Ekonomiaren plaza

Деякий час тому я писав у цьому блозі про нижчу частку заробітної плати в національному доході (натисніть тут і тут) та про збільшення нерівності (натисніть тут і тут). Нещодавно я опублікував роботу про взаємозв'язок обох змінних за період 1990-2015 рр. У розвинених країнах та країнах, що розвиваються (натисніть тут для роботи, це відкритий доступ) у журналі "Прикладний економічний аналіз" (раніше "Revista de Economía Applied"), Основні результати, які я обговорю в цьому дописі.

Частка заробітної плати в національному доході була трохи вище 55% у 1990 році, але була близько 50% у 2015 році. За той же період індекс Джині, який є однією із змінних, що вимірює ступінь нерівності (0 = загальна рівність; 100 = загальна нерівність), зросла у багатьох країнах: у США з 42,8 у 1990 р. До 47,9 у 2015 р. Та в Китаї з 32,7 у 1990 р. До 46,2 у 2015 р. У таблиці 1 наведено середню частку заробітної плати у національному доході та Індекс Джині протягом цього періоду кожні 5 років із 62 країн у вибірці. Очевидна тенденція до зменшення частки заробітної плати в національному доході та тенденція до зростання індексу Джині.

Таблиця 1. Частка заробітної плати та індекс Джині, 1990-2015.

доході

Виходячи з цього факту, я оцінюю взаємозв'язок між обома змінними для вибірки 62 прогресивних та країн, що розвиваються протягом періоду 1990-2015. По-перше, я виявляю, що нижча частка заробітної плати в національному доході пов'язана з вищим індексом Джині. Більш конкретно, зменшення частки заробітної плати над національним доходом на 1 процентний пункт збільшує індекс Джині приблизно на 0,26% -0,36%, що означає, що для індексу Джині 38 було б пов’язано зі збільшенням на 0,10-0,14 процентних пунктів у зазначеному індексі Джині. Таким чином, зменшення частки заробітної плати в національному доході на 6 процентних пунктів, як це відбувалося протягом усього періоду, означало б збільшення індексу Джині на 1 процентний пункт, приблизно.

Той факт, що люди з нижчими доходами більше страждають від зменшення частки заробітної плати в національному доході, ймовірно, багато в чому пов'язане з різницею у кваліфікації, як нещодавно зазначав Міжнародний валютний фонд. Варто зазначити, що, за даними Євростату, серед населення у віці 18-64 років висококваліфіковані люди (з вищою або вищою освітою) мали еквівалентний середній наявний дохід у 22 927 євро в 2018 році (за паритетною купівельною спроможністю, з урахуванням ціни для кожної країни), середньої кваліфікації (навчання у старшій середній школі, більше, ніж середня середня освіта, але без вищої освіти) близько 18 000 євро, а з низькою кваліфікацією (початкова або нижча середня освіта) 13 392 євро.

Тож давайте надамо освіті того значення, яке воно вимагає. Цифрова трансформація, яка відбувається, і що пандемія прискорилася, робить освіту ще більш важливою.