ЦЕРЕБРАЛЬНИЙ ТОКСОПЛАЗМОЗ У

енцефалічний токсоплазмоз

Хворі на СНІД

ЕЛЕНА ДУРАН, ІГНАСІО МІРАЗО та АНА КОМБОЛ

МОЗКОВИЙ ТОКСОПЛАЗМОЗ У ХВОРИХ НА СНІД

Ключові слова: Токсоплазмоз; СНІД; Терапія; Токсоплазма та СНІД; Токсоплазмоз мозку.

Енцефалічний або церебральний токсоплазмоз є однією з найпоширеніших опортуністичних інфекцій у випадках СНІДу. Частота захворювань мозку у ВІЛ-позитивних пацієнтів залежить від поширеності інфекції, і це залежить від географічних районів. В Уругваї 60% дорослого населення, як правило, мають антитоксоплазматичні антитіла.

В США, за підрахунками, 26% ВІЛ-позитивних пацієнтів з антитілами проти Toxoplasma gondii можуть розвинути енцефалічний токсоплазмоз, головним чином, через реактивацію прихованої інфекції. У дослідженні, проведеному в нашій країні, захворюваність на енцефалічний токсоплазмоз серед популяції хворих на ВІЛ із позитивною серологією проти Т-гонді склала 7,3%.

Енцефальний токсоплазмоз, пов'язаний зі СНІДом, проявляється в більшості випадків з неврологічними симптомами. У випадках, коли було розпочато адекватну та ранню терапію, клінічна реакція була швидкою із зменшенням та подальшим зникненням енцефалічної гранульоми.

Завданнями цієї роботи буде визначити частоту енцефалічного токсоплазмозу в нашій популяції ВІЛ-позитивних пацієнтів з антитілами проти T gondii та дослідити протоколи лікування цих енцефалічних випадків.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ

У період з 1987 по серпень 1994 року було вивчено 492 пацієнта, які проконсультувались з Інфекційною службою Міністерства громадського здоров'я (МСЗ), національного довідкового центру з ВІЛ/СНІДу.

Визначення антитоксоплазматичних антитіл (IgG та IgM) проводили на них шляхом непрямої гемаглютинації та латексного тесту. У 340 пацієнтів (69,1%) виявлено позитивну антитоксоплазматичну серологію зі змінним рівнем титру антитіл. У решти 152 пацієнтів (30,9%) наявність таких не вдалося виявити.

Серед пацієнтів із позитивною серологією 25 пацієнтів (7,3%) мали клінічну картину, сумісну з діагнозом енцефалічний токсоплазмоз, з них 23 чоловіки та 2 жінки.

Механізм передачі його ВІЛ-інфекції відбувався переважно через статеві контакти; 12 пацієнтів виявляли гетеросексуальні звички та 11 гомосексуальну поведінку.

Внутрішньовенна наркоманія була перевірена у 4 пацієнтів.

Трансфузійний шлях служив джерелом ВІЛ-інфекції в решті.

Імунологічну оцінку проводили у 20 з 25 пацієнтів шляхом визначення субпопуляцій лімфоцитів (титр лімфоцитів CD4) ручним методом.

ДІАГНОСТИКА

1.- Клінічні аспекти

У 25 досліджених пацієнтів була еволюційна IV стадія ВІЛ-інфекції, і, отже, вони показали семіологічно; дуже багата і різноманітна клініка.

Найбільш частим проявом у пацієнтів, у яких розвинувся енцефалічний токсоплазмоз, був головний біль (24/25).

Це було раннього початку, тяжкого та стійкого характеру, неточного розташування (загалом, дифузно зачіпаючи всю кришку черепа) та середньої та важкої інтенсивності, воно супроводжувалося приблизно у половині спостережуваних випадків (13 пацієнтів) Франком синдром, сутність якого, в деяких випадках, обумовлювала стан неспання пацієнта і, як наслідок, подальшу його еволюцію. 1-2

Сам неврологічний синдром: він спостерігався у 23 з 25 пацієнтів, об'єктивуючи його у вигляді строкатих клінічних проявів, множинних у 18 з них і лише у 5, через провідну неврологічну картину єдиної та добре індивідуалізованої афектації. Клінічна картина, сумісна з переважно дистальним дефіцитним руховим синдромом, спостерігалася у 12 (у 8 пацієнтів розвинувся правий геміпарез, у 3 - лівий геміпарез та у одного шостого парезу нерва). Мозочковий синдром був виявлений у 6 хворих (у 3 з архіцеребелярним синдромом, що проявляється переважно порушеннями рівноваги та ходи, а в інших 3 - з неоцеребелярним синдромом, який спостерігається при дисметрії та асинергії). Ще в 6, переважним клінічним проявом була наявність генералізованих тоніко-клонічних нападів, а у 3 пацієнтів був описаний фронтальний синдром, починаючи з їх прогресуючої незацікавленості у навколишньому середовищі, порушення концентрації уваги та пам'яті. Ще у 4 пацієнтів склалася картина тимчасово-просторової дезорієнтації, пов'язаної з хворобливим прогресуванням стану. 3 Множинні неврологічні прояви, об’єктивовані в цій роботі, включені в таблицю 1.

У двох пацієнтів з діагностованим енцефалічним токсоплазмозом сам неврологічний синдром не спостерігався: у одного були представлені лише головні болі та високі антитоксоплазматичні серологічні титри, його дослідження було досягнуто за допомогою КТ голови, яка підтвердила ураження. 4 В іншому спостерігалися підвищені титри антитоксоплазми, разом із виявленням при дослідженні F of O ураження рубця при РЕ, невідомої етіології, причини порядку КТ черепа, який показав наявність гіподенси правий тім’яний кортикальний процес, сумісний з діагностикою церебрального токсоплазмозу, в іншому випадку безсимптомний.

Таблиця 1. Церебральний токсоплазмоз в Росії
25 хворих на СНІД: прояви
найчастіша неврологічна