дієти

Вестермарк Е, Віберг М.Є.

J Am Vet Med Assoc 2006; 228: 225-229.

ЦІЛІ: Оцінити вплив модифікації дієти на клінічні ознаки екзокринної недостатності підшлункової залози (ЕПІ) у собак.

ТВАРИНИ: 21 собака з ІПП.

ПРОЦЕДУРА: Собак годували дієтою, яку вони отримували вдома протягом 2 тижнів. Після цього їм дали 3 спеціальні дієти (дієта з високим вмістом жиру, клітковиною та високо засвоювана їжа з низьким вмістом залишків) протягом 3 тижнів. Власники класифікували своїх собак протягом останніх 2 тижнів кожного з 3-тижневих періодів за ступенем тяжкості клінічних ознак, включаючи апетит, частоту дефекацій, консистенцію стільця, булькання, метеоризм та копрофагію. Індекс EPI розраховували для кожної собаки, додаючи щоденні класифікації для кожного клінічного ознаки.

РЕЗУЛЬТАТ: Суттєві відмінності спостерігались у добових показниках ЕПІ між дієтами у 20 собак. Оригінальна дієта виявилася найбільш підходящою для 8 собак, тоді як дієта з високим вмістом жиру була найбільш підходящою для 5 собак, дієта з високим вмістом клітковини була найбільш підходящою для 4 собак, а дієта з низьким вмістом залишків була найбільш доцільною у 2 собак. У 1 собаки нижчий діапазон індексу EPI був однаковим протягом початкової дієти та періодів годування з високим вмістом жиру. Одна собака не закінчила період годування для дієти з високим вмістом клітковини. Відмінності в несприятливих показниках ІПВ між дієтами не були значними.

ВИСНОВКИ ТА КЛІНІЧНИЙ ЗНАЧЕННЯ: Результати вказують на те, що реакція на різні дієти різнилася у окремих собак. Оскільки реакції на режими годівлі були непередбачуваними, пропонується, щоб режими годування формувалися індивідуально для собак з ПІД.

J Am Vet Med Assoc 2006; 228: 225-229.

ЦІЛІ: Оцінити вплив модифікації дієти на клінічні ознаки екзокринної недостатності підшлункової залози (ЕПІ) у собак.

ТВАРИНИ: 21 собака з ІПП.

ПРОЦЕДУРА: Собак годували дієтою, яку вони отримували вдома протягом 2 тижнів. Після цього їм проводили 3 спеціальні дієти (дієта з високим вмістом жиру, клітковиною та легкозасвоювана їжа з низьким вмістом залишків) протягом 3 тижнів. Власники класифікували своїх собак протягом останніх 2 тижнів кожного з 3-тижневих періодів за ступенем тяжкості клінічних ознак, включаючи апетит, частоту дефекацій, консистенцію стільця, булькання, метеоризм та копрофагію. Індекс EPI розраховували для кожної собаки, додаючи щоденні класифікації для кожного клінічного ознаки.

РЕЗУЛЬТАТ: Суттєві відмінності спостерігались у добових показниках ЕПІ між дієтами у 20 собак. Оригінальна дієта виявилася найбільш підходящою для 8 собак, тоді як дієта з високим вмістом жиру була найбільш підходящою для 5 собак, дієта з високим вмістом клітковини була найбільш підходящою для 4 собак, а дієта з низьким вмістом залишків була найбільш підходящою у 2 собак. У 1 собаки нижчий діапазон індексу EPI був однаковим протягом початкової дієти та періодів годування з високим вмістом жиру. Одна собака не закінчила період годування для дієти з високим вмістом клітковини. Відмінності в несприятливих показниках ІПВ між дієтами не були значними.

ВИСНОВКИ ТА КЛІНІЧНИЙ ЗНАЧЕННЯ: Результати вказують на те, що реакція на різні дієти різнилася у окремих собак. Оскільки реакції на режими годівлі були непередбачуваними, пропонується, щоб режими годування формувалися індивідуально для собак з ПІД.