У 1890 р. За ініціативою та внеском тодішнього директора лісової адміністрації Альберта Бодо та завдяки графу Андрею Бетлену держава збудувала кілька вілл у Любочі. Бетлен був засновником Татранської Ломниці, і подібну архітектуру в стилі модерн з дерев'яним каркасом використовували також будівельники в Любочі.
Вони також побудували залізничну станцію в тому ж стилі. Державний курорт у віллах в першу чергу призначався для державних службовців, викладачів середніх шкіл, виробників, торговців, підприємців, юристів, офіцерів армії. Як курорт, Любочню було відкрито в 1894 році. У цьому ж році комп'ютер на Ваху замінили дерев'яним мостом, а на залізниці побудували станцію для вхідних гостей. Курорт, як правило, був відкритий з червня до кінця вересня.
З 1897 року курорт перетворений на кліматичний спа-центр. Вони збудували п’ять державних готельних будівель, спа-центр та ресторан. Заможні господарі почали будувати приватні вілли. Під час будівництва цих будівель не було проблем із будівельними матеріалами. В околицях було багато скель, в околицях Любочнянки - пісок.
Починаючи з 17 століття, існувало три лісопилки, дві з них у пізнішому парку. Вапно все ще спалювалось у долині навіть під час першої Чехословаччини. На початку Любочної "У багурини" була цегляна піч. Весь матеріал з вітчизняних джерел був використаний для будівництва перших лубочних вілл та будинків. На місці нинішнього курортного парку були поля, а біля річки - лісопилки.
У 1905 році керівництво курорту замінило поля луками на палицях і побудувало курортний парк. Вони скасували одну пилку, а другу пересунули перед Вратточною. До парку, що будується, входили також високоякісні тенісні корти, якими Ружомберчани також користувались у 20-30-ті роки.
По краю лісу вони збудували тротуари - лісову набережну. Хоча цілюща мінеральна вода поблизу не джерела, вони готували хвойні ванни в інституті гідротерапії. Водопостачання та пізніше електричне освітлення було введено в лікувальні будинки. Вода була захоплена з потоку Враточна, а згодом також із джерела Корбелка. Чубочча перетворився на кліматичний курорт.
Засобами були здорове гірське середовище, чисте повітря, насичене озоном, прогулянки в парку та на природі, спорт (теніс), перебування на сонці. Вони лікували анемію, розлади кровообігу, респіраторні захворювання, виснаження та втому. Для пацієнтів вони імпортували мінеральну воду «Ракитівка» з-під Ракитова.
Клієнтела складалася в основному з євреїв. У 1899 році в Любочно приїхало 357 гостей та пацієнтів. У 1902 році тут було 328 гостей, а роком пізніше - 517. У 1905 році було доступно 130 гостьових кімнат і було розміщено 750 гостей. З лікувальних закладів та закладів розміщення на той час декілька з них збереглися та використовувались після реконструкції, наприклад, готель Fatra, Шіп, Братислава, будинок Коллар.
Після створення Чехословацької Республіки Чехословацька держава, створена угорським урядом, була перебрана Чехословацькою державою (1919). Хоча відвідування спа-центру зменшилося під час Першої світової війни, воно знову зросло в 1920-х роках. У 1922–1925 роках пацієнти та відпочиваючі мали у своєму розпорядженні п’ять комфортабельно обставлених менших готелів, кілька приватних вілл, якими користувались цілий рік.
Тут був сучасний інститут гідротерапії. Він подавав вуглекислі ванни та імпортував торф від Ройкова та Станькова до торф’яної ванни. Головним лікарем на той час був МУДр. Ярослав Голека. У 1922 році спа-центр відвідало 1325 гостей. Керівництво курорту приступило до будівельних модифікацій медичних будинків та реконструювало систему водопостачання та каналізації (1923).
У 1927 році адміністрація курорту за згодою села Станковани в Ройкові здала в оренду мінеральні джерела. З Любочного, під пагорбом Копа, проклали туристичну стежку до мінеральних джерел. Озеро Морське око було змінено, береги вимощені. Вони очистили джерела на лузі Мадаха, забетонували краї джерел і осушили їх. Вони відгородили це місце, побудували каюти і тим самим створили тимчасовий басейн для пацієнтів та відпочиваючих. Сьогодні це місце є заповідною зоною, і його використання для плавання заборонено.
У домюнхенський період курорт належав Міністерству охорони здоров'я в Празі. Управління спа-центром було доручено Джуражу Орсагу. Головним лікарем був МУДр. Кароль Буріан, якій допомагав MUDr. Володимир Таусик. За пацієнтами доглядали медсестри, масажисти та порядок у кімнатах покоївки. Були доступні спа-будинки для проживання пацієнтів та гостей: Братислава, Гавран, Шіп, Будинок Коллара, Будинок Гвіздослава, Кривів.
Також пропонувались приватні вілли, корчми та кафе. 343 гостьові кімнати були використані для проживання в Любочі. Засоби правового захисту не змінились у минулому. Для питного лікування використовувались чотири мінеральні джерела, безпека яких та привізна вода були вивчені та підтверджені 28 травня 1927 року.
Три рази на тиждень гостей можна було доставити електричкою на поїздку до 27-кілометрової Долини Любочнянська. Спа-центр використовувався для лікування хворих на респіраторні захворювання, анемію та нервове виснаження. З червня по жовтень 1927 року курорт відвідало 1500 пацієнтів.
Щоденний раціон коштував 30-35 крон, кімната 17-17 крон, а мінеральна ванна - 4 крони. У наступні роки деякі вілли, такі як Незабудка, Годаль, Фатра, були розширені та побудовані. Курортна діяльність завершилася в 1938 році, коли протягом сезону тут чергувались 2322 людини з Чехословаччини та 694 з-за кордону. Цікаво те, що 5 листопада 1938 року санаторно-курортний парк отримав назву Парк Глінки.
З 1939 року курорт належав Центральному управлінню державними курортами у Братиславі. Під засіданнями були підписані політичні зміни та поділ Чехословаччини. У 1939 році курорт відвідав лише 671 чоловік, а в 1940 - 1118 чоловік. Спа-центр офіційно дозволяв розміщувати іноземців, готувати їжу в закладах, пити алкогольні напої, грати в ігри.
На той час був підготовлений проект підготовки доріг та тротуарів, але військові роки 1944–1945 не дозволили його реалізувати. З переходом фронту та боями взимку та навесні 1945 року санаторно-курортні будинки були сильно пошкоджені. Після війни вони потребували реконструкції та оновлення. Деякі дуже пошкоджені були вилучені. Інші змінили цільове призначення і стали комерційними приміщеннями, офісами, культурними кімнатами та рекреаційними будівлями.
У будівлі Шіпа було створено кінотеатр, а взимку в будинку Коллара театри. До 1958 року в спа-центрі для пацієнтів перемагала професійна музика з приматом Іллешем. Виступали співочі колективи (також Гегерова, Вельшикова.), Актори, співочий та танцювальний ансамбль у костюмах Гомбаша. У 1954 році керівництво курорту в особі директора Матртаджа випустило частину курортного парку для будівництва стадіону.
Незважаючи на зусилля та деякі позитивні зміни, курорт так і не повернув свого довоєнного обличчя. Вони поступово перетворилися на медичний інститут - на нинішній Національний інститут ендокринології та діабетології. Тут лікувались і проходять лікування пацієнти з ендокринними розладами та ожирінням.
Це відбувається і сьогодні. Одного разу в районі Ружомберок були курорти в Коритницях, Любочі та Лучках. Вижили лише останні. На відміну від Коритниць, заклади Любочі служать - хоча і з іншою, але терапевтичною метою.
(ми опублікували статтю в голосі Ружомберок № 22/2020)
Опублікував Будинок культури Андрія Глінки, а. с., Ружомберок.
Ми надаємо веб-сайт RH у співпраці з Департаментом інформаційних технологій муніципального управління в Ружомбероку.
Головний редактор та дизайн DTP Mgr. Міхал Доменік, редактор Інг. Ян Сокольський. Дозволений реєстраційний номер 1/92.
Адреса: будинок Бьорнсона, Námestie slobody 10, 034 01 Ružomberok. тел. 044/431 36 48.
Кінцевий термін подання заявок завжди у п’ятницю, за тиждень до поточного номера газети.
- Про вільний час Залучайте дитину до захоплень - Школа - Корисна правда
- Про з вільним часом дітей
- Норов; рос; Інфекції; Коли це було; Дитячий; хвороби
- Останні дослідження показують, чому важливо читати паперові книги
- Каса для штрафу Nekupto Сплатіть штраф за шахрайство з дієтою 10,5 x 7,5 см 1 штука - парфумерія VMD - drogerie