Люди у понад 150 країнах світу, включаючи Словаччину, відзначають Всесвітній день харчування 16 жовтня. Центральною темою цьогорічного Всесвітнього дня є право на їжу. Про це на сьогоднішній прес-конференції заявив Отакар Фіц, заступник головного гігієніста Управління громадського здоров'я (ZVZ) SR.
За словами Івети Трускової з ÚVZ SR, метою Всесвітнього дня харчування є зміцнення міжнародної та національної солідарності у боротьбі з голодом, недоїданням та бідністю. "Крім того, це має привернути увагу до проблеми виробництва продуктів харчування та стимулювати зусилля у цій галузі, особливо за рахунок розвитку продуктів харчування та сільського господарства. Нарешті, це підтримка економіки та професійної співпраці між країнами, що розвиваються", - додала Івета Трускова.
Тема Всесвітнього дня випливає із Всесвітнього продовольчого саміту 1996 року, який мав на меті зменшити кількість голодних людей вдвічі до 2015 року. Пріоритетом у галузі харчування та безпечної їжі для ÚVZ SR є загальносуспільська програма відновлення здоров’я словацького населення, яка застосовується в Словаччині з 1999 року. „Хвороби”, сказала Трускова. Водночас вона підкреслила, що раціональне харчування є основною передумовою правильного розвитку людини, а як визначальна для здоров'я стан є головною умовою профілактики та лікування багатьох захворювань.
Метою програми є досягнення зменшення споживання енергії, споживання жиру, особливо тваринного жиру, а також холестерину, вуглеводів та солі у раціоні. Одним із завдань програми є також моніторинг способів харчування жителів Словацької Республіки, в яких збільшене споживання енергії все ще зберігається. "У Словаччині все ще спостерігається відносно висока частота вживання свинини, навпаки, споживання морської риби у дорослого населення є недостатнім", - сказала Івета Трускова.
Харчування - важливий фактор способу життя, який впливає на здоров’я. Він не тільки забезпечує покриття основних енергетичних потреб та окремих поживних речовин, необхідних для життя, але також пов’язаний із емоціями, часто з почуттям задоволення. Харчування разом із фізичною активністю та генетичною схильністю сприяє остаточному харчовому статусу людини.