Д-р Янош Фехер, Габріелла Ленг'єл (Університет Земмельвейса, факультет загальної медицини, 2-е відділення внутрішніх хвороб, Будапешт)
Дієти мають значний вплив на розвиток захворювань людини. Західна дієта, що містить багато насичених жирів, має атерогенну дію, викликає ожиріння та збільшує ризик серцевого нападу. Середземноморська дієта, багата рибою, фруктами та овочами, позитивно впливає на тривалість життя при народженні. Далекосхідна японська дієта має найдовшу тривалість життя при народженні та найнижчу серцево-судинну смертність.
Якісні поживні речовини (вітаміни, вітаміноподібні речовини, поліфеноли у вині, фруктових напоях, мікроелементи, омега-3 жирні кислоти) відіграють важливу роль у зменшенні окисного стресу та серцево-судинної смертності.
В даний час близько 17 мільйонів людей у всьому світі щорічно помирають від серцево-судинних захворювань. Ця цифра становить третину всіх смертей у світі. До 2030 року очікується щорічна смертність до 25 мільйонів (Фігура 1) . Кількість інвалідів та кількість втрачених через інвалідність років значно збільшується внаслідок захворювання. Водночас вартість медичного обслуговування значно зростає. За прогнозами, США збільшаться на 15% до 2010 року та приблизно на 25% до 2030 року (9, 14, 15, 22, 23).
Ожиріння
Сьогодні кількість людей з ожирінням збільшується у всьому світі, головним чином через надмірне споживання калорій, більшою мірою в промислово розвинутих країнах, ніж у країнах, що розвиваються. Шкода, що в багатьох країнах, включаючи Угорщину, ми знаходимо багато дітей з ожирінням. Це пов’язано з тим, що в школах діти вживають багато солодких напоїв, поряд з продуктами, що містять більше калорій, ніж потрібно, при цьому їдять мало салатів та фруктів. Ожиріння є головним ворогом сучасності з точки зору розвитку серцево-судинних захворювань.
Ожиріння має кілька наслідків: дисліпідемія, гіпертонія, інсулінорезистентність, підвищена схильність до тромботичних захворювань та розвиток дисфункції ендотелію. Це разом призводить до клінічної картини метаболічного синдрому, що спричиняє атеросклероз та неалкогольний стеатогепатит. Значну роль у процесі відіграють молекулярно-біологічні реакції, спричинені окислювальним стресом. У вісцеральній жировій тканині та підшкірній клітковині значна кількість жиру відкладається в черевній стінці, а також внутрішньом’язово та в печінці. Ступінь цього може характеризуватися окружністю живота та індексом маси тіла (ІМТ). Кількість вісцеральної жирової тканини прямо пропорційна окружності живота, тому в повсякденній практиці її можна легко і просто виміряти в см. Відомі два типи ожиріння - ожиріння у формі яблуні та груші. Якщо співвідношення талії та стегон перевищує 0,91 (ожиріння у формі яблука), ймовірність розвитку ішемічної хвороби серця принаймні втричі перевищує ризик розвитку ішемічної хвороби серця (ожиріння у формі груші) (18, 19, 27, 29, 31).
Поліпіл, теорії полімельної муки
Щоб зменшити серцево-судинні захворювання, Уолд і Ло в 2003 році представили в літературі стратегію Polypill (30). Відповідно до цього, якщо крім зменшення факторів ризику регулярно вживають шість препаратів у певній дозі, ризик серцево-судинної смертності може бути зменшений на 82%. До цих препаратів належать аспірин, симвастатин, бісопролол, лізиноприл, гіпотіазид та фолієва кислота. Через рік після введення теорії Поліпіл, Франко та співавт. (12) описали стратегію полімелу для зменшення серцево-судинної смертності. Полімельна борошно є більш природною, безпечною та, можливо, смачнішою дієтичною стратегією, ніж Polypill, і може зменшити ризик серцево-судинних захворювань більш ніж на 75%, але набагато дорожче (13). У їх дослідженнях була використана така дієтична стратегія: споживання риби, фруктів та овочів, шоколаду, мигдалю, часнику та вина Таблиця 2 у представленій кількості. Ця дієта теоретично може знизити ризик серцево-судинної смерті приблизно до 76%. (1, 2, 4, 5, 14, 15, 16).
Вживання алкоголю та смертність
Інші харчові фактори
Це може включати кілька мікроелементів та мінералів. Селен - один з мікроелементів нашого організму, який має значний антиоксидантний ефект. У разі зниження рівня селену (