Вітамін B3 (ніацин)

ніацин

Ніацин (нікотинова кислота, піридин-β-карбонова кислота або вітамін В3, хімічна формула: C6H5NO2) - це водорозчинний вітамін.

Вперше він був вироблений окисленням нікотину, і в 1937 році важлива роль вітаміну В3 була підтверджена після того, як було виявлено, що пелагра не є хворобою сама по собі, а хворобою дефіциту, а саме синдромом дефіциту вітаміну В3.

Він відіграє важливу роль в енергетичному гомеостазі клітин, у відновленні дефектів ланцюгів ДНК, в регуляції рівня холестерину, в жировому, вуглеводному та білковому обміні, однак, оскільки це має протилежний вплив на метаболізм глюкози, діабетикам слід обережний веле. В організмі людини печінка здатна виробляти її з амінокислоти, яка називається триптофан, але лише за умови присутності вітамінів В1, В2 та В6. Крім того, він має судинорозширювальну дію, тривале застосування у високих дозах збільшує виведення холестерину, зменшує вироблення ЛПНЩ та синтез холестерину.

Ніацин також міститься в олійних культурах, дріжджах, висівках, яйцях, овочах, сухих бобових, авокадо, інжирі, сливах та цільних зернах. Середньодобова потреба для здорових дорослих становить не менше 8 мг, для жінок 13 мг, а для чоловіків цей вік зменшується з 17 мг до 13 мг на добу. 15 мг рекомендується вагітним жінкам і 16 мг годуючим матерям.

Ніацинодефіцитна хвороба пелагри. Симптоми проявляються спочатку, але при тривалому дефіциті В3, наприклад: дерматит (запалення шкіри та слизових оболонок, темні плями, пухирі, лущення на відкритих ділянках шкіри), діарея (блювота, діарея), деменція (головний біль, психіатрична та слухова порушення). Симптоми зникають при повторному дозуванні вітаміну В3.