Вплив дієти вагітної на ріст плода.

  • Автори:Рогеліо Сарагоса Ногера
  • Директори дисертацій:Пілар Зафрілла Рентеро (реж. Тес.), Алехандро Галіндо Товар (реж. Тес.)
  • Читання: У католицькому університеті Сан-Антоніо де Мурсія (Іспанія) у 2017 році
  • Ідіома: Іспанська
  • Предмети:
    • наук про життя
      • Антропологія (фізика)
        • Звички в харчуванні
    • Сільськогосподарські науки
      • Тваринництво
        • Харчування
    • Медичні науки
      • Харчові науки
        • Поживні речовини
      • Профілактична медицина
  • Посилання
    • Теза відкритого доступу за адресою: RIUCAM
  • Резюме

    • Нещодавно було виявлено взаємозв'язок між харчуванням матері, рістом плода та антропометричними результатами новонароджених (Abu-Saad & Fraser, 2010). Як недоїдання, так і переїдання під час вагітності впливають на здоров’я матері та немовлят у короткостроковій та довгостроковій перспективі (Blumfield et al, 2012). Три основні причини смерті у дітей, народжених без вроджених аномалій, це: низька вага при народженні, передчасні пологи та IUGR (Bhutta et al, 2005). Наслідки IUGR включають смерть плода, погіршення неврологічного розвитку в дитячому віці (Collette S, 2005) та підвищений ризик розвитку дегенеративних захворювань, таких як діабет, або інших серцево-судинних захворювань, таких як гіпертонія у дорослому віці (De Rooij SR, 2007). У новонароджених вагою від 4500 до 4999 г значно вищий рівень внутрішньоутробної смерті та вдвічі більший показник перинатальної смертності (Bamberg et al, 2013).

      вплив

      В недавньому систематичному огляді та метааналізі досліджень дієти серед вагітних жінок з розвинутих країн вони спостерігали дисбаланс у споживанні макроелементів (Blumfield et al, 2012), тоді як споживання мікроелементів було значно нижче оптимального (Blumfield et al., 2013).

      Адекватне споживання поживних речовин повинно бути досягнуто завдяки адекватному харчуванню, вагітні жінки, які дотримуються дієтичного режиму, що характеризується споживанням фруктів, овочів, нежирних молочних продуктів, нежирного м’яса та клітковини, народжують дітей із вагою більше, ніж вагітні жінки які споживають менше цієї їжі і базують свій раціон на молочних продуктах з високим вмістом жиру, низькому споживанні клітковини, обробленому м’ясі, пиві та солодощах (Grieger & Clifton, 2015). Одним із таких режимів харчування є середземноморська дієта, яка характеризується великою кількістю продуктів рослинного походження (фрукти, овочі, хліб, інші форми круп, картопля, бобові, горіхи та насіння), дуже мало оброблених продуктів, сезонних та місцевих, і оливкова олія як основне джерело жиру, тоді як солодощі, молочні продукти та червоне м’ясо вживаються в низьких кількостях. Тіммерманс та співавт. (2012) дійшли висновку, що низьке дотримання середземноморської дієти протягом першої половини вагітності було пов’язано з меншим розміром внутрішньоматкової клітини та меншою вагою дитини при народженні.

      Для оптимізації результатів вагітності, здоров’я матері після пологів та здоров’я немовлят у післяпологовому та дорослому віці потрібно краще розуміння фізіології харчування під час вагітності та визначення ідеального складу поживних речовин. здатні розробляти протоколи втручання з допомогою збалансованого харчування.

      МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Досліджувана популяція складається із 197 жінок кавказького віку з одиночною вагітністю у віці від 22 до 45 років на момент вагітності, набраних у термін вагітності 10-13 тижнів. Під час першого візиту їм було детально повідомлено про проект та запропоновано взяти участь у дослідженні. Учасники підписали інформовану згоду відповідно до Гельсінської декларації (Всесвітня медична асоціація Гельсінкі, 1997).

      Оцінка поживності під час вагітності проводилася шляхом обчислення індексу маси тіла під час рекрутингу та трьох опитувань, проведених пацієнтами у три різні періоди вагітності, в день рекрутування, з 10 по 13 тиждень гестації, другі три між 18 і 23 тижнями гестації та останні три між 24 і 40 тижнями гестації. Дослідження включають 24-годинне відкликання, анкету щодо частоти споживання їжі, з'їденої за останні два місяці, та анкету про дотримання середземноморської дієти.

      Моніторинг росту плода проводили за біометричними даними, отриманими за допомогою УЗД. Гестаційний вік встановлювали з дати останньої менструації та з урахування довжини черепа та сідниць (NCL), виміряної на першому УЗД. Якщо дата, отримана за обома методами, відрізнялася більше ніж на 7 днів, бралася до уваги дата, розрахована з LCN. Для оцінки росту протягом вагітності використовували змінні PA (мм), LF (мм), DBP (мм), PC (мм) та PFE (g). Оцінку росту плода під час пологів визначали за значеннями ваги (г), довжини (см) та окружності голови (см).

      Отримані дані кодувались у базі даних Microsoft Excel. Поживні речовини, поглинені вагітними жінками, отримували шляхом введення продуктів з 24-годинних анкет відкликання у програмі Dietsource версії 3.0. Статистичний аналіз включав Т-тест для зразка, щоб оцінити, чи відповідає потреба вагітної кожної поживної речовини та/або кожної їжі рекомендованому. Т-тест для незалежних зразків для оцінки відмінностей у споживанні поживних речовин, їжі, дотриманні середземноморської дієти та біометричних та новонароджених антропометричних змінних плода. Також було проведено кореляційне дослідження з використанням моделі лінійної регресії між біометричними та антропометричними змінними плода із соціально-демографічними змінними вагітних та харчовими змінними. Вважалося, що існувала статистично значуща різниця при отриманні значення р