Огляд Вірилізм - це виникнення змін у жінки в результаті підвищеного впливу андрогенів, тобто чоловічих гормонів. Є багато причин, які можуть призвести до вірулізму, наприклад пухлини, що виробляють гормони, дефекти ферментів або їх використання
30. січня 2004 о 11:58 Primar.sme.sk
Огляд
Вірілізм - це виникнення змін у жінки в результаті підвищеного впливу андрогенів, тобто чоловічих гормонів. Є багато причин, які можуть призвести до вірулізму, наприклад пухлини, що продукують гормони, ферментні дефекти або використання препаратів, що містять андрогени (анаболіки). Посилення дії андрогенів призводить до проблем, відомих як вірилізм. Вони включають напр. поява чоловічого типу волосся або зміщення висоти тону на нижчі тони. На додаток до історії хвороби та обстеження пацієнта, визначення гормональних показників у крові, а також методи візуалізації мають вирішальне значення для діагностики. Терапія фокусується на існуючій причині, а також на ступені тяжкості змін. На додаток до оперативного видалення гормоноутворюючих пухлин часто використовуються гормони, які перешкоджають виробленню або дії андрогенів. Оскільки це переважно тривалі захворювання, лікування потрібно продовжувати протягом декількох років.
Визначення
Вірілізм відноситься до змін у жінці внаслідок підвищеного впливу андрогенів. Відбувається маскулінізація.
Андрогени - чоловічі статеві гормони. Основним представником є тестостерон, а також андростерон, який у людини утворюється в певних клітинах яєчка, в клітинах Лейдіга. Андрогени відповідають за формування та розвиток основних та вторинних статевих ознак самця. До основних статевих ознак належать яєчка, а до вторинних - серед іншого, глибокий голос або волосся на тілі. Окрім специфічної для статі дії, андрогени мають білкоутворюючий ефект, тобто вони мають анаболічну дію і, крім того, впливають на ріст кісток.
Андрогени виготовляються не просто у чоловіків. За звичайних обставин вони також обмежено виробляються у жінок. Нормальна концентрація тестостерону у сексуально зрілої жінки становить приблизно 10% від нормальної концентрації у чоловіка. Вироблення андрогенів у жінки відбувається в основному в наднирниках, точніше в корі надниркових залоз і в значно меншій мірі в яєчниках.
Причини
Вірілізм, як правило, відноситься до розладу обміну андрогенів. У більшості випадків це посилений «запас» андрогенів. Це збільшення "пропозиції" може бути наслідком як збільшення виробництва андрогенів, так і наслідком порушеної конверсії або порушення деградації гормону. Вірілізм рідко можна спостерігати при нормальних концентраціях андрогену, коли підвищується індивідуальна чутливість до гормональних впливів.
Збільшення захворюваності на андрогени може бути зумовлене збільшенням виробництва андрогенів. Це пов'язано, серед іншого, з наднирковими продукуючими пухлинами кори надниркових залоз, напр. аденома кори надниркових залоз або яєчника, напр. при синдромі полікістозу яєчників.
Виробництво андрогену контролюється виділенням певних гормонів з гіпофіза. Пухлини гіпофіза, які спричиняють посилене вироблення цих гормонів контролю, можуть також призвести до збільшення вироблення андрогенів за рахунок посиленої стимуляції кори надниркових залоз або яєчників.
У жінок тестостерон, як найважливіший представник андрогенів, зустрічається переважно у формі, яка зв’язується з білками і тому неактивна. Нестача білка-носія призводить до збільшення захворюваності вільним і, отже, активним тестостероном. Однак підвищена частота андрогенів може бути також обумовлена вживанням гормональних препаратів, що містять андрогени, таких як напр. анаболіки.
Ряд ферментів бере участь у метаболізмі андрогенів. Нестача певних ферментів або існування дефектних ферментів також може призвести до посиленої дії андрогенів, що спричинене порушенням перетворення андрогенів відповідно. андрогенна деградація Ці ферментативні розлади можуть бути вродженими або набутими, і відповідно можуть проявлятися до народження, після народження або навіть після статевого дозрівання. Найважливіші ферментативні розлади виникають в рамках андрогенітального синдрому і впливають на напр. 3b-гідроксид стероїддегідрогеназа або 21-гідроксилаза.
Частота
Оскільки існує цілий ряд причин, які можуть призвести до проявів вірулізму, немає даних про частоту їх виникнення. Проте в цілому можна сказати, що прояви вірилізму в різному ступені не є рідкістю.
Симптоми
Прояви відп. зміни, спричинені маскулінізацією, називаються вірилізмом. Термін вірилізм походить від латинського слова virilis = чоловік і означає приблизно стільки, скільки маскулінізація жіночої особи. Вірілізм в основному впливає на фізичні особливості, але він може проявлятися і в зміненій поведінці, напр. у формі агресії, а також сильно підвищеного лібідо (статевий апетит).
Через посилену дію андрогенів жіночі статеві ознаки формуються в різному ступені у особин жіночої статі, які потім коротко вводяться тут:
На додаток до появи вторинних статевих ознак, внаслідок посиленої дії андрогенів, атрофія жіночих статевих ознак, таких як напр. на атрофію грудей або порушення менструального циклу аж до безпліддя.
Діагностика
Історія як жертви, так і членів Церкви безцінна. Не менш важливим є гінекологічний огляд ураженої жінки. Обидва вони використовуються для виявлення та документування проявів маскулінізації і, можливо, дають перші дані про можливу причину, наприклад. пухлини яєчників.
Лабораторні дослідження необхідні для встановлення точної причини маскулінізації. Ці лабораторні тести включають, з одного боку, визначення різних гормонів, таких як андрогени, гормони гіпофіза або гормонів кори надниркових залоз, а також різні функціональні тести, які вивчають орієнтацію органів-мішеней або функцію контрольних кіл. Важливими функціональними тестами є напр. Тест на метопірон, тест на стимуляцію АКТГ або короткочасний тест на дексаметазон.
Окрім цього, при підозрі на пухлину кори надниркових залоз, яєчника або гіпофіза слід застосовувати візуалізаційні процедури. У черевній порожнині це насамперед сонографія та комп’ютерна томографія (КТ), голови, а магніторезонансна томографія (МРТ) часто більше підходить для обстеження гіпофіза. Крім того, якщо, незважаючи на методи візуалізації, неможливо чіткого пояснення причини маскулінізації, то цілеспрямоване взяття крові може іноді допомогти визначити гормони з вен яєчників або кори надниркових залоз. У рідкісних випадках лапароскопія, тобто черевна ендоскопія, дасть остаточні докази або остаточне виключення пухлини.
Терапія
Там, де це можливо, причинно-наслідкове лікування слід шукати в лікуванні маскулінізації. Під причинним лікуванням ми маємо на увазі усунення існуючої причини, у випадку маскулінізації, наприклад хірургічне втручання при андроген-продукуючих пухлинах або припинення прийому андрогенних/анаболічних регенеративних засобів.
Однак, залежно від причини захворювання, причинно-наслідкова терапія не завжди можлива, наприклад при ферментативних дефектах або підвищеній чутливості органів до андрогенів. У цих випадках гормонального лікування, як правило, не уникнути. Гормональне лікування відбувається за допомогою препаратів, що пригнічують вироблення та дію андрогенів. З цією метою використовуються речовини, які в основному використовуються в якості контрацептивів, тобто «в таблетках протизаплідних засобів». З одного боку, вони діють, атакуючи процеси контролю гормональної продукції, напр. запобігаючи виробленню гормонів контролю в гіпофізі. З іншого боку, вони можуть безпосередньо запобігати виробленню гормонів в яєчнику, а отже, і виробленню андрогенів. Деякі речовини, такі як ципротерону ацетат, також здатні зменшувати дію андрогенів на орган-мішень. До цього часу вважалося, що речовина інактивує рецептор андрогену на клітинній поверхні, перешкоджаючи таким чином поглинанню андрогену в клітину.
Пригнічення вироблення андрогену в надниркових залозах можливе за допомогою спіронолактону. Це препарат, який зазвичай використовують як сечогінний засіб, оскільки він обумовлює виведення рідини. Ця дія полягає у запобіганні утворенню альдостерону в наднирниках. Альдостерон - це не андроген, а гормон, який регулює управління рідинами та електролітами в організмі. На додаток до запобігання утворенню альдостерону в наднирниках, було показано, що спіронолактон також запобігає виробленню андрогенів, які можна використовувати для лікування проявів маскулінізації.
Залежно від тяжкості проявів маскулінізації можуть бути зроблені спроби полегшити труднощі без використання гормональних препаратів. Це можливо за обставин маскулінізації шкіри та волосся/волосся.
У разі гірсутизму, напр. епіляція, тобто метод, при якому корінь волосся електрично склеротизується. Інший метод складається з гоління або висмикування волосся. При облисінні, напр. певні лосьйони для волосся з Міноксидилом. Міноксидил - це ліки, що знижує артеріальний тиск і, як було показано, сприяє росту волосся як побічний ефект. Різні препарати можна використовувати для лікування себореї та вугрів, які зменшують вироблення шкірного сала і діють проти запалення залози, такі як напр. препарати, що містять вітамін А, сонячне світло, ультрафіолетові промені або препарати, що містять антибіотики (тетрацикліни).
Профілактика
Профілактика проявів маскулінізації можлива відмовою від андрогенних препаратів. Ця інформація стосується переважно використання безрецептурних препаратів для нарощування м’язової маси (анаболіки, допінгові засоби).
Прогноз
Якщо причинно-наслідкове лікування маскулінізації неможливе, лікування цих проявів, як правило, дуже тривале. Якщо лікування припинено, проблема може повторитися.