерівського сканування. За допомогою цієї методики визначали наявність судин, характер і швидкість кровотоку в них. При двосторонньому скануванні у пацієнтів з раком підшлункової залози або вираженою відсутністю кровоносних судин у пухлині або кровоносних судин, зареєстрованих переважно за типом артеріального кровотоку, діаметром 1-3 мм, LSK-10-30 см/с . В жодному із спостережень судини, що оточують пухлину, не були у формі ребра.

Найпростішою речовиною, що покращує картину в режимі В, є вуглекислий газ (мікробульбашки CO 2). Введення в черевний стовбур мікропухирців CO 2 під час агіографічних досліджень для вивчення підшлункової залози за допомогою УЗ-режиму В є по суті комбінованим діагностичним методом. Застосування вуглекислого газу дає змогу чіткіше підтвердити та диференціювати природу процесу в підшлунковій залозі. За даними Kazumitsu Koito та співавт. При обстеженні 30 хворих на рак підшлункової залози та 20 - на хронічний панкреатит, залежно від зони заповнення міхуркового ураження С0 2, діагностувати наявність та ступінь васкуляризації. Автори виявили, що ракова пухлина є гіповаскулярною в 91% спостережень, зона НР в ізоваскулярній зоні в 95% випадків. Порівняння результатів ультразвукового B-режиму з використанням діоксиду вуглецю, комп’ютерної томографії та цифрового віднімання соляної ангіографії в диференціальній діагностиці раку підшлункової залози та КП показало, що чутливість методу становить 98%, 73% та 67% відповідно.

Одним із ключових елементів у визначенні резектабельності раку є оцінка великих судин та ступінь їх участі в пухлинному процесі. Вже на передопераційній фазі даних ультразвукових досліджень ви можете отримати необхідну інформацію. Якщо рак знаходиться в голівці підшлункової залози, зазвичай слід корисне дослідження верхньої брижової вени, ворітної вени та її конфлюенсу брижової верхньої артерії, загальної печінкової артерії та черевної артерії в організмі - черевні стовбури, загальна артерія печінки та селезінки. хвіст - целіакія та селезінка. При визначенні резектабельності стан встановлюється на нижню порожнисту вену. На наш погляд, для оцінки стану даних судинного кольорового доплерівського сканування корисно провести аналіз:

  1. Розташування та анатомічне положення магістральних артерій і судин щодо пухлини (плазма не контактує з пухлиною, контактує з пухлиною, розташована в структурі пухлини).
  2. Стінки і просвіт, що стоять (відбивна здатність стінки судини не змінюється, збільшується, значення кліренсу не змінюється, змінена частина для контакту з пухлиною).
  3. Значення лінійної швидкості кровотоку в цілому судині, доступні за допомогою ультразвукового зображення.

Коли плазма контактує з пухлиною, реєстрація місцевого збільшення LCS сигналізує про гемодинамічно значущу позасудинну компресію судини з пухлиною. У цій ситуації інформація про вторгнення пухлини в стінку судини насамперед важлива для визначення резекції пухлини. Підвищена здатність судини відображати ділянку стінки, що контактує з пухлиною, свідчить про фіксацію пухлини або проростання стінки судини пухлини. Збільшення ехогенності стінки та наявність субстрату в просвіті судин свідчать про ріст пухлини пухлиною. Відсутність ультразвукової візуалізації судини, анатомічний хід якої знаходиться в структурі пухлини, також свідчить про проростання судини. Крім того, при раку підшлункової залози часто пристінковий або оклюзійний тромб розвивається у верхній брижовій вені та/або в селезінковій вені. Тромбоз цих вен може поширитися на ворітну вену.

Наразі тривимірна реконструкція пухлини підшлункової залози та прилеглих магістральних судин за допомогою комбінації B-режиму та ангіографії дає можливість оцінити їх анатомічну взаємозв'язок та ступінь контакту. Однак для вирішення проблеми стану стінки судини в місці контакту з пухлиною насамперед важливі дані, отримані за допомогою B-режиму. Порівняння можливостей B-режиму з двовимірним скануванням та тривимірною реконструкцією вказує на більш високу роздільну здатність методу з тривимірними ультразвуковими зображеннями. Більш чітко відзначаються структурні особливості та обриси стінки, а також стан їх ехогенності, що має велике клінічне значення при визначенні показань до хірургічного лікування хворих на рак підшлункової залози.

Техніка тривимірної реконструкції ефективна при оцінці стану стінки судини і має менш клінічне значення при оцінці ультразвукових характеристик патологічного вогнища. Поліпшення зображення пухлини в B-режимі, тривимірна реконструкція в порівнянні з двовимірним скануванням (чіткіше представляти межу пухлини, чіткіше визначати структурні елементи) не є необхідною інформацією для прийняття рішення про резектабельність підшлункової залози рак.

Така інформація на передопераційній стадії дає змогу визначити тактику ведення пацієнта та вирішити проблему можливості видалення пухлини з реконструкцією або без реконструкції ураженого сегмента судини.

Проаналізувавши наш матеріал, на підставі опитування понад 50 пацієнтів з вогнищевими ураженнями підшлункової залози, ми дійшли висновку, що з метою оцінки стану стінки, просвіту судин та рішень щодо можливості оперативного втручання та його обсягу у пацієнтів з раком підшлункової залози, дані o Тривимірна реконструкція - це наявність пухлини підшлункової залози, яка торкається магістральних судин.