Цервіцит - це запалення шийки матки, яке характеризується:

випадках коли

  • Ектопія слизової шийки матки при запаленні. Ектопія стосується виходу назовні тканини, яка вистилає внутрішню слизову оболонку шийки матки.
  • Слизово-гнійні виділення з шийки матки
  • Кровотеча з шийки матки

Симптоми цервіциту

Цервіцит часто проходить без симптомів, і при наявності вони можуть включати:

  • Вагінальні виділення
  • Аномальна вагінальна (проривна) кровотеча
  • Біль під час статевого акту
  • Біль внизу живота

Причини цервіциту

Найбільш поширеними причинами цервіциту є хламідійні та гонококові інфекції. Цервіцит може також виникати при трихомоніазі та генітальному герпесі .

Враховуючи, що у багатьох випадках не можна виділити жодного мікроорганізму, відповідального за цервіцит, слід враховувати інші причини, такі як зміни вагінальної флори, використання вагінальних спринцювань та вплив хімічних подразників.

Діагностика

Діагноз можна поставити:

  • Під час медичного огляду з спостереженням цього фахівця за виділеннями з гноєм або слизисто-гнійними, видимими в каналі шийки матки або у зразку виділень зсередини шийки матки.
  • Спостереження лікарем за стійкою кровотечею з шийки матки, спричиненою м’яким проходженням ватного тампона через шийний відділ.
  • Ідентифікація за допомогою лабораторних досліджень зараження хламідіями, гонококами, трихомонадами або іншими мікробами.
  • Рекомендується використовувати тести на виявлення ДНК на хламідії та гонококи.

Лікування цервіциту

Існує кілька факторів, які повинні впливати на рішення про негайне лікування цервіциту або очікування результатів діагностичних тестів.

Слід проводити антибіотичне лікування хламідіозу для жінок із підвищеним ризиком розвитку цього захворювання, наприклад:

  • Вік? 25 років
  • Кілька статевих партнерів
  • Жінки, які мають незахищений секс
  • Пацієнти, яким неможливо забезпечити подальше спостереження.
  • Якщо замість тестів для виявлення ДНК бактерій використовується не дуже чутливий діагностичний тест.

Також слід розглянути можливість лікування гонококової інфекції, якщо є підозра на існування цієї іншої хвороби, а також у випадках, коли пацієнти мають високий ризик страждати нею.

Рекомендоване лікування


Азитроміцин 1 г перорально в одній дозі або доксициклін 100 мг перорально двічі на день протягом 7 днів.

Слід також розглянути можливість лікування гонококової інфекції при підозрі на гонококову інфекцію та у випадках, коли пацієнти мають високий ризик її розвитку.


Лікування статевих партнерів


Ведення статевих партнерів жінок, які лікуються від цервіциту, повинно відповідати виявленим або підозрюваним венеричним захворюванням.

Пару слід повідомляти, обстежувати та лікувати, якщо у жінки з цервіцитом виявлено або підозрюється хламідіоз, гонорея або трихомоніаз.

Щоб уникнути повторного зараження, пацієнти та їх статеві партнери повинні утримуватися від статевих контактів до завершення лікування (тобто 7 днів після прийому одноразової дози або після завершення 7-денного режиму).