Насичені жири
Поняття насичених жирів не знайоме професіоналам охорони здоров’я, фітнесу та фітнесу. Свідомі дієтологи давно намагаються уникати їжі з високим вмістом насичених жирів, не дивно, адже ми щойно прочитали про ризики їх споживання для здоров’я: такі як ожиріння, високий рівень холестерину (ЛПНЩ), тромбоз, підвищений ризик оклюзії судин.
Найвідоміша безкоштовна енциклопедія - Вікіпедія - також починає представляти фізіологічні ефекти насичених жирних кислот, звертаючи увагу на той факт, що в сучасному суспільстві ми споживаємо в чотири-п’ять разів більше насичених жирних кислот, ніж наші попередники.
Знаючи, що жирні кислоти забезпечують найбільше енергії (найбільше калорій) у нашому раціоні, ми можемо сказати, що не дивно, що ожиріння широко поширене. Однак зараз наука зрозуміла, що насичені жирні кислоти не лише викликають ожиріння своєю високою калорійністю - насичені жирні кислоти також мають таємну, «підступну» сторону, яка може викликати процес ожиріння навіть при меншому споживанні.
Дослідники давно знають, що лептин та інсулін відіграють ключову роль у розвитку голоду, включаючи споживання калорій. У здорових людей лептин виділяється жировими клітинами і впливає на зниження апетиту. З підвищенням рівня цукру в крові зростає і мозок, який також може зменшити голод.
Однак вищезазначені автоматичні системи можуть порушуватися метаболічними захворюваннями, але можуть порушуватися і деякими продуктами харчування.
Нещодавно дослідники помітили, що дієта, багата насиченими жирними кислотами, лише протягом трьох днів може сформувати резистентність мозку до інсуліну та лептину у ссавців. Тож надмірне споживання насичених жирних кислот може порушити систему контролю голоду в організмі вже за три дні. Навпаки, ненасичені жирні кислоти, такі як оливкова олія та ріпакова олія, не покривають толерантність до лептину та інсуліну, що регулює голод.
За словами керівника дослідження Стівена Бенуа, перехід від здорової дієти до їжі швидкого харчування лише на один день може мати наслідки, які триватимуть кілька днів. Незважаючи на те, що дослідження проводили на щурах, провідний дослідник зазначив, що результати стосуються і людей.
На думку іншого експерта, такі "незначні порушення харчового режиму" можуть викликати замкнене коло метаболічних проблем, а результатом може бути, серед іншого, ожиріння.
Чому наш організм може заохочувати нас їсти ще більше, коли ми все одно вживаємо занадто багато поживних речовин? - це питання дуже хвилювало дієтологів раніше. Відповідь все ще стара: під час нашого тривалого еволюційного розвитку з’явилася ця, здавалося б, дивна система.
Саме голод, який траплявся кілька разів за всю нашу історію, пояснює першу на перший погляд суперечливу організаційну операцію. Під час голодування організм звільняє свої запаси жиру. Це коли наша кров наповнюється жирними кислотами, і саме це відбувається при ожирінні та переїданні. Тисячолітній еволюційний досвід, навпаки, говорить мозку, що ріст жирних кислот означає голод, як і в нашій історії, голодування відбувалося дотепер, а не переїдання добробуту та ожиріння. Отже, якщо в крові багато насичених жирів, наш апетит не зменшується, а навпаки, збільшується.
Рішення полягає в усвідомленні, на думку Стівена Бенуа. Наша організація не готова до того, що, повертаючись додому, нас мучить не голод, а спокуса гамбургерів та солодощів. Рішенням, за його словами, є довготривала дієта, така як середземноморська дієта, яка багата ненасиченою оливковою олією та салатами. А шахрайські дні лише загрожують порочному колу метаболічних проблем. 