Втрата апетиту або втрата апетиту в медичному жаргоні також називається непрацездатністю або анорексією. Це хворобливо зменшене споживання корму, яке може бути спричинене різними причинами. Однак це поняття повинно відрізнятися від т.зв. псевдоанорексія. Цей стан проявляється почуттям голоду при супутньому зменшенні споживання їжі (наприклад, через травму щелепи або утруднене ковтання).
Зміст статті
Щоб зрозуміти, як може спостерігатися анорексія у кішок, нам слід уважніше розглянути їх фізіологію:
Почуття голоду в першу чергу регулюється центром голоду, який знаходиться в головному мозку. Це отримує важливу інформацію через рецептори голоду, таку як поточний стан травного тракту. Коли шлунок наповнений, активуються кишкові рецептори, що надсилають сигнал мозку про те, що більше не потрібно вживати їжу. І навпаки, почуття голоду виникає, коли шлунок порожній, а кишкові рецептори в стінках шлунка не активовані. На додаток до цього сигналу, почуття голоду регулюється також іншими факторами, такими як гормони або захворювання, або реакція гострої фази у кота. Це захисна реакція імунної системи, при якій організм реагує на захворювання гострим запаленням.
Причини втрати апетиту у котів
На додаток до причин хвороб, у більшості випадків у кішок також є цілком нормальна, нешкідлива відраза до їжі. Однак багато різних захворювань можуть бути пов’язані з розвитком анорексії у котів, причини яких можна розділити на дві основні групи: основні та вторинні причини. Хоча основні причини безпосередньо впливають на центр голоду в головному мозку, вторинні причини виникають поза мозком, наприклад у вісцеральних органах або в крові:
Основні причини
Центр голоду в мозку чуйно реагує на психологічні фактори, такі як стрес або страх. Навіть незначні зміни в домогосподарстві, напр. нова тварина або смерть члена сім'ї може призвести до того, що кішка їсть менше або взагалі не їсть.
Іншим важливим фактором є сприйняття болю. У кішок часто спостерігається зменшення споживання їжі, особливо після операції або травми.
Порушення роботи органів чуття на смак і запах також може негативно позначитися на харчових звичках.
Вторинні причини
Взагалі, анорексія у котів може бути викликана будь-яким загальним захворюванням. До них належать, наприклад, такі захворювання:
- Запалення: напр. гастрит або запалення тонкої кишки (ентерит)
- Застуда може призвести до того, що кішки відмовляються їсти через обмежений запах
- Інфекційні хвороби: напр. засоби для котів (FIV)
- Рак
- Порушення обміну речовин: напр. хронічні захворювання нирок
- Отруєння
- Препарати
Симптоми
Втрата апетиту у котів не є окремою хворобою, це лише один із симптомів захворювання. Залежно від основного захворювання, можуть виникати й інші супутні симптоми захворювання. Через брак споживання їжі та поживних речовин є й інші наслідки для здоров’я:
- Загальні симптоми: втома і слабкість
- Ослаблення імунної системи: Бактерії та інші патогени можуть розмножуватися, перетинаючи, наприклад, гематоенцефалічний бар’єр (бар’єр між кровотоком та мозку). Це збільшує ризик зараження інфекційними захворюваннями
- З боку органів: зниження функції серцевого м’яза (атрофія), ураження нирок аж до повної відмови органу
Діагностика
Якщо ваша кішка відмовляється їсти, її слід ретельно обстежити ветеринар. Оскільки перелік можливих захворювань занадто довгий, діагноз повинен бути поставлений методом виключення. Залежно від причини, це може бути досить детально:
Для того, щоб мати можливість проводити диференціальні діагнози, ветеринар запитає важливу інформацію під час обстеження (визначення анамнезу) щодо тривалості та часу початку анорексії та виникнення інших супутніх симптомів. У разі нещодавньої вакцинації або змін навколишнього середовища кота (наприклад, нового місця проживання або зміни корму), зацікавленість кішки у кормах також є важливим показником. Якщо кішка також хоче їсти, може статися анорексія, наприклад через порушення роботи жувального механізму.
Після визначення анамнезу завжди слід загальний огляд, який визначає поточний стан здоров’я кота. Якщо кровообіг у кота занадто слабкий, спочатку його слід стабілізувати за допомогою рідин та електролітів, щоб кішка могла пройти подальші тести.
Якщо кровообіг кота стабілізується, можуть пройти подальші спеціальні тести.
В першу чергу важливим є ретельний огляд (огляд) голови та рота. Для цього обстеження також можуть знадобитися ліки (седація) або анестезія. Однак, якщо є підозра, що причиною анорексії є можлива знахідка в стравоході або шлунку, анестезія кішки необхідна для проведення ендоскопічного дослідження.
Методи візуалізації, такі як рентген або ультразвук, також корисні, як і аналіз крові для більш детального діагнозу.
Терапія
Що робити, якщо моя кішка перестає їсти?
Лікування анорексії (усунення причини) проводиться спеціальним і додатково симптоматичним лікуванням.
У разі анорексії можуть знадобитися такі терапевтичні заходи:
- При інфекційних захворюваннях: лікування антибіотиками, противірусними, протигрибковими засобами
- Ліки від запалення
- Велика гіпоглікемія: заміщення глюкози (наприклад, шляхом інфузії)
- Кормова годівля: напр. носогастральний зонд, парентерально у вену або шляхом перорального годування за допомогою шприца без канюлі
- Ліки від нудоти: протиблювотні засоби
- Стимуляція апетиту: напр. діазепам
- Зниження сенсорних рецепторів смаку та запаху: годування котів ароматичною їжею (наприклад, тунцем)
Який прогноз лікування?
Прогноз лікування втрати апетиту у котів значно варіюється залежно від причини. Хоча легкі інфекції зазвичай зникають через кілька днів, більш серйозні причини, такі як гостре отруєння або занадто низький рівень цукру в крові, можуть призвести до анорексії. Тому рання діагностика захворювання дуже важлива, щоб згодом можна було налагодити ефективне лікування.
Як запобігти втраті апетиту у котів?
Анорексії у котів важко уникнути. Деякі із захворювань, що викликають анорексію, напр. Однак інфекційні захворювання або нестабільність кормів можна зменшити за допомогою таких профілактичних заходів:
- Уникання контакту з хворими тваринами та гігієнічні заходи (наприклад, регулярне прибирання унітазу та ємності з їжею)
- Збалансоване харчування та відповідні раціони їжі залежно від ваги кота
- Регулярні огляди у ветеринара