Згідно з деякими експериментами, урожай може бути зібраний протягом 8 днів після посіву, а також немислимо, щоб використання білків комах для заповнення дефіциту білка стало звичним у харчуванні людини. Приємне нове майбутнє в їжі!
Європейське та глобальне сприйняття продовольчої економіки останнім часом різко змінилося, оскільки сектор перейшов із сектору, який виробляє нереалізовані гори та спричиняє зриви ринку, до економічного району, який нині в багатьох місцях розглядається як проблема національної безпеки.
Найбільш актуальною причиною цього є глобальний демографічний вибух, який різко збільшує попит на сільськогосподарську продукцію і, як результат, також збільшує роль продовольчої економіки.
За даними Організації Об’єднаних Націй (ООН), населення світу досягло 7,7 мільярда у 2019 році, і хоча темпи зростання можуть уповільнитися в наступний період, вони можуть перевищити 9 мільярдів до 2050 року та 11 мільярдів до 2100 року.
Сьогодні 60 відсотків населення проживає в Азії, 16 відсотків у Африці, 10 відсотків у Європі, 9 відсотків у Південній та Центральній Америці та 5 відсотків у Північній Америці та Океанії, але показники можуть суттєво змінитися в найближчий період.
Найбільш очікується зростання населення Африки, що дозволить населенню континенту збільшитися до 4,4 мільярда до 2100 року, тим самим тісно наздоганяючи 4,9 мільярда азіатських регіонів. Таким чином, від 83 до 84 відсотків населення Землі буде жити на двох континентах.
Загальна чисельність населення Землі зростає в першу чергу завдяки вражаючим технологічним досягненням та покращенню охорони здоров’я, однак із зростанням продовольства земля для продовольства взагалі не йде в ногу. Більше того, очікується більш серйозна усадка, оскільки орні ґрунти в багатьох місцях погіршуються, а значні площі вилучаються із сільськогосподарського виробництва для інших цілей.
У своїх нещодавніх заявах міністр сільського господарства Іштван Надь сприймав виклики, оскільки виробнича площа Землі може зменшитися на 30 відсотків, а питна вода - на 40 відсотків у найближчі десятиліття, тоді як глобальні потреби в продовольстві можуть зрости на 70 відсотків до 2050 року.
Безпосереднім наслідком демографічного вибуху може бути збільшення дефіциту продовольства на менш розвинених континентах, особливо в Африці та Азії, та ризик голоду, що зачіпає значну частину населення. Це може збільшити розрив, який все ще існує у більш розвинених регіонах світу, де харчові відходи та ожиріння можуть продовжувати залишатися проблемою.
Європа не є винятком, оскільки, як правило, вона виробляє більше ключових сільськогосподарських та харчових продуктів, ніж кількість, необхідна для внутрішнього самозабезпечення та попиту. Також поширеним явищем в Європейському Союзі є втрата деякої кількості продовольства, але також факт, що держави-члени також щороку здійснюють серйозний експорт продовольства із надлишкових запасів, переважно за різними угодами про вільну торгівлю.
Враховуючи сьогоднішню ситуацію, демографічний вибух у Європі навряд чи спричинить значні проблеми з їжею та голодом.
Це може бути особливо вірно з огляду на те, що прогнозується скорочення європейського населення у найближчі десятиліття, на відміну від світових тенденцій. Однак, з точки зору споживачів, поганою новиною є те, що загальне зростання попиту також призведе до підвищення цін на продукти харчування в Європі. Хоча коливання погоди можуть також сильно постраждати від розвитку цін, очікується, що підвищення цін може бути тривалою тенденцією в найближчі десятиліття.
Ця тенденція може принести особливу користь угорському сільському господарству, яке сьогодні далеко не використовує своє потенційне виробництво та можливості виробництва їжі, тому збільшення попиту на їжу може забезпечити значний стимул для зростання.
У 2018 році валова продукція сектору становила 2 720 млрд. Форинтів, що, згідно з оцінкою ситуації у Міністерстві сільського господарства, щонайменше на 60 відсотків нижче фактичної потужності.
Відповідно, річний обсяг виробництва сільського господарства міг би перевищувати 4000 мільярдів HUF, і цей сектор міг би прогодувати щонайменше 20 мільйонів людей на рік, тобто крім задоволення внутрішніх потреб, він міг би забезпечити продовольство для іншого угорського населення.
Це, у свою чергу, може закласти основи для подальшого серйозного експортного бізнесу, завдяки чому поточні щорічні показники експорту сільськогосподарської продукції у розмірі 8 млрд. Євро можуть різко збільшитися.
Згідно зі стратегічним аналізом, це вимагає впровадження в Угорщині розробок конкурентоспроможності, що підвищують ефективність виробництва. Ці зусилля набувають популярності не лише у нас, а й у всьому світі, і спрямовані в першу чергу на збільшення кількості рільничих та садівничих культур, які можна виробити на одиницю площі, та на покращення показників сільськогосподарських тварин у тваринництві.
Згідно з деякими такими експериментами, на деяких сільськогосподарських культурах урожай можна збирати через вісім днів після сівби, якщо належним чином контролювати фактори навколишнього середовища та температуру, завдяки чому на даній території можна отримати в 400-500 разів більше врожаю порівняно з традиційними технологіями.
Що стосується тваринництва, багато хто прогнозує, що використання білків комах у харчуванні людини для зменшення дефіциту білка також стане звичним явищем.
Ще більш вражаючу зміну можуть внести так звані штучні м’ясні продукти, які виробляються в лабораторних умовах. Можна розглядати “альтернативне м’ясо” рослинного походження, але штучне м’ясо може також створюватися шляхом штучного розмноження клітин тварин. Ці експерименти вже дали перші результати, але використовувані технології в основному все ще занадто дорогі, тому лабораторна продукція поки що не може конкурувати зі справжнім м’ясом на ринку.