У США близько 36% дорослого населення страждає ожирінням. Загальновідомо, що ожиріння відіграє дуже важливу роль у розвитку багатьох захворювань, таких як: серцево-судинні, шлунково-кишкові, метаболічні, дихальні, ортопедичні, центральної нервової системи, психологічні та ракові захворювання, а також шкірні захворювання (інтертріго, гірсутизм, соціальні умови) також має значний вплив.
Сидяча робота, відсутність фізичної активності, згідно з дослідженням, опублікованим на початку 2015 року, збільшує смертність навіть більше, ніж ожиріння. 12-річна обробка даних 334161 (!) Чоловіків та жінок у рамках європейського дослідження EPIC показала, що загальна відсутність фізичної активності становила приблизно це пов'язано з подвійним рівнем смертності, ніж саме ожиріння. Навіть 20 хвилин фізичної активності на день або дві години на тиждень можуть істотно допомогти ситуації. Вкрай негативні кардіометаболічні ефекти сидіння без фізичної активності були підкреслені в багатьох епідеміологічних дослідженнях. У звіті 2014 року Ініціативи жіночого здоров’я (WHI), оцінюючи дані 92 234 американських жінок у віці від 50 до 79 років, було встановлено, що у тих, хто живе найдовше щоденного способу життя, підвищений ризик смерті з будь-якої причини (HR = 1,12, 95% ДІ 1,05-1,21).
У дослідженні, також опублікованому на початку 2015 року, в рамках пост-аналізу 47 попередніх робіт канадські автори виявили, що сидячий спосіб життя збільшує смертність від будь-якої причини (HR 1,24, 95% ДІ 1,09-1,41). Рівень смертності від окремих захворювань дещо відрізняється: HR = 1,179 для серцево-судинної смертності, HR = 1,173 для смертності від раку та HR = 1,910 для діабету 2 типу. При менших фізичних навантаженнях коефіцієнт ризику був гіршим, ніж при деяких регулярних фізичних вправах.
У канадській роботі (Росс), опублікованій в Annals of Internal Medicine 3 березня 2015 року, 300 чоловіків та жінок з ожирінням у животі були класифіковані на чотири різні групи. 75 учасників у групі, що не виконує фізичні вправи, 73 учасники в групі “з низькою кількістю, низькою інтенсивністю” (LALI), 76 учасників у групі “з великою кількістю, низькою інтенсивністю” (HALI) та решта 76 учасників у група "висока інтенсивність" кількість, висока інтенсивність "(HAHI). Вправи виконувались п’ять разів на тиждень в останніх трьох групах. У групі LALI вправи вимагали 180 ккал для жінок та 300 ккал для чоловіків при 50% максимального споживання кисню (пік VO2) в середньому за 31 хвилину. У групі HALI однакові значення становили 360 ккал та 600 ккал із середнім вправою 58 хвилин. Група HAHI отримала найбільше навантаження: також при 360 ккал і 600 ккал, але при піку VO2 75% і становила в середньому 40 хв. У 217 учасників, які завершили дослідження, не було значних змін в окружності живота (с