УНІВЕРСИТЕТ ПАВЛА ЙОЗЕФА ШАФАРИКА В КОШИЦЬКОМУ МЕДИЦИННОМУ ФАКУЛЬТЕТІ КАРДІОВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ ПРОФІЛЬ НАСЕЛЕННЯ, ЩО ПРОЖИВАЄ В СЕГРЕГАТОВАНИХ РОМАХ РОМА ТА ЙОГО ПОРІВНЯННЯ З ВИВЧЕННЯМ БІЛЬШОСТІ СТУДЕНТІВ 7.4 Кафедра підготовки громадського здоров'я: Медичний факультет UPJŠ у Кошице Науковий керівник: док. Мгр. Андреа Мадарасова Гецкова, к.т.н. Кошице 204 MUDr. Інгрід Бабінська, MPH

шафарика

Подяки Я хотів би подякувати та висловити вдячність усім людям, які брали участь у цій роботі. Я дякую в основному моєму тренеру доктору. Мгр. Андрій Мадарасова Гецкова, к.т.н. за професійне керівництво та професійну допомогу, за поради, знання, досвід та час, який вона витратила під час мого навчання в докторантурі. Дякую проф. Сіймен А. Рейнейвелдови а доц. проф. Jitse P. van Dijk за їхні коментарі та допомогу у публікації. Я хотів би подякувати всім своїм колегам з кафедри психології здоров’я за допомогу, підтримку та чудову творчу атмосферу. Я також вдячний усім членам команди HepaMeta та людям, які брали участь у зборі даних, обробці та аналізі біологічних зразків, без допомоги яких ця робота була б неможливою. Велике спасибі за підтримку, розуміння та терпіння моїй родині. 2

Завершення дипломної роботи 3

показники та стан здоров’я та пов’язана зі здоров’ям поведінка серед населення, яке проживає в ромських поселеннях. Винятком було відсутність стандартних побутових приміщень та відсутність власної кімнати для сім'ї. У ромів, які живуть у домогосподарствах з недостатньо стандартним обладнанням, шанси виникнення метаболічного синдрому були у 8 разів вищі порівняно з ромами, які проживали в домогосподарствах зі стандартними приміщеннями. Респонденти, які повідомили, що мають власну кімнату, мають більш ніж у 2 рази більший шанс споживати овочі, молочні продукти, борошняні страви та безалкогольні напої порівняно з респондентами, які не мають власної кімнати. Питання подолання етнічних диспропорцій у здоров’ї вимагає не лише втручання, спрямованого на спосіб життя та профілактику, а також вирішення структурних факторів, що стосуються освіти, зайнятості, умов проживання та сегрегації. Ключові слова: населення ромів, метаболічний синдром, ожиріння, серцево-судинний ризик 7

Зміст Вступ. 4. Соціальні детермінанти здоров’я. 6 2. Поведінкові фактори ризику. 23 2 . Харчування. 23 2. 2. Фізична активність. 24 2. 3. Куріння. 25 2. 4. Вживання алкоголю. 27 3. Епідеміологія серцево-судинних захворювань та їх фактори ризику. 29 3 . Епідеміологія серцево-судинних захворювань. 29 3.2. Епідеміологія окремих факторів ризику серцево-судинних захворювань. 3 3.2 . Надмірна вага та ожиріння. 33 3.2.2. Гіперхолестеринемія. 35 3.2.3. Гіперглікемія. 36 3.2.4. Гіпертонія. 39 3.2.5. Метаболічний синдром. 4 4. Характеристика ромського населення. 43 4. Демографічні характеристики ромського населення. 43 4.2. Стан здоров’я ромського населення. 46 4.3. Фактори, що впливають на різницю у стані здоров'я між ромами та більшістю населення. 5 5. Завдання. 55 6. Методи. 56 6. Опис зразка. 56 6.2. Збір та вимірювання даних. 59 6.2 . Антропометричне обстеження та вимірювання артеріального тиску. 59 6.2.2. Біохімічна експертиза. 59 6.2.3. Опитувальне опитування. 6 6.3. Статистичні методи. 64 7. Результати. 65 8

7 . Соціально - економічні характеристики населення, що проживає в ромських поселеннях, та більшості населення. 65 7.2. Поведінкові фактори ризику. 68 7.2 . Харчові звички та харчування. 68 7.2.2. Види та частота фізичних навантажень. 7 7.2.3. Куріння та вживання алкоголю. 74 7.3. Біологічні фактори ризику. 76 7.3 . Ожиріння. 76 7.3.2. Гіперхолестеринемія, гіпертріацилгліцеролемія, гіперглікемія та гіпертонія. 76 7.4. Профіль серцево-судинного ризику. 80 7,5. Метаболічний синдром. 8 7.6. Стан здоров’я та виникнення суб’єктивних проблем зі здоров’ям. 84 7.7. Доступ до охорони здоров’я. 86 7.8. Зв’язок між соціально-економічними характеристиками та здоров’ям та поведінкою, пов’язаною зі здоров’ям, у населення, що проживає в сегрегованих поселеннях ромів. 88 8. Обговорення. 94 Висновок. 2 Список літератури. 4 Додатки. 34 9

Список використаних скорочень ІМТ - Індекс маси тіла (Індекс ІМТ = вага в кг/зріст 2 в см) ДІ - довірчий інтервал CSDH - Комісія з соціальних детермінант здоров’я DM2 - цукровий діабет типу 2 DTK - діастолічний артеріальний тиск ЄС - Європейський Союз HDL холестерин - ліпопротеїни високої щільності CHD - ішемічна хвороба серця KV - серцево-судинна KVCH - серцево-судинні захворювання LDL холестерин - ліпопротеїди низької щільності MP більшість населення МС - метаболічний синдром n - абсолютна кількість ОЕСР Організація економічної експлуатації та розвитку АБО - співвідношення шансів р рівень статистичної значущості PL лікар загальної практики РФ - фактор ризику RR - коефіцієнт відповіді SES - соціально-економічний статус STD стандартне відхилення STK - систолічний артеріальний тиск TG - триацилгліцерини TK - артеріальний тиск ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров'я WHR - Талія до привіт p Співвідношення (індекс WHR = окружність талії/окружність стегон) 3

. Соціальні детермінанти здоров’я Стан здоров’я населення є результатом складної взаємодії генетичного обладнання, економічної та психосоціальної ситуації, харчування та способу життя, а також якості медичних послуг, середовища проживання та праці. Між цими формами існує взаємний зв’язок (Jurkovičová, 2005). Тарлов (999) визначає п’ять основних категорій впливу на здоров’я: () генетики та біологія; (2) поведінка, пов’язана зі здоров’ям, включаючи харчування, фізичну активність, куріння, вживання алкоголю тощо; (3) медичне обслуговування; (4) навколишнє середовище (загальна екологія); (5) соціальні/соціальні характеристики. Ці категорії створюють велику, складну та динамічну мережу інтерактивних змінних. Їх відносний вплив з кількісної точки зору за Тарловим (999) показано на малюнку No. Детермінанти здоров’я населення Джерело: Тарлов, 999. Ключові фактори, що визначають стан здоров’я населення, також показані моделлю основних детермінант здоров’я за Далгреном та Уайтхедом (992) на малюнку No. 2. Ця модель показує різні сфери впливу на здоров’я, які можна покращити, покращивши стан здоров’я. 6

визначення потреб, моделі дискримінації, підзвітність або прозорість державного управління, (2) макроекономічна політика, включаючи торгову політику та ринок праці, (3) соціальна політика, що впливає на такі фактори, як робота, соціальне забезпечення, житло, (4) державна політика в такі сфери, як освіта, охорона здоров’я, водопостачання та санітарія, (5) культура та суспільні цінності та (6) епідеміологічні умови, зокрема у випадку великих епідемій, таких як ВІЛ/СНІД (там само). З точки зору впливу на здоров'я та його розподіл серед населення, політика перерозподілу та їх відсутність (там само) є особливо важливими. Малюнок No 3 Остаточна форма концептуальної бази CSDH Джерело: Солар та Ірвін, 200 Структурні детермінанти породжують розшарування та поділ на соціальні класи в суспільстві та визначають соціально-економічне становище людини в ієрархії влади, престижу та доступу до ресурсів (Солар та Ірвін, 200). Вони сягають своїх ключових інститутів та механізмів соціально-економічного та політичного контексту (там само). Найважливішими стратифікаторами вважаються освіта, зайнятість, дохід, соціальний клас, стать та етнічна приналежність (там само). 8

багато соціальних та психологічних проблем, включаючи сімейні конфлікти, розлучення, арешти, проблеми на роботі і навіть втрату роботи, насильство та нещасні випадки, але можуть також мати значний вплив на дітей з точки зору труднощів у навчанні, нездатності зосередитися, порушень поведінки, соціальної ізоляції, емоційні розлади тощо. (Regier et al., 990, O'Connor, 996). Хоча велика кількість епідеміологічних досліджень підтвердила, що помірне споживання алкоголю пов'язане з меншим ризиком серцево-судинних захворювань (підвищення рівня холестерину ЛПВЩ та антитромботичний ефект) і продемонструвало U або J форму взаємозв'язку між споживанням алкоголю та загальною смертністю та смертністю від ІХС та ішемічний інсульт, алкогольні напої не рекомендуються як замінник перевірених альтернатив, таких як дієти з низьким вмістом жиру, адекватна фізична активність та фармакотерапія, оскільки заохочення населення пити з метою запобігання ішемічній хворобі серця може збільшити зловживання та надмірне споживання, що може призвести до в кінцевому рахунку збільшують інші ризики. і збільшення загальної смертності та смертності від алкоголю (Sinkiewicz and Weglarz, 2009, Sesso, 200; Sasaki, 2000; Criqui, 998; Kannel and Ellison, 996). 28

Вкладка. ні. Частка смертей від ішемічної хвороби серця від загальної кількості смертей на 00 000 населення у вибраних країнах у 20 Стандартизована смертність від ішемічної хвороби серця на 00 000 населення Вік країни стандартизована смертність від ІХС на 00 000 населення Словацька Республіка 404 Канада 08 Угорщина 309 Австралія 98 Естонія 265 Норвегія 90 Чехія 260 Італія 85 Фінляндія 72 Данія 72 Австрія 42 Іспанія 6 Польща 28 Нідерланди 56 Швеція 23 Португалія 52 ОЕСР 33 22 Франція 48 Німеччина 5 Корея 42 Великобританія 3 Японія 39 Джерело: ОЕСР, 203 Графік No . 2 Розвиток стандартизованої за віком смертності від серцево-судинних захворювань, раку, хронічних респіраторних захворювань та цукрового діабету в Словаччині у період 2000 202 Джерело: ВООЗ, 204b 30

поліпшення якості їжі. Ці втручання важко здійснити серед населення, і вплив на частоту діабету не буде відображено в короткостроковій перспективі. Тому системи охорони здоров’я в більшості країн обов’язково потребуватимуть розробки програм для поліпшення виявлення та лікування діабету та уповільнення розвитку мікросудинних та макросудинних ускладнень (Danaei et al., 20b). У Словаччині за останні 20 років кількість цукрового діабету зросла майже вдвічі. Розвиток кількості хворих на цукровий діабет у Словаччині у період 2003–202 рр. Показано на графіку 3. Частка жінок-діабетиків перевищує кількість діабетиків-чоловіків. Це пов'язано з більшою тривалістю життя жінок, тобто їх більш численним представництвом у старших вікових групах. Цукровий діабет 2 типу страждає в основному від людей старше 50 років із поганим способом життя та ожирінням. Зі збереженням старіння населення можна очікувати подальшого збільшення захворюваності на цукровий діабет і в Словаччині (NCZI, 200). Графік No 3 Розвиток кількості хворих на цукровий діабет у Словаччині у період 2003-202 рр. Джерело: NCZI, 204 38

3.2.4. Гіпертонія У минулому більше наголошувалося на діастолічному (DTK), ніж на систолічному артеріальному тиску (STK) як предикторі серцево-судинної (CV) захворюваності та смертності (Petersen et al., 2005). Велика кількість спостережних досліджень показала, що захворюваність та смертність від серцево-судинних захворювань постійно пов'язані як із систолічним, так і з діастолічним АТ (там само). У найширшому мета-аналізі наявних спостережних даних як систолічний, так і діастолічний АТ незалежно та аналогічно передбачали інсульт та коронарну смертність. Показано, що пульсовий тиск є сильним предиктором розвитку серцево-судинних захворювань у пацієнтів середнього віку (2005 р.) Та пацієнтів з гіпертонічною хворобою похилого віку (ВООЗ, 2004 р.) З факторами ризику серцево-судинної хвороби або пов'язаними клінічними станами. У цих пацієнтів високий пульсовий тиск є показником підвищеної жорсткості великих артерій і, отже, пошкодження органів (Mc Alister et al., 200). Класифікація артеріальної гіпертензії, використана в рекомендаціях ESH/ESC 2003 та 2007 рр., Наведена в таблиці № 2. Вкладка. ні. 2 Визначення та класифікація значень артеріального тиску (мм рт. Ст.) Категорія Систолічний АТ Діастолічний АТ Оптимальний 0,05), підвищений рівень глюкози в крові 22,4% та 2,2% (р 30 кг/м2) та будь-які два з наступних чотирьох факторів: 60

() підвищення рівня триацилгліцеринів, 7 ммоль/л (50 мг/дл) або специфічне лікування цієї ліпідної аномалії, (2) зниження рівня холестерину ЛПВЩ: 40 років), причому основна група населення та вікова група 40 років є референтною групою. Весь статистичний аналіз оброблявся в IBM SPSS Statistics 20. Таблиці та графіки обробляються в Microsoft Excel 2003. 64