Синдром Метаболічний синдром Метаболічний Метаболічний Метаболічний Введення Введення Введення Введення Введення Введення Введення Введення НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ ОЖИРІННЯ Ожиріння Ожиріння Ожиріння Ожиріння Ожиріння Ожиріння ОЖИРІННЯ СТАРІННЯ СТАРІННЯ СТАРІННЯ СТАРІННЯ ОЖИРІННЯ Ожиріння Ожиріння Ожиріння Ожиріння Ожиріння Ожиріння ОЖИРІННЯ HIPOGONADISMO HIPOGONADISMO HIPOGONADISMO HIPOGONADISMO HIPOGONADISMO HIPOGONADISMO HIPOGONADISMO HIPOGONADISMO СТАРІННЯ СТАРІННЯ старіння Старіння
Чоловічий гіпогонадизм GnRH Дефіцит андрогену E 2 Статеві показники Лібідо, Ерекції Вироблення сперми Кісткові М'язи, Жирний гумор, Пізнання Волосся, Шкіра T T LH/FSH Безпліддя Сперма Плодючість E 2 DHT Інгібін B
Ознаки та симптоми, що свідчать про недостатність андрогену Ерекції Лібідо та статева активність Гінекомастія Пахвові та лобкові волосся Безпліддя, низька кількість сперматозоїдів Малі яєчка Низька МЩКТ та мінімальні травми переломів Маса та сила м’язів (саркопенія) Припливи, пітливість Bhasin S. J Clin Endocrinol Metab. 2006 рік
Ознаки та симптоми Менш натякають на дефіцит андрогену Енергія, мотивація Депресія Зниження концентрації уваги та пам’яті Розлади сну Легка анемія Жирова маса тіла Фізична працездатність Bhasin S. J Clin Ендокринол Метаб. 2006 рік
Еректильна дисфункція Тяжка еректильна дисфункція Зниження ранкової ерекції Сильне зменшення ранкової ерекції Гіпоактивне сексуальне бажання Серйозне гіпоактивне сексуальне бажання З урахуванням віку ризик гіпогонадизму Дослідження EMAS
Циркулюючий тестостерон T, зв’язаний з альбуміном (слабкий) 54% Біодоступний T T, зв’язаний з SHBG (сильний) 44% Вільний T 2% Загальний T
Зміни в SHBG SHBG Вік Гепатит, цироз Гіпертиреоз Антиконвульсанти Естрогени ВІЛ Bhasin S. J Clin Ендокринол Метаб. 2006 рік
Зміни в SHBG SHBG Ожиріння Цукровий діабет 2 типу Гіпопротеїнемія (нефротична) Гіпотиреоз Глюкокортикоїди/гестагени Анаболічні стероїди Акромегалія Bhasin S. J Clin Ендокринол Метаб. 2006 рік
Первинний гіпогонадизм GnRH E 2 LH/FSH T T Сперма E 2 DHT Інгібін B
Вторинний гіпогонадизм GnRH E 2 Нормальний - LH/FSH T T Сперма E 2 DHT Інгібін B
50% з ІМТ> 30 кг/м 2 Dhindsa S. Догляд за діабетом. 2010 Гіпогонадизм у хворих на цукровий діабет ДМ2 36,5% мають ТО 80,2% симптоматичні (специфічні та неспецифічні симптоми) Поширеність із віком (45,4% у 60-70 років) ДМ2 із ТО 44% при нормальному ІМТ Аль Хайєк А.А. J Fam. Community Med.2013 р. У DM2 поширеність ToT становила 29% та 50% серед тих, хто асоціюється із ожирінням DM2 +. Saboor Aftab S. Clin. Ендокринол. (Oxf). 2013 рік
Цукровий діабет при гіпогонадальних ToT, ToL та SHBG у нижній квартилі нормальності пов'язаний із 7-кратним вищим ризиком розвитку РС та DM2. Laaksonen D. Diabetes Care, 2004 SHBG, але не To, було здебільшого пов'язано з ризиком розвитку РС. Bhasin S. Догляд за діабетом, 2011 р. Пацієнти з нормальним рівнем Ризик розвитку DM2 є на 42% нижчим. Дінг ЕЛ. ДЖАМА, 2006
Ожиріння Цукровий діабет типу 2 Фактори ризику Хронічні захворювання Метаболічний синдром Обхват талії (102 см) Тригліцериди (150 мг/дл) Глюкоза в крові (100 мг/дл) ЛПВЩ (6 місяців
КТ HbA1c, ЛПНЩ ЛПВЩ
насичене лібідо
sat gral Kalinchenko Clin Endocr 2010 n 184. TU IM x 30 тижнів ІМТ PC Leptin HOMA ND HbA1
TG ND IL1, TNFa, ПЛР
IL6, IL10 ND ND Kapoor n 24 Eur J Кінець 2006 TP IM x 3 місяці
C/C HOMA HbA1c CT
ND ND ND Hackett J Sex Med 2013 J Sex Med 2014 n 211 TU IM x 30 тижнів ІМТ ПК
sat gral Gianatti J Clin End 2014 Diab Care 2014 n 88 TU IM x 40 sem gr subc
гр вісцер м мускул
КТ HbA1c, ЛПНЩ ЛПВЩ
Результати: Незначне поліпшення ІР (HOMA)> у РС, ніж DM2 (розподіл жиру в організмі?) Не покращує глікемічний контроль за допомогою HbA1c. ColT, LDL, LPa (проатерогенний) та HDL (кардіопротекторний). Без змін у TG. Без змін у ТА. Випадкові відповіді на конституційні та сексуальні симптоми (більша залежність від депресії та мікросудинних ускладнень). Гіпотеза: підшкірний жир, але НЕ вісцеральний жир. Слабкість дослідження: Базові значення До були незначно знижені. Найдовша тривалість - 12 місяців (дослідження, що не проводяться за допомогою РКТ, описують прогресивне поліпшення глікемії після 6 років ТРТ).
TRT, CV Події та смертність Basaria S. N Engl J Med 2010. «TOM Trial» N 209, 74 роки, обмеження рухливості, HBP, DLP, DM2 та ожиріння. Заарештований через надлишок ССЗ у групі TRT (23 проти 5 випадків). N 8000, люди похилого віку, До та коронарна ангіографія. ССЗ, інсульт або смертність HR 1,29 (p 0,02) Vigen R. JAMA. 2013 ТРТ з великими дозами До та ризиком ССЗ був вищим у тих, хто досяг найвищих рівнів То в крові. З урахуванням змінних: загальна кількість подій 10% TRT проти 20% TRT. TRT за призначенням лікаря, ні До досягнутих рівнів та довгостроковий ефект. N 55000. Нефатальний ГІМ протягом 90 днів Частота перед та після ТРТ: 1,36 (1,03-1,81) та> 65 років 2,19 (1,27-3,77). Finkle WD. Plos One, 2014 р. Немає даних про рівень досягнутого До та застосовуваний препарат, а також про наявність та про сумісні симптоми. Призначається TRT
Поточні докази не підтверджують переконання, що ТРТ є. Поточні докази не підтверджують переконання, що ТРТ асоціюється із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань або смертністю від СС. Навпаки, велика кількість доказів, накопичених протягом декількох десятиліть, свідчить про те, що низький рівень To пов'язаний з підвищеним ризиком, і що більш високі рівні ендогенного To, як і сам TRT, виявляються корисними для ризику серцево-судинної ситуації та смертності.
Корона Г. Баріатрична хірургія Європейський журнал ендокринології. 2013 рік
Факкіано Е. Обес Сург. 2013 рік
T1: 6 місяців T2: 12 місяців Samavat J. Європейський журнал ендокринології. 2014 рік
"Ми пропонуємо: щоб усі чоловіки з ожирінням, яких направили на баріатричну хірургію, повинні пройти всебічну ендокринну оцінку, включаючи оцінку стану статевих гормонів. По-друге, дослідити можливі симптоми, пов'язані з гіпогонадизмом. Нарешті, розглядати гіпогонадизм як змінну для відбору пацієнтів до оперувати, особливо молодші ". Luchese M. Obes Surg (2013) 23: 2018 2019
Висновки Збільшення поширеності ожиріння, СД, РС та старіння збільшило частоту пацієнтів з гіпогонадою. Дефіцит To негативно впливає НЕ ТІЛЬКИ на статеву функцію, а й на метаболізм (ІЧ, ожиріння, дисліпідемія, атеросклероз та серцево-судинні захворювання) та збільшує смертність. Існує двонаправлений метаболічний взаємозв’язок статевих залоз. Лікування повинно бути адаптоване та персоналізоване для кожного пацієнта і ЗАВЖДИ повинно включати зміну способу життя та контроль супутніх захворювань.
Висновки Не існує досліджень еволюції понад 1 рік, рандомізованих, контрольованих плацебо у літніх чоловіків з гіпогонадою, які підтримують систематичне використання тестостерону. Три дослідження, які викликали тривогу щодо збільшення ССЗ та смертності, мають низьку потужність наукових доказів. Кілька досліджень та 70-річний досвід показують, що ТРТ є сприятливою та безпечною поведінкою у зазначених пацієнтів. Баріатрична хірургія може вважатися прийнятним методом лікування у пацієнтів із гіпогонадною патологією, що страждають ожирінням, із бажанням фертильності та без нього.