вплив

В
В 		В

Мій SciELO

Індивідуальні послуги

Журнал

  • SciELO Analytics
  • Google Scholar H5M5 ()

Стаття

  • Іспанська (pdf)
  • Стаття в XML
  • Посилання на статті
  • Як цитувати цю статтю
  • SciELO Analytics
  • Автоматичний переклад
  • Надішліть статтю електронною поштою

Показники

  • Цитується SciELO
  • Доступ

Пов’язані посилання

  • Процитовано Google
  • Подібне в SciELO
  • Подібне в Google

Поділіться

Журнал Іспанського товариства нефрологічних медсестер

друкована версія В ISSN 1139-1375

Rev Soc Esp Enferm NefrolВ vol.8В no.1В Jan./Mar.В 2005


ВПЛИВ КРИТЕРІЙ КЛАСИФІКАЦІЇ НА ХАРЧОВУ ОЦІНКУ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ АНТРОПОМЕТРИЧНИМИ ПАРАМЕТРАМИ

РЕЗЮМЕ

Листування:
Хуан Мануель Манцано Ангуа
c/Estrella Sirio, nº17, 2º D
41015 Севілья

ВСТУП І ЗАДАЧІ

Медсестринство за допомогою антропометричного методу має цілком відповідний інструмент роботи для оцінки харчового стану популяції, про яку він піклується. Його виконання є простим, але що є більш складним, це його інтерпретація для визначення стану поживності (1), оскільки в даний час існують різні критерії, визначені та використані різними авторами (2-5) .

Основною метою, яку ми маємо на меті в нашому дослідженні, є відповідь на наступне запитання: чи впливає використання різних критеріїв класифікації на результати оцінки харчування медсестер через антропометричні параметри? Для цього конкретними цілями є такі:

• Опишіть стан харчування наших пацієнтів, використовуючи антропометричні параметри, беручи до уваги різні критерії класифікації.
• Проаналізуйте та порівняйте поширеність калорійно-білкового недоїдання, отримане з кожним із критеріїв класифікації поживного стану.

ПАЦІЄНТИ ТА МЕТОД

Вибірковий зразок складався з 53 пацієнтів із термінальною хронічною хворобою нирок (ESRD) та у стабільній клінічній ситуації із загальної кількості 68, які отримували лікування гемодіалізом (HD) у нашому периферійному центрі, також відповідаючи тим самим критеріям включення, що і ми встановили в нашому попередньому дослідженні (6) .

Виконано антропометричні вимірювання: зріст після HD (см), вага після HD (кг), шкірна складка трицепса (PCT (мм)), окружність плечового суглоба (CB (см)) та окружність м’язів руки (WBC (см)) . Були використані такі вимірювальні прилади: нерозтяжна рулетка, штангенциркуль типу Trimeter®, цифрова шкала та висотний стрижень.

Антропометричні вимірювання були проведені в кінці сеансу діалізу в середині тижня одним попередньо підготовленим спостерігачем, дотримуючись рекомендацій Керівних принципів DOQI від червня 2000 р. Щодо вдосконалення антропометричних вимірювань (7) та дотримуючись норм вимірювань, описаних Аластруе (8) . Результати цих вимірювань були стандартизовані шляхом обчислення у кожному випадку відносного відсотка відносно 50-го процентиля вимірювань, проведених у здорових дорослих іспанців того ж віку та статі, відібравши здорову популяцію, яку вивчав Аластруе.

Це дослідження було розроблено в 2003 році. Перший етап дослідження складався з описового аналізу харчового стану наших пацієнтів на основі РСТ та лейкоцитів, отримуючи з кожного показника інтерпретацію харчового статусу, застосовуючи різні критерії обрана класифікація, описана в таблицях: 1-2-3. На другому етапі ми перевірили, чи є харчові результати, отримані за допомогою різних критеріїв класифікації, асоціацією чи ні.

Таблиця 1. Класифікація стану харчування
калорійно-білковий в "4 категоріях".

Для статистичного аналізу використовували версію SPSS 11.0 для Windows®. Розподіл частот використовували для синтезу якісних даних. Як контрастні тести гіпотези, тест l2 та точний тест Фішера використовувались для аналізу можливої ​​взаємозв'язку між якісними змінними. Значення р вважали статистично значущими РЕЗУЛЬТАТАМИ

Критерій "А" класифікував 47,2% пацієнтів як калорійне недоїдання, з яких 3,8% мали ступінь тяжкості. Критерій класифікації "В" оцінював той самий відсоток пацієнтів, що і калорійність недоїдання (47,2%); натомість 24,5% виявили важкий ступінь калорійності недоїдання (рис. 1).

Оцінка поживності білка виявилася дуже подібною в обох випадках, отже, обидва критерії "А" і "В" оцінили 86,8% пацієнтів з нормальним харчовим статусом білка, а серед недоїдаючих не було жодного випадку сильного недоїдання (рис. .1).

А) КАЛОРИЧНА ОЦІНКА ВІДПОВІДНО РСТ

Б) ОЦІНКА ПРОТЕІНУ ВІДПОВІДНО КМБ

Фігура 1. Оцінка поживності за критеріями класифікації "А" та "В".

Відповідно до критерію "С", 20,8% пацієнтів мали калорійне недоїдання, порівняно з 24,5% за критерієм класифікації "D" (рис. 2). Оцінка поживності білка, оцінена за критерієм "С", показала, що 86,8% пацієнтів користувалися хорошим харчовим станом у порівнянні з 83% білкових нормонутрієнтів, оцінених за критерієм класифікації "D". В обох випадках не було жодного пацієнта, який мав би недоїдання білка (рис. 2).

А) КАЛОРИЧНА ОЦІНКА ВІДПОВІДНО РСТ

Б) ОЦІНКА ПРОТЕІНУ ВІДПОВІДНО КМБ

Малюнок 2. Поживна оцінка відповідно до класифікаційних критеріїв

Критерії класифікації "E", "F" та "G" оцінювали відповідно як калорійність недоїдання 47,2%, 15,1% та 39,6% пацієнтів (рис. 3). Дефіцит харчових речовин у білках був виявлений у 13,2%, 7,5% та 5,7% випадків відповідно до відповідних критеріїв "E", "F" та "G". Зверніть увагу на високий відсоток пацієнтів, які виявили надлишок харчових речовин у білках за критерієм "F" (рис. 3).

А) КАЛОРИЧНА ОЦІНКА ВІДПОВІДНО РСТ

Б) ОЦІНКА ПРОТЕІНУ ВІДПОВІДНО КМБ

Малюнок 3. Харчова оцінка за критеріями
класифікація "E", "F" і "G".

У порівняльному аналізі таблиці випадків статистичного тесту λ2, що використовується для аналізу можливої ​​взаємозв'язку між харчовими результатами, показали у всіх випадках відсоток> 25% клітин із очікуваною частотою нижче "5" через відсутність персоналу, тому бракує статистичної достовірності зазначеного тесту.

ОБГОВОРЕННЯ ТА ВИСНОВКИ

Медсестринство відіграє дуже важливу роль у сприянні досягненню "профілактики", "виявлення" та "корекції" можливих факторів, що впливають на появу гіпотрофії, оскільки ми знаходимось у привілейованому місці разом із нашими пацієнтами, які схильні бути у мультидисциплінарній групі найбільш прийнятно брати на себе відповідальність за оцінку та оцінку стану поживності.

Як показує велика література, антропометрія - це дешевий, простий та ефективний метод. Навпаки, існують певні труднощі, такі як відсутність відтворюваності вимірювань, вибір антропометричних параметрів, що підлягають вимірюванню, вибір здорової референтної популяції та вибір критеріїв для класифікації поживного стану з антропометричних вимірювань що становить нашу проблему дослідження.

Описовий аналіз різних харчових оцінок, отриманих за різними критеріями, що класифікують калорійно-білковий харчовий статус в одних і тих же категоріях, показав дуже різну поширеність недоїдання, як це сталося у випадку важкого калорійного недоїдання, яке було у 3,8% суб'єкти за критерієм "А" проти 24,5%, оцінених за критерієм "В".

Також спостерігалися суттєві відмінності між поширеністю калорійно-білкового недоїдання, отриманим за критеріями "E", "F" і "G", таким чином, 15,1% випробовуваних мали дефіцит калорійності харчування за критерієм "F" проти 47,2 % та 39,6% відповідно до критеріїв "E" та "G" відповідно. Подібним чином неоднакові переваги були отримані при оцінці запасів білка; Таким чином, критерії "E" та "G" мали подібні переваги, які становили 7,5% та 5,7%, порівняно з 13,2% суб'єктів, оцінених на недостатність харчування білком за критерієм "E".

Нарешті, поширеність калорійно-білкового недоїдання згідно з класифікаційними критеріями "C" і "D" виявила мінімальну диспропорцію, коли обидва критерії використовували дуже схожі класифікації харчового статусу. Однак, застосовуючи статистичний тест до цих порівнянь, їх значення не можна було продемонструвати як наслідок дефіциту персоналу в певних категоріях.

Це легко може статися під час регулярних досліджень у цій галузі, оскільки великі зразки досліджень використовуються рідко. Це, разом з тим, що загалом результати харчування представлені у відсотках від недоїдаючих та/або недоїдаючих пацієнтів, і через неможливість збільшення обсягу досліджуваної вибірки ми обрали критерії, за якими класифікували калорійно-білкову поживність статус нормального та недоїдання, і ми порівняли результати. Знову ж, єдиною вибіркою дослідження вважали, що це сім різних вибірок, і, незважаючи на зменшення кількості стовпців та рядків до таблиць 2х2, не вдалося перевірити у всіх випадках, що вибірки представляли різні результати зі статистичною значимістю.

Серед основних висновки дослідження ми виділяємо:

• Використання різних класифікаційних критеріїв для інтерпретації антропометричних вимірювань і, таким чином, оцінки калорійно-білкової харчової цінності, забезпечує дуже різну поширеність недоїдання, різниця, яка збільшує тим більшу розбіжність між класифікаційними критеріями.

• На додаток до того, що калорійність недоїдання спостерігається частіше, ніж білкова недостатність, незалежно від критеріїв класифікації, виявляється, що розбіжність між поширеністю у всіх випадках виявляється важливішою в оцінці калорійності харчування, ніж у білках.

• Ми вважаємо, що критерій класифікації, який слід обрати, повинен визначати харчовий статус у двох категоріях - у нормальному та недостатньому харчуванні, не вдаючись до оцінки ступеня тяжкості недоїдання, оскільки саме це спричиняє найбільшу диспропорцію між поширеністю недоїдання.

У нашому дослідженні ми висвітлюємо зусилля, які має докласти медсестра, щоб консенсусом встановити, які критерії ми маємо використовувати для оцінки калорійно-білкового харчового стану за допомогою антропометричних методів, оскільки окрім роз'яснення авторам рішення прийняти один або ще один критерій для оцінки харчового стану забезпечить більшу зовнішню валідність результатів цих досліджень, можливість екстраполювати висновки та використовувати їх для вдосконалення сестринської допомоги щодо харчового стану ниркової популяції шляхом можливості порівняльних досліджень, де аналізуватимуть ефективність медсестер, що проводяться деякими та іншими бригадами охорони здоров’я для покращення, підтримання або відновлення харчового статусу населення, про яке ми піклуємось Щоб досягти цього, ми повинні відштовхуватися від «протоколізації» оцінки поживності через антропометрію, яка включала б критерії класифікації, яких повинна дотримуватися медсестра, яка проводить оцінку поживності.

ДЯКУЮ

Ми щиро вдячні всім пацієнтам, які брали участь чи ні, а також всім моїм колегам за сприяння у підготовці дослідження, а також лікарям Анджелесу Герреро Ріскосу, Родріго Дельгадо Заморі, Мігелю А. Джентілю Говантесу та нашому відомому колезі Хесусу Лукас Мартін Дзеркало за співпрацю.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Сірий GE, Сірий LK. Антропометричні вимірювання та їх інтерпретація: принципи, практики та проблеми. J Am Diet Assoc 1980; 77 (5): 534-539. [Посилання]

2. Монтьєль Кастільо А, Іборра Молто С, Бірхойз Ч, Гомес Сантос Е, Справи Руїс М, Соріано Серна Т та ін. Вимірювання підшкірного жиру в харчовій оцінці пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю: порівняння протоколів. Книга зв’язків XXIII конгресу Іспанського товариства нефрологічних медсестер. Севілья. 1 998. стор. 190-194. [Посилання]

3. Вольфсон М. Оцінка стану харчування при термінальній стадії захворювання нирок. До дати R 2.002; том 10, (2): www.uptodate.com. (800) 998-6374. (781) 237-4788. [Посилання]

4. Alastrué Vidal A, Sitges Serna A, Jaurrieta Mas E, Puig Gris P, Abad Ribolta JM, Sitges Creus A. Антропометрична оцінка стану поживності: норми та критерії недоїдання та ожиріння. Med Clinic Барселона 1.983; 80: 691-699. [Посилання]

5. Лоренцо V, Руфіно М, Мартін М. Харчові аспекти гемодіалізу. У: Фернандо Вальдеррабано. Договір про гемодіаліз. Барселона: Medica Jims; 1 999. стор. 339-360. [Посилання]

6. Manzano Angua JM, Nieto Granados MВЄD, Sánchez Cornejo MВЄC. Найбільш підходящі антропометричні параметри для оцінки харчового статусу хворих на ХНН, які отримували гемодіаліз у периферичних центрах. Rev Soc Esp Nefrol 2003; (6) 3: 6-15. [Посилання]

7. K/DOQITM Клінічні практичні вказівки щодо харчування при хронічній нирковій недостатності. Am J Kidney Dis 2000; 35 (6, додаток 2). [Посилання]

8. Alastrué Vidal A, Sitges Serna A, Jaurrieta Mas E, Sitges Creus A. Оцінка антропометричних параметрів у нашій популяції. Med Clinic Barcelona 1.982; 78: 407-415. [Посилання]

В Весь вміст цього журналу, крім випадків, коли він ідентифікований, перебуває під ліцензією Creative Commons