Словацька асоціація зовнішньої політики (SFPA)

політики

Зовнішня допомога проти внутрішньої політики: позика врятує українську економіку?

Наприклад, на початку березня адміністрація США вирішила заморозити програму військової підготовки, про яку йшлося на початку року. У їх складі американські військові інструктори мали навчати українську армію. У той же час деякі країни Європи поступово відходять від "засудження" Росії за її участь та діяльність в Україні. Одним із прикладів є міністр закордонних справ Італії Паоло Джентілоні, який заявив, що подальше розширення або запровадження нових санкцій проти Росії "лише погіршить ситуацію". Команда приєдналася до кількох європейських країн, які закликають до повного відновлення економічних відносин з Росією та відмовляються розглядати її як агресора. Санкції ЄС зберігаються, але подібні заяви підривають єдину картину ЄС в Україні.

У міру відступу кризи на Донбасі на перший план починає виходити ще одна криза - криза самої української еліти.

Український національний банк та його провали

Український уряд, очолюваний Арсенієм Яченюком, очевидно завалений низкою нагальних завдань. Одним з найважливіших є отримання частини фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду, зокрема в рамках Фонду розширеного фонду, оскільки оригінальна запропонована "програма на випадок непередбачених ситуацій" 2015-2016 рр. Була б недостатньою для України, яка потонула. В даний час сума, яку просить Україна, зросла до 17,5 млрд. Дол. США з подвоєним періодом погашення. Рада МВФ остаточно погодилася з проханням України 11 березня.

Приймаючи позику, Україна зобов’язалась виконати всі вимоги МВФ, включаючи забезпечення низької інфляції, консолідацію банківської системи, подолання дефіциту Нафтогазу та встановлення фіскальної стабільності. Досягаючи цих цілей, український уряд повинен здійснити величезний пакет реформ, які вплинуть на державну адміністрацію, а також на адміністрування податкової системи та реструктуризацію Нафтогазу. Однак прем'єр-міністр Яченук, ймовірно, живе в "іншій" Україні, де ці реформи впроваджуються, оскільки поки що мало що змінилося в реальній і обіцяні реформи ще не відбуваються. Під час засідання уряду 12 березня, коли уряд оцінив свої перші сто днів роботи, реформи були згадані лише як "важливі реформи майбутнього".

Найважливішою особливістю напівзруйнованої української економіки є величезне падіння гривні - майже в чотири рази, відповідно, на сто відсотків порівняно з аналогічним періодом минулого року. Беручи до уваги той факт, що більша частина асортименту в Україні надходить з-за кордону, інфляція зростає, і українці все глибше заглиблюються у свої гаманці.

Тому сумнівно, що робить Національний банк України у цій ситуації. Його звіт є далеко не прозорим, що підтверджується безглуздими коливаннями гривні, і в нинішній ситуації важко знайти об’єктивні фактори її девальвації. Тільки для порівняння - постраждалий від санкцій російський рубль втратив "лише" 50% своєї вартості порівняно зі втратою 100% української гривні за той же період.

Валерія Гонтарєва - директор Українського національного банку - звинувачує у коливанні валюти підприємців. За її словами, імпортери та експортери значно зменшують валютні надходження країни, оскільки вони зберігають іноземні валюти під приводом інших імпортних контрактів, які вони виконують з метою експорту іноземної валюти з України. Хоча сьогодні, за словами Гонтарєвої, українські бізнесмени винні в поганій економічній ситуації, до цього народ України в паніці купував іноземні валюти.

Інші питання також стосуються кількох рішень приватного банківського сектору. Національний банк дуже неохоче визнав, що український банк "Дельта" неплатоспроможний. І хоча рішення було відкладено, оборотні активи вилучено з банку. А результат? Менших вкладників ігнорували, а великі заможні корпорації - включаючи мережі супермаркетів - отримували компенсацію. В даний час прозорості також бракує в системі рефінансування окремих банків. Наприклад, Нацбанк видав для Приватбанку України 2,28 млрд. Гривень як стабілізаційний кредит терміном на два роки. Незрозуміло, чому було прийнято таке рішення, адже Приват Банк є одним з найбільших та найуспішніших банків в Україні. За словами Хонтарєвої, це було "контрольоване питання".

Неясна політика українського уряду

Міжнародний нагляд як світло надії

11 березня Міжнародний валютний фонд затвердив програму позики з Україною на 17,5 мільярда доларів, включаючи негайне погашення 5 мільярдів доларів. Решта суми повинна надходити в Україну поступово протягом чотирьох років. Однак Україна може отримати до 10 мільярдів доларів у перший рік програми, якщо країна послідовно впроваджуватиме реформи, які вимагає МВФ. Відразу після підтвердження позики прем'єр-міністр Яченук повідомив, як його уряд планує розподілити зібрані гроші. Яченко підкреслив, що гроші з фонду використовуватимуться не для споживання, а для покриття зовнішнього боргу України та зміцнення золотовалютних резервів України. З огляду на той факт, що пакет законодавчих заходів, що входить до умов фонду, затверджувався парламентом лише п'ять разів, здається, що прозорість все ще не є силою нової правлячої еліти в Україні. Залишається вірити, що гроші насправді будуть використані для декларованих урядом цілей. Однією з надій є суворий процес моніторингу МВФ, який контролює адекватність розподілу грошей.