чому, наприклад, деякі люди, здається, завжди їдять те, що хочуть, і не набирають вагу?
І чому інші люди постійно сидять на дієтах і не можуть схуднути?
В експерименті, проведеному на BBC для документальної програми "Горизонт", було набрано 10 добровольців, які намагаються відповісти на ці запитання.
Десять людей - всі худі і ніколи не сиділи на дієті - витратили чотири тижні, пожираючи стільки піци, смаженого картоплі, морозива та шоколаду, скільки захотіли.
При цьому їм сказали не робити жодних вправ і ходити якомога менше.
Експеримент спостерігав д-р Руді Лейбель, фахівець Колумбійського університету в Нью-Йорку.
Вчений вважає, що всі ми маємо біологічно обумовлену природну вагу і що наше тіло докладає всіляких зусиль, щоб підтримувати цю вагу, незалежно від того, худі ми чи товсті.
"Тіло постійно намагається повернути нам нормальну масу тіла, яка відповідає нам", - говорить фахівець.
Але, додає він, є й інші фактори, які також впливають на вагу людини.
"50% - завдяки нашим генам, а інші 50% - це навколишнє середовище", - говорить він.
"Якщо у людини є ген хвороби Хантінгтона, - пояснює він, - у нього буде хвороба 100% випадків. Але це, звичайно, не стосується ожиріння".
Стійкість до обжерливості
Для тих, хто звик займатися фізичними вправами або займатися спортом, обмеження їх фізичних зусиль виявилося дуже складним.
"Їсти багато було дуже просто, оскільки я звик їсти більше, ніж зазвичай, готуючись до перегонів", - говорить Томас Патель-Кемпбелл, завзятий спортсмен, який брав участь у дослідженні.
"Я був одним із двох добровольців, які не хворіли протягом усього експерименту. Але дуже важко було обмежуватись лише 5000 кроками на день", - говорить він.
Типове меню учасників складалося в основному з десертів, закусок, жирного фрі, жирних рагу тощо.
Однак багато учасників не могли зберегти цю ненажеру і зригували щотижня.
І двоє добровольців не змогли споживати встановлену їм квоту калорій щодня.
Через чотири тижні волонтери набрали від 3,5 до 5,5 кілограмів.
З двох, хто не дотримався своєї квоти, один набрав лише півкіло. А інший зазнав незначного зниження жиру в організмі, незважаючи на те, що набрав 5,7 кілограма.
Ці результати, зазначають експерти, демонструють різні способи поведінки людського організму при надлишку калорій.
Ген, пов'язаний з ожирінням
Відповідь може бути в наших генах. Зокрема, у так званому гені FTO, першому гені, пов’язаному з ожирінням.
Дослідження в минулому показали, що дорослі, які мають варіант цього гена, важать в середньому більше, ніж ті, хто не має його.
З іншого боку, людям, які не мають цього варіанту, легше протистояти їжі.
Доктор Лейбель вважає, що у деяких людей, наприклад, у тих, хто не зміг досягти норми калорій, апетит майже не коливається, навіть якщо вони хочуть їсти більше або їм це наказано.
"Ви повинні думати, що це свого роду термостат і що кожна людина має фіксовану точку, позначену", - пояснює доктор Лібель.
"Коли вага зменшується нижче цієї точки, організм буде працювати, щоб повернути втрачену вагу", - додає він.
І хоча надлишок калорій у багатьох людей може спричинити збільшення жиру в організмі і, отже, ваги, їх зовнішній вигляд, здається, не змінюється.
Це відбувається тому, що замість жиру збільшується вага м’язів, оскільки швидкість обміну речовин у людини зростає.
Як каже доктор Карел ле Ру, інший фахівець, який керував дослідженням, це ще одна причина, чому багато людей, здається, не набирають вагу, незважаючи на те, що багато їдять.
"Дослідження показали, що ця тенденція до набору м’язів, а не жиру, коли ми переїдаємо, є генетично зумовленою", - пояснює він.
І от завдяки генам, коли експеримент закінчився, добровольці змогли без труднощів і без дотримання жорстких дієт чи режимів повернутися до своєї нормальної ваги.