Вступ
Панкреатикодуоденектомія (ПД) проводиться у багатьох центрах з великим обсягом пацієнтів з дуже низькою смертністю [1-4]. Зниження рівня смертності значною мірою є результатом ретельного відбору пацієнтів, поліпшення інтраопераційного ведення та поліпшення післяопераційного догляду [3]. На жаль, не спостерігається подібного зниження рівня захворюваності, яке залишається близько 40% [1-4].

підшлунковій

Стійкість захворюваності переважно зумовлена ​​фістулою підшлункової залози (ФП) [1-8]. Абсцеси черевної порожнини та крововиливи є типовими наслідками ФП, які пов’язані з високим рівнем захворюваності [9]. Незважаючи на те, що повідомлялося про багато різних факторів ризику, м’яку структуру підшлункової залози та нерозширену протоку підшлункової залози, вони були більш послідовно пов’язані з високими показниками FP. В даний час спостерігається збільшення показників ПД для внутрішньопротокових папілярних муцинозних новоутворень, кістозних уражень та ендокринних пухлин, часто пов’язаних із м’якою підшлунковою залозою. Запропоновано та проаналізовано різні методи для зменшення захворюваності на ФП.

Багато з них включають технічні характеристики анастомозу, включаючи місце реконструкції, анастомотичну техніку, використання біологічного клею та профілактичне використання аналогів соматостатину. Розміщення стента через анастомоз підшлункової залози є привабливою стратегією зменшення частоти ФП. У літературі є лише 2 проспективних та рандомізованих дослідження. Перше, одноцентрове дослідження, яке аналізувало використання внутрішнього стента, не показало зниження швидкості або тяжкості ПФ, навіть при розшаруванні, пов’язаному з текстурою залишку підшлункової залози [10]. Друге дослідження, також з одного центру, показало, що зовнішній стент знизив частоту ФП з 20% до 6,7%, але включав як м’яку, так і тверду паренхіму підшлункової залози [11].

• ТАБЛИЦЯ 2: Показання до проведення дуонеенопанкреатектомії

126 (79,7)
46 (29,1)
25 (15,8)
18 (11,4)
13 (8,2)
11 (7)

Доброякісні захворювання
Папілярна внутрішньопротокова новоутворення
і муцинозний
Дуоденальний поліпоз
Ендокринна пухлина
Доброякісна ампулома
Кістозне ураження
Кістозна дистрофія в підшлунковій залозі
гетеротопічний

Післяопераційні дані зведені в таблицю 3. Шість пацієнтів (3,8%) померли після операції, 3 у стентованій групі (від крововиливу, інсульту та септичного шоку) та 3 у стентованій групі (2 через крововилив та 1 через ішемію печінки ). Загальний рівень захворюваності та показник ПФ становили 51,8% та 34,2% відповідно. Показники FP не відрізнялись суттєво між різними центрами і коливались від 17% до 47% (P = 0,15). Частота FP була значно нижчою в групі, що не використовує стенти, порівняно з групою без стентів (26% проти 42%; P = 0,034). Середні рівні амілази, що дренували на 3-й післяопераційний день, становили 879 од/л у групі без стента та 734 од/л у групі зі стентом. Рентгенологічне або хірургічне втручання при ПФ було необхідне у 9 пацієнтів у групі зі стентом та у 12 пацієнтів у групі без стента.

Обговорення
У цьому проспективному та рандомізованому дослідженні автори повідомляють про значне зниження частоти ПФ, загальної захворюваності та затримки спорожнення шлунка із застосуванням зовнішнього стента через анастомоз підшлункової залози після ПД у пацієнтів із високим ризиком через м’які текстура підшлункової залози та/або нерозширена головна протока підшлункової залози.

Незважаючи на останні досягнення хірургічних втручань та методів ведення післяопераційного лікування, значна частина пацієнтів, які перенесли ПД, розвивають ПФ, яка є найпоширенішою причиною післяопераційної смерті [9]. Спробовані різні методи зменшення захворюваності на ПФ, включаючи технічні варіації (модифікація панкреатикоєюностомії, реконструкція за допомогою панкреатогастростомії, перев'язка протоки підшлункової залози, облітерація протоки підшлункової залози клеєм), періопераційне введення аналогів соматостатину, використання адгезивів герметики, відсутність внутрішньочеревного дренажу. Отже, здається, необхідно продовжувати пошук більш надійної хірургічної методики для зменшення ПФ після ПД.

Тільки пацієнти з високим ризиком розвитку фістули підшлункової залози (з м’якою підшлунковою залозою та діаметром Вірсунга ♦ Коментар та короткий зміст об’єкта: Доктор Родольфо Д. Альтруді

► Щоб отримати доступ до бібліографічних посилань у форматі PDF, натисніть тут

Ви повинні зайти на сайт зі своїм обліковим записом користувача IntraMed, щоб побачити коментарі своїх колег або висловити свою думку. Якщо у вас вже є обліковий запис IntraMed або ви хочете зареєструватися, натисніть тут