Оригінальні твори

аналіз

Аналіз рівня виявлення макросомних плодів за допомогою УЗД

Марія Хесус Тева Г. 1, Росаріо Редондо А. 1, Ізабель Родрігес Г. 1, Сара Мартінес К. 1, Маріам Абулхай М. 1

1 підрозділ клінічного управління акушерством та гінекологією. Університетська лікарня Сан-Чесіліо, Гранада. Іспанія.

Передумови: Макросомія плода є клінічно значущою, оскільки вона пов’язана зі значним збільшенням захворюваності матері та плода. УЗД є золотим стандартом для оцінки ваги плода та оцінки його зростання. Він має чутливість 21,6%, тому ймовірність виявлення макросомії низька для всіх формул. Похибка між фактичною та розрахунковою вагою становить 7,5-10%, а у випадку макросомального NB вона може досягати 15%. Мета: Проаналізувати частоту виявлення макроскопічних плодів за допомогою ультразвукової біометрії в клінічному відділенні акушерства та гінекології Університетської лікарні Сан-Чесіліо, Гранада, Іспанія. Метод: Ретроспективне дослідження «випадок-контроль». Одноразові вагітності аналізували, порівнюючи оцінку ваги плода за допомогою УЗД з вагою новонародженого (NB). Було включено 200 випадків (критерій включення: вага NB> 4000 г) та 100 контрольних груп (критерій включення: вага NB 3000-4000 г). Результати: Частота розвитку макросом становила 7,5%. Середня похибка в оцінці маси плода в макросомах становила 577 г. Середня похибка у контрольній групі становила 206,6 г, статистично значуща різниця (с

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Макросомія, вага плода, УЗДмs, новонароджений

Передумови: Макросомія плода є клінічно значущою через її асоціацію зі значним збільшенням материнсько-фетальної захворюваності. Ультрасонографія - це золотий стандартний метод оцінки ваги плода та оцінки росту. Він має чутливість 21,6%, тому ймовірність виявлення макросомії низька для всіх формул ультрасонографії. Похибка між розрахунковою та фактичною вагою становить 7,5-10%, а у випадку макросоми вона може досягати 15%. Завдання: Проаналізувати рівень виявлення плоду макросомії за допомогою ультразвукового дослідження в нашому відділенні акушерства та гінекології лікарні Університету Сан-Чесіліо, Гранада, Іспанія. Методи: Це ретроспективне дослідження випадків та контролю. Ми проаналізували одноплідні вагітності, порівнюючи оцінку ваги плода з вагою новонародженого. Він включав 200 випадків (критерії включення: вага новонародженого> 4000 г) та 100 контрольних (критерії включення: вага новонародженого 3000-4000 г). Результати: Частота макросомії становила 7,5%. Середня похибка в оцінці маси плода в групі макросомії становила 577 г, тоді як середня похибка в контрольній групі становила 206,6 г, різниця середньої похибки була статистично значущою (р

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Макросомія, вага плода, УЗД, новонароджений

ВСТУП

Американський коледж акушерів-гінекологів (ACOG) (1) визначає макросомію плода як вагу при народженні, що дорівнює або перевищує 4500 грамів, з поправкою на стать та етнічну приналежність. Це впливає на 10% вагітностей (2). Недавні дослідження показали, що макросомія асоціюється із смертністю плода, гіпертрофічною кардіоміопатією, тромбозом судин, гіпоглікемією новонароджених, диспропорцією головного мозку, травмами під час пологів, післяпологовим крововиливом та дистоцією плеча (3). Це також схильний фактор до ожиріння в дитячому та юнацькому віці (4).

Як фактори ризику макросомії були описані: цукровий діабет, вага матері, надмірне збільшення ваги під час вагітності, термін вагітності (3-10% макросом народжуються після 41 тижня), багатостатність, анамнез плоду макросоми, стать плода. Однак більшість новонароджених> 4500 г не мають жодних факторів ризику (5).

Метод діагностики макросом складається з розрахунку ваги плода за допомогою ехобіометрії. Ймовірність виявлення макросомії за допомогою цієї методики при неускладненій вагітності коливається в межах 15-79%. Використовувані методи мають чутливість 21,6%, специфічність 98,6% та позитивне прогнозне значення 43,5% (6). Розрахунок ваги плода менш точний для великих плодів, ніж для нормальної ваги. Розрахункова вага> 4000 г пов'язана з 77% ймовірністю макросомії, яка становить 86%, коли вона перевищує 4500 г (7).

Для всіх розглянутих формул ультразвуку похибка між фактичною та розрахунковою вагою становить 7,5-10%. Похибка у макросомальних новонароджених може досягати 15%. У літературі є великі суперечки щодо найкращої формули ультразвуку для прогнозування макросомії плода. Зазвичай використовувані ультразвукові формули страждають від значних відхилень, коли йдеться про макросомічні плоди (8,9). У 2005 р. Чаухан та співавт. (10) провели огляд 20 статей, які розраховують ультразвукову чутливість та специфічність для розрахункової ваги плода> 4000 г, виявивши, що вона може коливатися в широких межах - від 15% до 79%. Хоопманн та ін. (11) порівняли точність 36 формул для оцінки ваги макросомічних плодів, дійшовши висновку, що, хоча деякі формули мали переваги, вони не досягли рівня виявлення макросомії плода, що призвело б до клінічної рекомендації. (Одинадцять) . Меламед та співавт. (12) виявили, що моделі, засновані на трьох чи чотирьох біометричних показниках, здаються більш точними для діагностики макросомії плода, ніж моделі, що базуються лише на двох показниках, або на моделях, орієнтованих на окружність живота як єдиний показник.

Кілька авторів розробили конкретні формули для оцінки маси макросомічного плода, беручи до уваги як оцінку ваги плода за допомогою біометрії, так і материнських факторів, повідомляючи таким чином кращі показники виявлення макросомії (13,14).

Метою цього дослідження було проаналізувати частоту виявлення макросомальних плодів за допомогою ультразвукового дослідження.

МАТЕРІАЛ І МЕТОД

Ретроспективне вивчення випадків та контролів, проведених у новонароджених одноразових гестацій (між 37 та 42 тижнями) в Університетській лікарні Сан-Чесіліо (HUSC) у Гранаді протягом 2009 та 2010 років включно.

Критерії виключення: дві вагітності, передчасні пологи (

Група випадків: 200 макросомальних живих новонароджених (НБ), визначених як НБ з вагою при народженні більше 4000 г та з розрахунковою вагою плода (ПФЕ) за допомогою УЗД у третьому триместрі в нашій Службі. Ми розглядаємо загальну втрату 111 НБ вагою понад 4000 г, у яких не було жодних доказів у клінічній історії ПФЕ ультразвуком у третьому триместрі.

Контрольна група: 100 новонароджених живих протягом того самого періоду часу, вага яких при народженні становила 3000-4000 г, з вагою плода, оціненою за допомогою УЗД у третьому триместрі. Ця група береться із загальної кількості новонароджених від 3000 до 4000 г за той самий період випадковим чином.

Дані були отримані при перегляді медичної документації, зібраної в лікарняній електронній базі даних. Дослідження було схвалено Комітетом з етики установи.

Вага плода оцінюється за допомогою ультразвукового дослідження на основі вимірювань біпаріетального діаметра, окружності живота та довжини стегнової кістки. Таблиці Хедлока, визначені в ультразвукових сканерах нашого апарату, використовуються для розрахунку ПФЕ із середнім часом від УЗД та доставкою 7 днів.

Проводиться описове дослідження наших даних, аналізуючи, як у групі випадків, так і в контрольній групі, такі змінні: вік матері, акушерська формула, особиста історія матері та переривання вагітності. Для незалежних зразків було проведено порівняльний тест 2-х засобів (тест Стьюдента), враховуючи р-значення як рівень значущості.

Всі описані результати були отримані з внутрішньолікарняної бази даних HUSC, яка обслуговує населення південного району Гранади та є довідковим центром для інших лікарень з нижчим рівнем догляду.

За досліджуваний період було здійснено 5576 поставок. Частота розвитку макросом становила 7,5% від усіх новонароджених. У групі макросоми ми виявили, що 43,5% випадків були хронологічно тривалими вагітностями (41-42 тижні), тоді як у контрольній групі вони були 24,7%. Припинення пологів у групі макросоми було спонтанним у 51,5% випадків, кесаревим розтином у 34,5% та інструментальними пологами у 14,5% випадків. У контрольній групі ми виявили 76,3% спонтанних пологів, кесарів розтин - 17,5% та 6,2% інструментальних пологів.

Середній материнський вік становив 31,2 ± 4,9 року, і 42% вагітних жінок були у недоношеному стані у групі випадків, тоді як у контрольній групі середній виявлений материнський вік становив 30,92 ± 5,5 років, причому 43,3% з них були у новонароджених. В обох групах вибірка однорідно розподілена за віком матері та акушерською формулою.

Однією з аналізованих змінних була найбільш релевантна особиста історія матері. У групі макросом найбільш помітними були: гестаційний діабет (7,5%), ожиріння (4,5%), прегестаційний діабет (3%), анамнез НБ до макросоми (3%), гіпотиреоз (3%), гіпертонія (2%). У контрольній групі ми виявили 1% гестаційного діабету, ожиріння (1%), не виявивши жодного випадку діабету до вагітності та 7% гіпертонії. Середня вага новонародженого в групі макросом становила 4230 ± 243,6 г (у випадку з найбільшою вагою - 5140 г), тоді як у контрольній групі середня вага новонародженого становила 3411 ± 267,5 г.

При проведенні порівняльного тесту двох середніх показників для незалежних зразків виявлено, що середня похибка в оцінці маси плода в третьому триместрі у групі макросом становила 577 ± 324,8 г, тоді як середня похибка в контрольній групі становила 206,6 г ± 372,9 г, різниця середньої похибки є статистично значущою.

Наше дослідження визначило захворюваність на НБ вагою понад 4000 г - 7,5%, а рівень макросомії у всьому світі становив близько 10% (2,15,16). УЗД було проведено двома різними операторами, які підтвердили існування макросомії плода, і зазначено, що УЗД проводили з інтервалом в один тиждень до пологів.

Таким чином, у нашому дослідженні ми виявили в групі макросом частоту кесаревих розтинів 34,5% та інструментальних пологів 14,5%, що вдвічі більше, ніж у групі контрольних груп. Це також має значний вплив на служби по догляду за ними, і все це робить необхідним їх передродове виявлення.

Скринінг основних факторів ризику макросомії плода може покращити діагностику та перинатальні результати цих плодів. Найважливішим із цих факторів ризику є патологія вуглеводного обміну у вагітних, як гестаційний, так і передгестаційний діабет. У нашому дослідженні ми виявили рівень гестаційного діабету 7,5% та рівень до вагітності 3%. Тому у більшості новонароджених з вагою понад 4000 г скринінг на гестаційний діабет за допомогою тесту О'Саллівана у другому триместрі був нормальним. Це повинно призвести до переосмислення стратегії діагностики діабету під час вагітності. Дуже важливо підвищити обізнаність про необхідність проведення тесту О'Саллівана у першому триместрі у вагітних з факторами ризику гестаційного діабету, такими як: вік старше 35 років, анамнез макросоми, ожиріння, сімейний анамнез діабету, втрати плода.

В даний час ми переглядаємо діагностичні критерії гестаційного діабету. Класично, якщо тест О'Саллівана I або II триместру був патологічним (результат більший або дорівнює 140), перерахунок глюкози через рот (SOG) виконували зі 100 мг, нормальними значеннями були: 105/190/165/145. Два змінені значення вважали діагнозом гестаційного діабету. Нові дослідження пропонують змінити ці критерії і, таким чином, поліпшити ранню діагностику гестаційного діабету. Таким чином, група вагітних жінок з високим ризиком розвитку макросомії плода також буде краще визначена. Зокрема, наш відділ клінічного менеджменту запровадив спільно з Ендокринною службою HUSC новий протокол діагностики та ведення цих вагітних жінок, вводячи 75 г глюкози для SOG та вважаючи нормальними значеннями: 92/180/153, дотримуючись рекомендації Американської асоціації діабету в 2011 році (15).

У нашому дослідженні ми виявили, що до 43,5% новонароджених з понад 4000 г мали хронологічно затяжну вагітність, що саме по собі є важливим фактором ризику розвитку макросомії. Тому важливо мати можливість діагностувати макросомічний плід за допомогою УЗД, приймаючи правильне акушерське рішення щодо часу та шляху переривання вагітності (3).

Ультразвук є золотим стандартним методом для оцінки ваги плода та оцінки росту. Він має чутливість 21,6% (6), тому ймовірність виявлення макросомії низька. Розрахунок ваги менш точний, якщо мова йде про великі плоди порівняно з плодами нормальної ваги (7).

Для оцінки ваги плода за допомогою ультразвуку використовуються різні формули, таблиці Гедлока є тими, які показали найнижчий похибок (9, 20). Наші ехографи мають стандартні таблиці Хедлока для розрахунку ваги плода за допомогою вимірювання біпаріетального діаметра, окружності живота та довжини стегнової кістки. Звичайно, важливо проводити ці вимірювання, дотримуючись встановлених стандартів якості (17). Поліпшенням у цьому відношенні може бути підготовка навичок лікарів, відповідальних за ультразвук у третьому триместрі вагітності, а також проведення оцінки ваги плода двома різними лікарями до прийняття рішення щодо лікування або часу завершення гестації. Однак для всіх розглянутих формул похибка між фактичною та розрахунковою вагою становить не менше 7,5-10%, а у випадку макросомного NB вона може досягати 15%. Наші результати показують рівень помилок при виявленні макросомії 13,5% (577 г), дещо нижчий, ніж той, що відображається в різних оглядах, опублікованих у всьому світі (9,20).

Ми зобов’язані провести аналіз причин або попередніх наслідків, які можуть спричинити макросомію плода, та вжити заходів, що потрапляють до нас, для її зменшення, діючи на такі клінічні фактори, на які ми можемо вплинути, такі як: тривала вагітність, діабет, ожиріння тощо., встановивши в кожному конкретному випадку ваш прогноз на вибір найбільш підходящого шляху доставки.

УЗД є золотим стандартом для оцінки ваги плода та оцінки його зростання. Наші результати показують середній коефіцієнт помилок при виявленні макросомальних плодів 13,5% (577 г), тому ми повинні бути обережними, приймаючи рішення про переривання вагітності з цієї причини (8).

ЛІТЕРАТУРА

1. Американський коледж акушерства та гінекології. Макросомія плода. Практичний бюлетень 2000; 22: 1-11. [Посилання]

2. Martin JA, Hamilton BE, Sutton PD, Ventura SJ, Menacker F, Kirmeyer S. Народження: остаточні дані за 2004 р. Natl Vital Stat Rep 2006; 55: 1-101. [Посилання]

3. Мондестін М.А., Анант CV, Смуліан Ж.К., Він-цілеос А.М. Вага при народженні та смерть плода в США: вплив діабету матері під час вагітності. Am J Obstet Gynecol. 2002; 187: 922-6. [Посилання]

4. Кар'єра JM. Акушерські протоколи Instituto Universitario Dexeus. 2003. Третє перевидання. Ед Массон, С.А. [Посилання]

5. Giusti SA, Yaccuzzi WJ, Balbuena LE, Torre-grosa D, Elizalde MA. Найчастіші ускладнення макросомічного новонародженого. Преподобний аспірант VIa Cátedra Med 2002; 113: 29-32. [Посилання]

6. Саде-Местечкін Д, морська риба А, Шачар Р, Шохам-Варді І, Варді Х, Халлак М. Підозра на макросомію? Краще не розповідати. Arch Gynecol Obs tet 2008; 278: 225-30. [Посилання]

7. Що таке макросомічний плід? Фахівці ультразвукової діагностики. 2010. Знайдено за адресою: http://www.diagnus.com/ [Посилання]

8. Melamed N, Yogev Y, Meizner I, Mashiach R, Ben-Haroush A. Сонографічне прогнозування макросомії плода: наслідки помилкового діагнозу. J Ultrasound Med 2010; 29: 225-30. [Посилання]

9. Уолш Дж. М., Маколіфф Ф. М. Прогнозування та профілактика макросомічного плода. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol 2012; 162: 125-30. [Посилання]

10. Chauhan SP, Grobman WA, Gherman RA, Chauhan VB, Chang G, Magann EF, Hendrix NW. Підозра та лікування макросомічного плоду: огляд. Am J Obstet Gynecol 2005; 193: 332-46. [Посилання]

11. Хоопманн М, Абеле Н, Вагнер Н, Уолвінер Д, Каган КО. Виконання 36 різних формул оцінки ваги у плодів з макросомією. Fetal Diagn Ther 2010; 27: 204-13. [Посилання]

12. Melamed N, Yogev Y, Meizner I, Mashiach R, Pardo J, Ben-Haroush A. Прогнозування макросомії плода: ефект сонографічної моделі оцінки ваги плода та використовуваного порогу. Ультразвуковий акушер-гінеколог 2011; 38: 74-81. [Посилання]

13. Харт Н.К., Гільберт А, Меурер Б, Шраудер М, Шмід М, Сімер Дж, Фойгт М, Шильд Р.Л. Макросомія: нова формула для оптимізованої оцінки ваги плода. Ультразвуковий акушер-гінеколог 2010; 35: 42-7. [Посилання]

14. Наум Г.Г., Станіслав Х. Ультразвук лише поступається комбінованим методам прогнозування ваги плода. Ультразвуковий акушер-гінеколь 2007; 30: 913-4. [Посилання]

15. Стандарти медичної допомоги при діабеті 2011. Американська діабетична асоціація. Догляд за діабетом 2011; 34: Додаток 1: S1-11. [Посилання]

16. Колман А, Махарадж Д, Хаттон Дж, Туохі Дж. Надійність оцінки ультразвукової діагностики маси плоду при вагітності, що пройшла одноплодно. N Z Med J 2006; 119: U2146. [Посилання]

17. Fiestas C, Valera D, Palacios J, Gonzales L, Bardales B, Cisneros J. Порівняння двох формул для розрахунку ваги плода на УЗД та ваги при народженні. Ginecol Obstet 2003; 49: 214-8. [Посилання]

18. Albornoz J, Salinas H, Reyes A. Захворюваність плода, пов’язана з пологами в макросомах: аналіз 3981 пологів. Rev Chil Obstet Ginecol 2005; 70: 218-24. [Посилання]

19. Anderson NG, Jolley IJ, Wells J. Сонографічна оцінка ваги плода: порівняння упередженості, точності та консистенції за допомогою 12 різних формул. Ультразвуковий акушер-гінекол. 2007; 30: 173-9. [Посилання]

20. Pinette MG, Pan Y, Pinette SG, Blackstone J, Garrett J, Cartin A. Оцінка ваги плода: середнє значення за кількома формулами. J Ultrasound Med 1999; 18: 813-7. [Посилання]

Весь вміст цього журналу, крім випадків, коли він ідентифікований, підпадає під ліцензію Creative Commons

Роман Діас # 205, кв. 205, Провіденсія

Тел .: (56-2) 22350133

Факс: (56-2) 22351294


[email protected]