ОПИС
Урсодезоксихолева кислота - це природна речовина, яка утворюється фізіологічно в печінці. Спочатку використовувався для розчинення каменів у жовчному міхурі, в даний час він також використовується при лікуванні первинного біліарного цирозу та як допоміжна терапія при різних типах гепатобіліарних холестатичних захворювань.
Механізм дії: урсодезоксихолева кислота діє на печінку, жовч і кишечник. При введенні в дозах приблизно 15 мг/добу він становить приблизно 15% усіх жовчних кислот.
Урсодезоксихолева кислота зменшує вміст холестерину в жовчі за рахунок зменшення печінкового синтезу холестерину та його реабсорбції кишечником. На додаток до солюбілізації холестерину в міцелах, урсодезоксихолева кислота викликає диспергування холестерину у вигляді рідких кристалів у водному середовищі. Змінюючи природу жовчі з ситуації, коли холестерин випадає в осад, до ситуації, коли він розчиняється, урсодезоксихолева кислота створює середовище, сприятливе для розчинення каменів у жовчному міхурі.
Урсодезоксихолева кислота уповільнює прогресування до цирозу печінки від первинного біліарного цирозу. Урсодезоксихолева кислота покращує функції печінки та полегшує клінічні симптоми, такі як свербіж, хоча механізм цієї дії невідомий. Відомо, що накопичення жовчних кислот у гепатоцитах при холестазі пошкоджує мембрани внутрішньоклітинних органел. Урсодезоксихолева кислота може працювати, зменшуючи в’язкість жовчі, збільшуючи її потік та зменшуючи портальне запалення. Крім того, було показано, що це знижує внутрішньопечінкову концентрацію гідрофобних жовчних кислот і підвищує загальну гідрофільність жовчі. Так само урсодезоксихолева кислота перешкоджає ентерогепатичній циркуляції жовчних кислот, інгібуючи їх реабсорбцію в кінцевій клубовій кишці. Нарешті, деякі дослідження припускають, що урсодезоксихолева кислота матиме імуномодулюючу дію, яка перешкоджатиме виробленню деяких токсичних цитокінів і, отже, перекисного окислення ліпідів у гепатоцитах.
Фармакокінетика: урсодезоксихолеву кислоту вводять всередину. Приблизно 9% дози всмоктується в тонкому кишечнику, потрапляючи в портальний кровообіг. У печінці урсодезоксихолева кислота кон’югується з гліцином або таурином, виводячись із печінковими жовчними протоками, переходячи в жовчний міхур. Далі урсодезоксихолева кислота разом з іншими жовчними кислотами викидається в дванадцятипалу кишку через кістозні та жовчні протоки завдяки скороченню жовчного міхура як фізіологічної реакції на прийом їжі. У системі кровообігу виявляється лише невелика кількість урсодезоксихолевої кислоти, і лише хвилинна кількість виводиться із сечею.
Після повторних доз концентрація урсодезоксихолевої кислоти досягає стійкого стану в жовчі приблизно через 3 тижні, ні в якому разі не складаючи більше 60% загальної кількості жовчних кислот. Коли лікування припинено, концентрація урсодезоксихолевої кислоти в жовчі експоненційно знижується і становить лише 5-10% через тиждень. За винятком кон'югації, урсодезоксихолева кислота помітно не метаболізується печінкою або слизовою оболонкою кишечника. Невелика кількість препарату окислюється або відновлюється бактеріальною флорою, спричинюючи відповідно 7-кето-літохолеву кислоту та літохолеву кислоту. Далі кон’югати урсодезоксихолевої кислоти гідролізуються в тонкому кишечнику, регенеруючи вільну урсодезоксихолеву кислоту, невелика кількість якої реабсорбується. Більша частина літохолевої кислоти виводиться з калом, хоча 20% реабсорбується, кон’югується в печінці і повертається в жовч.
ПОКАЗАННЯ ТА ПОЗОЛОГІЯ
Лікування жовчнокам’яної хвороби шляхом розчинення каменів у жовчному міхурі:
- Дорослі: 8-10 мг/кг/день за 2 або 3 введення. Для розчинення каменів може знадобитися кілька місяців лікування. Бажано перевіряти наявність каменів за допомогою УЗД кожні 6 місяців. Як тільки всі камені розчиняться, бажано продовжувати введення препарату принаймні протягом 3 місяців. До 50% пацієнтів відчувають рецидив каменів після припинення прийому урсодезоксихолевої кислоти
- Діти: Ефективність та безпека урсодезоксихолевої кислоти у цій популяції не оцінювались.
Розчинення каменів у жовчному міхурі в поєднанні з літотрипсією:
- Дорослі: починати лікування за 2 тижні до літотрипсії у дозах 8-10 мг/кг/добу, розділених на 2-3 прийоми. Після літотрипсії продовжуйте лікування урсодезоксихолевою кислотою до повного розчинення (зазвичай потрібно від 6 до 24 місяців
Запобігання утворенню жовчнокам’яної хвороби під час швидкої втрати ваги:
- Дорослі: 300 мг двічі на день
Лікування первинного біліарного цирозу:
- Дорослі: рекомендуються дози 13-15 мг/кг/добу, введені за два прийоми. За цим показанням урсодезоксихолева кислота уповільнює прогресування захворювання і, отже, потребу в трансплантації печінки.
Лікування первинного склерозуючого холангіту:
- Дорослі: рекомендуються дози від 13 до 15 мг/день, що вводяться два або 3 рази. Ці дози зменшують втому та свербіж, хоча не очевидно, що вони продовжують виживання.
- Діти: для контролю симптомів деякі педіатри рекомендують дози від 13 до 25 мг/кг/добу.
Лікування свербежу, пов'язаного зі злоякісним внутрішньопечінковим холестазом:
Лікування внутрішньопечінкового холестазу при вагітності:
- Вагітним жінкам: дози становлять від 5 до 20 мг/кг/добу. Деякі фахівці рекомендують по 500 г двічі на день
Лікування холестазу, вторинного після муковісцидозу:
- Діти: можуть знадобитися початкові дози від 30 до 45 мг/кг/добу. Клінічний досвід у цих випадках обмежений
Ад'ювантне лікування атрезії жовчних шляхів або хронічного холестазу:
- Діти: пропонуються дози 10-20 мг/кг один раз на день перед сном. Дози до 40 мг/кг/добу застосовували після операції на атрезії жовчних шляхів для профілактики холангіту
Лікування неалкогольного стеатозу печінки:
- Дорослі: деякі дослідження показують, що дози 13-15 мг/кг/день при двох введеннях були б корисними, покращуючи функцію печінки та гістологічний статус печінки
- Діти > 4 роки: вводили дози 10-12,5 мг/кг/добу
ПРОТИПОКАЗАННЯ ТА ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
Урсодезоксихолева кислота протипоказана пацієнтам, які мають підвищену чутливість до урсодезоксихолевої кислоти або інших жовчних кислот.
Пацієнти з жовчнокам’яною хворобою або захворюваннями жовчовивідних шляхів, що потребують холецистектомії (гострий холецистит, холангіт, жовчна непрохідність, літіазальний панкреатит тощо), не повинні лікуватися урсодезоксихолевою кислотою. Урсодезоксихолева кислота не є гепатотоксичною, і її використання при захворюваннях печінки, пов’язаних із холестазом, зменшує ферменти печінки. Пацієнти з первинним жовчним цирозом або іншими холестатичними захворюваннями печінки, ускладненими асцитом, печінковою енцефалопатією, варикозними крововиливами або терміново потребують трансплантації печінки, повинні отримувати відповідне специфічне лікування.
Урсодезоксихолева кислота класифікується до категорії В ризику при вагітності. Дослідження на тваринах не показали жодного впливу на фертильність або розмноження. Однак, оскільки не існує контрольованих досліджень під час вагітності, урсодезоксихолеву кислоту застосовуватимуть лише у випадках суворої потреби. З іншого боку, лікар повинен враховувати, що екстракорпоральна літотрипсія ударної хвилі протипоказана під час вагітності.
Невідомо, чи виділяється урсодезоксихолева кислота в грудне молоко. Однак, оскільки кількість цього препарату, яка досягає системного кровообігу, мінімальна, малоймовірно, що клінічно значущі кількості досягнуть немовляти.
Безпека та ефективність урсодезоксихолевої кислоти для лікування жовчнокам’яної хвороби у дітей не встановлені. Однак деякі дослідження, в яких урсодезоксихолеву кислоту призначали для лікування печінкового холестазу у дітей, не виявили проблем, які могли б обмежити використання цього препарату в педіатрії.
ВЗАЄМОДІЇ
Секвестранти жовчних кислот (наприклад, холестирамін, колестипол та колесевелам) можуть впливати на дію урсодезоксихолевої кислоти, зменшуючи її всмоктування. Щоб мінімізувати цей ефект, рекомендується інтервал від 4 до 6 годин між прийомами обох видів препаратів. Антациди на основі алюмінію та магнію поглинають жовчні кислоти та заважають ефективності урсодезоксихолевої кислоти. Рекомендується вводити цей препарат принаймні за 1 годину до або через 2 години після антацидів.
Естрогени та оральні гормональні контрацептиви збільшують виведення холестерину та сприяють утворенню каменів у жовчному міхурі, і те саме відбувається з фібратами та іншими препаратами, що стимулюють синтез холестерину. Ці препарати можуть протидіяти ефективності урсодезоксихолевої кислоти.
У деяких пацієнтів, які одночасно отримували урсодезоксихолеву кислоту та ципрофлоксацин, спостерігали зниження рівня антимікробних препаратів у плазмі крові. Механізм цієї взаємодії невідомий.
Декстротироксин може зменшити клінічну ефективність урсодезоксихолевої кислоти, збільшуючи насичення холестерином в жовчі.
ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ
Загалом, урсодезоксихолева кислота добре переноситься навіть у педіатрії. Побічні ефекти, що спостерігаються в > 5% випадків часто збігаються з тими, про які повідомляли при застосуванні плацебо. Зокрема, шлунково-кишкові ефекти подібні до плацебо і можуть бути відображенням основного захворювання, в першу чергу це біль у животі, запор, диспепсія, метеоризм, діарея та нудота/блювота. Урсодезоксихолева кислота не є гепатотоксичною і не має значного впливу на ліпіди плазми.
Інші побічні реакції, про які повідомлялося в деяких клінічних дослідженнях, включають артралгію та міалгію. Також були випадки вторинного впливу на дихальні шляхи (бронхіт, фарингіт, риніт, синусит та респіраторні інфекції. Також повідомлялося про алергічні реакції, представлені анафілаксією, висипом або кропив'янкою.