Нам не потрібно дуже сильно пояснювати поняття впевненості в собі, це просто означає віру в себе. Швидше за все, інші два поняття, правильний образ себе та самооцінка, зазвичай є проблемою.

Я-образ

Більшість людей бореться із собою в певний момент свого життя, розсуваючи власні межі, щоб з’ясувати, що вони можуть зробити. Психолог розвитку Еріксон найбільш точно сформулював окремі стадії розвитку та еволюцію образу себе на кожному етапі. За його словами, відсутність впевненості в собі можна простежити до дитинства. Він вважає, що якщо малюк не зможе задовольнити власні потреби, він буде недовірливим до свого оточення. З цим тісно пов’язане питання автономії, тобто наскільки ми можемо бути незалежними в дитинстві, що дозволяють наші батьки, а що обмежують.

Це, звичайно, природний процес, оскільки 2-3-річний малюк набагато стримується батьками, ніж 14-16-річний. Питання ідентичності типово для вікової групи 13-19 років, коли підліток намагається з’ясувати, яким його бачать інші, ким він є насправді і яким він може бути. У таких випадках вибір кар’єри також є вирішальним кроком, оскільки досягнутий успіх чи невдача може бути фактором, що збільшує або зменшує впевненість у собі.

Формування

Формування образу себе - це процес, який триває впродовж життя, оскільки успіхи та невдачі є частиною нашого життя. Справа в тому, як ми прояснюємо ці події самі з собою. Це призводить до правильного розвитку самооцінки для пізнання власних обмежень та здібностей. Крім усього іншого, період вибору партнера та вибору роботи має великий емоційний заряд, адже якщо ми маємо хорошу роботу, досягаємо різноманітних успіхів і підтримуємо партнера, наша самооцінка буде позитивною. Нам потрібно прийняти наші власні якості та підвести підсумок, корисно це чи погано для інших. Гнів, нервозність - це основні людські якості, як і доброта чи соціальна чуйність, тому, якщо ми визнаємо і приймемо свої помилки, наша самооцінка буде правильною.

блог

Криза

Якщо помилка потрапляє в процес, це може перешкодити розвитку ідентичності. Це може бути так, наприклад, якщо батьки не допомагають дитині, суворо обмежені, або якщо ми маємо необроблений, негативний досвід під час соціалізації або, по суті, будь-яку обструктивну подію. Такі події можуть призвести до відсутності впевненості в собі чи самооцінки, що індивід може обробити лише самостійно або за допомогою психолога. Вірте чи ні, але ми переживаємо щонайменше три подібні події у своєму житті, принаймні за деякими поглядами. Ці події в літературі згадуються як кризові точки. На думку Еріксона, кожна стадія розвитку має свої кризи, недовіру до навколишнього середовища в ранньому дитинстві, питання продуктивності праці в зрілому віці та перерахування життя в старості.

Теорія Еріксона керує згаданою у назві трійцею протягом усього його життя. За його словами, досягнення самооцінки може бути досягнуто підбиттям підсумків нашого життя, коли ми вже знаємо, що ми зіпсували, що могли зробити інакше або коли вчинили правильно. Ми постійно вчимось, бо спочатку ми дотримуємося моделі поведінки батьків, а пізніше будуємо власні правила на основі досвіду. Отже, ми маємо жити так, щоб, оглядаючись у старості, ми могли думати, що наше життя було справді значущим. Змінитися ніколи не пізно.