Зміна загальних витрат енергії, первинних результатів, аналізів намірів для лікування (зверху) та аналізів за протоколом (знизу). Дані відображаються як середня зміна з початку фази тесту, причому дужки представляють 1 стандартну помилку вище і нижче середнього значення. Тести на рівномірність Р у групах дієти для середнього значення змін у середній точці та кінці фази тесту

вплив

Зменшення вуглеводів у дієті збільшує витрати енергії під час підтримки втрати ваги, згідно з вуглеводно-інсуліновою моделлю. Цей метаболічний ефект може покращити успіх лікування ожиріння, особливо серед тих, хто має високу секрецію інсуліну.

Мета: Визначити вплив дієт, що змінюються у співвідношенні вуглеводів та жирів, на загальні витрати енергії.

Дизайн: Рандомізоване випробування.

Амбіт: Багатоцентрова співпраця на двох американських сайтах, серпень 2014 р. - травень 2017 р.

Учасники: 164 дорослих у віці від 18 до 65 років з індексом маси тіла 25 і більше.

Втручання: Після 12% втрати ваги (в межах 2%) на початковій дієті учасники були випадковим чином призначені на одну з трьох тестових дієт на основі вмісту вуглеводів (високий, 60%, n = 54; помірний, 40%, n = 53; або низький, 20%, n = 57) протягом 20 тижнів. Тестові дієти контролювали споживання білка і регулювали з урахуванням енергії, необхідної для підтримки втрати ваги до 2 кг. Для перевірки модифікації ефекту, передбаченого вуглеводно-інсуліновою моделлю, зразок розділяли на третини секреції інсуліну перед втратою ваги (концентрація інсуліну через 30 хвилин після прийому всередину глюкози).

Основні результати: Первинним результатом були загальні витрати енергії, виміряні подвійно міченою водою, за допомогою аналізу, що передбачається для лікування. Аналіз за протоколом включав учасників, які підтримували бажану втрату ваги, що могло б дати більш точну оцінку ефекту. Вторинними результатами були споживання енергії в спокої, показники фізичної активності та рівень метаболічних гормонів лептину та греліну.

Результати: Загальні витрати енергії різнились залежно від дієти в намірі для лікування (n = 162, P = 0,002), з лінійною тенденцією 52 ккал/добу (95% довірчий інтервал, 23 до 82) на кожні 10% зменшення внесок вуглеводів у загальне споживання енергії (1 ккал = 4,18 кДж = 0,00418 МДж). Зміна загальних енергетичних витрат була на 91 ккал/добу (95% довірчий інтервал -29 до 210) більша у учасників, які отримували помірну вуглеводну дієту, і на 209 ккал/добу (від 91 до 326) більша у тих, хто призначений на низьковуглеводну дієту порівняно з високовуглеводною дієтою. В аналізі за протоколом (n = 120, P