Так. за умови, що умови цього:
§ 152
Харчування працівників
(1) Роботодавець зобов'язаний забезпечувати працівників при будь-яких змінах їжі, що відповідає принципам правильного харчування, безпосередньо на робочих місцях або поблизу них. Він не має цього зобов'язання щодо працівників, відряджених у відрядження, за винятком працівників, відряджених у відрядження, які працювали більше чотирьох годин на своєму звичайному робочому місці. Зобов'язання роботодавця, викладене в першому реченні, не поширюється на працівників, які виконують роботу в інтересах суспільства за кордоном.
(2) Роботодавець повинен забезпечувати харчування відповідно до пункту 1, зокрема, забезпечуючи одним гарячим основним прийомом їжі, включаючи відповідний напій, працівника під час робочої зміни у власному закладі громадського харчування, в закладі громадського харчування іншого роботодавця, або забезпечує харчування для своїх працівників послуги громадського харчування, якщо вони здійснюють посередницьку діяльність з юридичною або фізичною особою, яка уповноважена надавати послуги громадського харчування. Працівник, який виконує роботу більше чотирьох годин у рамках робочої зміни, має право на харчування. Якщо робоча зміна триває більше 11 годин, роботодавець може домовитись про надання іншого гарячого основного харчування.
(3) Роботодавець вносить страви згідно з пунктом 2 у розмірі не менше 55% від ціни їжі, але не більше ніж за кожне харчування до 55% страв, забезпечених під час відрядження тривалістю від 5 до 12 годин відповідно до спеціальний регламент. Крім того, роботодавець надає внесок відповідно до спеціального положення.
(4) При забезпеченні харчування працівниками через юридичну особу або фізичну особу, яка уповноважена здійснювати посередницькі послуги з харчування, ціна страви означає вартість ваучера на їжу. Вартість ваучера на їжу повинна становити щонайменше 75% їжі, наданої під час відрядження, яке триває від 5 до 12 годин, відповідно до спеціального положення.
(5) Роботодавець повинен надати працівникові фінансовий внесок у розмірі, зазначеному в параграфі 3, лише якщо обов'язок роботодавця забезпечувати харчування працівникам виключає умови праці на робочому місці або якщо роботодавець не може забезпечити харчування згідно з пунктом 2, або якщо працівник на підставі медичної довідки спеціалізованого лікаря. З цих причин він не може користуватися будь-яким харчуванням працівника, наданим роботодавцем.
(6) Роботодавець також повинен надавати працівникові фінансовий внесок за харчування згідно з пунктом 5, виконуючи домашню роботу або роботу на дистанції, якщо він не забезпечує харчування згідно з пунктом 2 або якщо харчування за пунктом 2 суперечило б природі домашньої роботи або роботи на теле.
(7) Роботодавець може після консультації з представниками працівників
а) відкоригувати умови, за яких працівник буде забезпечений харчуванням під час відпусток, перешкод на роботі чи іншої обґрунтованої відсутності працівника на роботі,
(b) дозволяти харчування працівникам, які працюють поза графіком роботи, на тих самих умовах, що й інші працівники,
(c) розширити коло фізичних осіб, яким вони забезпечуватимуть харчування і яким вони будуть робити внески в їжу відповідно до пункту 3.