Згідно з новим дослідженням, люди з розладами харчування - особливо нервовою анорексією - мають вищий ризик смерті.

Звичайний 0 21 false false false MicrosoftInternetExplorer4

1000 осіб

Англійські дослідники проаналізували 36 досліджень, написаних англійською мовою з січня 2006 року по вересень 2010 року. Роботи є з нервовою анорексією, булімією та інші немаркі розлади харчової поведінки.

Анорексики вони помилково вважають себе товстими, тому вони відмовляють собі в їжі. Буліміка вони страждають від нападів укусів, після чого вони відригують або приймають проносні. Дослідження включали дані загалом 17 272 пацієнтів, 755 з яких померли. THE виявлено мета-аналіз, що на анорексичних спостерігалося 5,1 смертності на 1000 осіб на рік (з них 1,3 - самогубства), 1,7 - у булиміці та 3,3 - у інших пацієнтів;.

Стандартизований рівень смертності (кількість фактичних смертей відносно очікуваної кількості смертей) становив 5,86 у пацієнтів з анорексією, 1,93 у буліміці та 1,92 в іншій категорії. THE у пізньому підлітковому віці, на початку двадцятих років смертність була вищою серед пацієнтів з анорексією, ніж у пацієнтів молодшого та старшого віку, як повідомляють Джон Арселус та його колеги з Лестерської загальної лікарні. Дослідження з’явилось у липневому номері Архіву загальної психіатрії.

Автори зазначили, що, хоча деякі смерті можуть бути пов'язані з іншими причинами, більше людей помирає від розладів харчування, особливо анорексії, ніж через шизофренію або депресію. Потрібні додаткові дослідження для виявлення факторів, що збільшують ризик.

Англійські дослідники проаналізували 36 досліджень, написаних англійською мовою з січня 2006 року по вересень 2010 року. Роботи стосувались нервової анорексії, булімії та інших нерозміщених розладів харчування.

Анорексики помилково вважають себе товстими, тим самим відмовляючи собі в їжі. Буліміки страждають від нападів запою, після чого вони відригують або приймають проносні засоби. Дослідження включали дані загалом 17 272 пацієнтів, 755 з яких померли. Мета-аналіз показав, що спостерігалося 5,1 смертності на 1000 осіб на рік у анорексиків (з них 1,3 - самогубства), 1,7 - у булімії та 3,3 у інших пацієнтів.

Стандартизований рівень смертності (кількість фактичних смертей відносно очікуваної кількості смертей) становив 5,86 у пацієнтів з анорексією, 1,93 у буліміці та 1,92 в іншій категорії. За словами Джон Арселуса та його колег із загальної лікарні Лестера, у анорексиків у пізньому підлітковому та на початку двадцятих років смертність була вищою, ніж у молодих та старших пацієнтів. Дослідження з’явилось у липневому номері Архіву загальної психіатрії.

Автори зазначили, що, хоча деякі смерті можуть бути пов'язані з іншими причинами, більше людей помирає від розладів харчування, особливо анорексії, ніж від шизофренії або депресії. Потрібні додаткові дослідження для виявлення факторів, що збільшують ризик.