простий 1. характеризується простотою, невеликими вимогами (матеріальними, соціальними тощо; щодо людини); засноване на простоті, природі • простому • звичайному: простому, простому, звичайній людині; просте, просте мислення, вираз (оп. складний) • звичайний (без посади, функції, звання тощо): простий, пересічний громадянин, солдат • книга. загальний • zasta r. загальне: звичайні, прості люди • бідний • плебей (зазвичай у минулому; оп. панський, знатний): бідний, плебей, походження • неускладнений (оп. ускладнений) • природний: неускладнена мова, природна поведінка • твереза (відповідна раціональній простота)): тверезий дизайн інтер’єру • скромний • невибагливий: скромний, невибагливий одяг; скромна, невибаглива дієта • примітивна (відповідає найнижчому рівню соціального розвитку; про мислення, виробництво тощо) • наївна • проста • проста • простодушна (без здатності тактично, заздалегідь обмірковувати, глибше проникати в речі, явища тощо): наївне мислення, думки • вираз.: простий • простий • простий • простий
