Олександра Альтер

Під час однієї з багатьох серцевих подій, описаних у новому романі Жанін Каммінс, «Американський бруд”, Головний герой, продавець книг на ім’я Лідія, має шокуюче одкровення.

року

Лідія та її 8-річний син Лука покидають свій будинок в Акапулько, Мексика, після того, як нападники за наркокартель вбили шістнадцять членів їх сім'ї. Травмована і відчайдушна, Лідія розробляє ризикований план втечі: вона та Лука замаскуються під мігрантів та спробують перетнути кордон, щоб дістатися до Арізони. Досліджуючи, що їм буде потрібно, щоб пережити подорож, розуміє, що вони з Лукою не вдають, а насправді є мігрантами.

"Все своє життя він шкодував тих бідних людей", пише Каммінс. “Це було здивовано, з таким відокремленим захопленням забезпеченої еліти, наскільки жахливими повинні бути їхні умови життя в місцях походження, щоб це було найкращим варіантом".

Рефлексія персонажа - це навмисна провокація автора, який хоче, щоб читачі боролися з гуманітарними витратами на жорстку імміграційну політику США.

"Це історія, в якій громадянам цієї країни на даний момент занадто комфортно", - сказав 45-річний Каммінс в одному з інтерв'ю холодного сніжного дня минулого місяця. “Це насправді трагедія, яку ми створили на нашому південному кордоні. Ми несемо повну відповідальність за всі ці смерті. Ця кров на наших руках ".

Незалежно від того, чи вдасться йому переформулювати погляди своїх читачів, "Американський бруд" - який розповідає про болісну і зрадницьку подорож понад 1600 кілометрів Лідії та Луки - видається судженим стати один з найуспішніших художніх творів цього року.

Роман, який надійде у продаж 21 січня тиражем у півмільйона примірників, спричинив війну між дев'ятьма видавцями і був проданий Flatiron Books укладеною семизначною угодою. «Видавці Weekly» та «Кіркус» провели захоплені попередні огляди, описавши роман як «надзвичайно напружений та глибоко співчутливий». Такі відомі автори, як Стівен Кінг та Джон Гришем, наповнили книгу похвалами, і Каммінс отримав схвалення провідних мексикансько-американських та латиноамериканських авторів, таких як Еріка Санчес, Рейна Гранде та Джулія Альварес, які передбачають, що книга "змінить серця і трансформувати політику ".

Сандра Ціснерос, автор бестселера "Будинок на вулиці Манго", сказала, що вона сподівається, що "Американський бруд" може допомогти висвітлити перешкоди, з якими стикаються мігранти, особливо для американських читачів, які в іншому випадку можуть бути байдужими до цього питання.

"Написано так, що вловлює людей не лише його послідовників, але людей, які можуть думати по-іншому", - сказав Циснерос. «Ми завжди шукаємо велику американську історію, і це велика історія американського континенту в той час, коли кордони розмиті ".

"Американський бруд" також викликав критику. Деякі автори сумніваються, чи Каммінс, який виріс у робітничій родині в штаті Меріленд і визначає білих та латиноамериканців, успішно намагався писати з точки зору мексиканських мігрантів та точно передавав свій досвід.

У руйнівному огляді на веб-сайті Тропіки Мета, поетеса і письменниця Міріам Гурба писала, що "американський бруд" був пронизані кліше та стереотипами про Мексику, оскільки вона зображала країну як місце без закону, насильницьке і обігнане наркокартелями та корупцією.

"Це схоже на Трампіанську фантазію про те, що таке Мексика, і нам більше не потрібні ніякі Трампієві фантазії", - сказав Гурба в інтерв’ю. "Це ще більше шкідливо, оскільки маскується як прогресивний твір літератури".

Каммінс досліджував роман під час кількох поїздок до Мексики та проводив інтерв'ю по обидва боки кордону. Він поспілкувався з людьми, сім'ї яких були роз'єднані шляхом депортації, з адвокатами, які працюють з неповнолітніми без супроводу, з мігрантами у притулках у Тіхуані та з правозахисниками, які задокументували зловживання.

Незважаючи на це, вона визнає, що є недосконалим посланником історії про мігрантів. Оскільки вона не іммігрант, вона спочатку не хотіла писати цілий роман з точки зору мексиканських мігрантів, побоюючись, що вона робить це погано або створює враження, що вона опортуністично скористалася гуманітарною кризою. Він все ще стурбований цим, навіть наближаючись день виходу книги.

"Я не знаю, чи є я правильною людиною, щоб розповісти цю історію", - сказала Каммінс в одному з інтерв'ю у своєму будинку з видом на річку Гудзон в окрузі Рокленд, штат Нью-Йорк, де вона живе зі своїм чоловіком, підрядником підлоги, і його дві дочки. У примітці автора Каммінс, чия бабуся по батькові походила з Пуерто-Рико, описує свій страх, що її «привілеї можуть засліпити її за певними істинами», і коментує, що вона побажала комусь темнішому, ніж вона написала роман.

Але він наполягає на цьому Письменники різного походження не повинні уникати теми, яка стала настільки центральною та суперечливою для американської політики та культури.

Каммінс народився в Роті, Іспанія, де його батько був призначений частиною флоту, і виріс у Гейтерсбурзі, штат Меріленд. Вивчав англійську літературу та комунікації в університеті Тоусона; Потім вона провела два роки в Белфасті, Ірландія, де працювала офіціанткою і писала "огидну поезію". Повернувшись до Сполучених Штатів, він знайшов роботу у відділі продажів у м'якій обкладинці у "Пінгвінах".

Працюючи там, він опублікував свою першу книгу "Rip in Heaven" про трагедію, яка сколихнула його сім'ю в 1991 році, коли група та два кузени напали на міст у Сент-Луїсі, штат Міссурі, групою чоловіків. Чоловіки зґвалтували своїх кузенів та змусили їх стрибнути з мосту, що спричинило їх смерть. Його брат Том також був змушений стрибнути, але вижив. Через роки він попросив Каммінса написати спільно книгу. Її брат кинув проект, залишивши Каммінса, якому було 16 років, коли вбили її кузенів, єдиним автором книги.

Каммінс каже, що розслідування та писання щодо цих злочинів було страшним - "було занадто багато подробиць, про які я не хотів би знати", - але це дало їй певний комфорт і допомогло навчитися писати про травматичні ситуації таким чином, щоб не відчувати не до місця. або сенсаційний. Ці теми та бажання «відібрати історії від злочинців і віддати їх у руки тих, хто вижив» вплинули на його романи «Зовнішній хлопчик» та «Крива гілка».

Він почав досліджувати роман на тему міграції сім років тому, передбачивши різноманітний склад персонажів: агенти прикордонного патрулювання, громадяни США, які мешкають біля південного кордону, сім'ї, розлучені депортацією, та мігранти без документів. Але розповідь ніколи не була послідовною, і Каммінс не міг позбутися відчуття, що він уникає вирішальної точки історії.

Потім, незабаром після президентських виборів 2016 року, він зазнав чергової сімейної трагедії, коли його батько раптово помер від серцевого нападу. Він сумував кілька місяців, не вміючи писати. Одного разу він дістав ноутбук і написав початок "Американської бруду", сцени, в якій Луці та Лідії дивом вдається пережити постріл, який вбиває батька Луки, журналіста, який писав про наркокартелі, вже ще п'ятнадцять родичів. Він закінчив проект менш ніж за рік, а продав роман навесні 2018 року.

Олександра Альтер