| В В | В |
Індивідуальні послуги
Журнал
- SciELO Analytics
- Google Scholar H5M5 ()
Стаття
- Іспанська (pdf)
- Стаття в XML
- Посилання на статті
Як цитувати цю статтю - SciELO Analytics
- Автоматичний переклад
- Надішліть статтю електронною поштою
Показники
- Цитується SciELO
Пов’язані посилання
- Подібне в SciELO
Поділіться
Журнал гастроентерології Перу
друкована версія В ISSN 1022-5129
Преподобний гастроентерол. ПерГєВ т.31В n.2В LimaВ апр./Черв.В 2011р
ОРИГІНАЛЬНА СТАТТЯ
Раннє ентеральне харчування сприяє зменшенню ускладнень радикальної резекції шлунка при раку шлунка?
Сприяє ранньому ентеральному харчуванню для зменшення ускладнень радикальної резекції шлунка при раку шлунка?
Рональд Крістіан Дельгадо Дельгадо 1; Карлос Е. Луке Вєскес В. 2
ЦІЛЬ: Щоб оцінити, чи сприяє раннє ентеральне харчування у післяопераційному періоді пацієнтів із шлунково-кишковим трактом через рак шлунка зменшенню частоти післяопераційних ускладнень.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ: Було проведено дослідження "випадок-контроль" із 120 пацієнтами, 60 з післяопераційними ускладненнями (випадки) та 60 пацієнтами без післяопераційних ускладнень (контроль), з урахуванням віку та статі.
РЕЗУЛЬТАТИ: Однофакторний аналіз виявив, що альбумін (p = 0,03), гематокрит (p = 0,004), раннє ентеральне харчування (p
КЛЮЧОВІ СЛОВА: Раннє ентеральне харчування, рак шлунка, хірургічне втручання, профілактика, ускладнення.
ЦІЛЬ: Оцінити, чи сприяє раннє ентеральне харчування пацієнтам, що страждають від шлунково-кишкового тракту через рак шлунка, зменшення частоти післяопераційних ускладнень.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ: Дослідження "випадок-контроль" із 120 пацієнтами, 60 із післяопераційними ускладненнями (випадки) та 60 пацієнтами без післяопераційних ускладнень (контроль), відповідні віку та статі.
РЕЗУЛЬТАТИ: Універсальний аналіз виявив, що альбумін (p = 0,03), гематокрит (p = 0,004), раннє ентеральне харчування (p
КЛЮЧОВІ СЛОВА: Раннє ентеральне харчування, рак шлунка, хірургія, профілактика, наслідки.
ВСТУП
У Перу захворюваність на рак шлунка становить від 10 до 12 на 100 000 жителів; посідає друге місце за частотою; Це друга основна причина смерті від раку та перша за частотою шлунково-кишкового походження 1. Пухлини шлунка можуть спричинити обструкцію, нудоту, блювоту, погане травлення або погане всмоктування, спричиняючи недоїдання, що впливає на зниження якості життя та збільшення операційної захворюваності та смертності. Поширеність недоїдання становить 15-20% на момент постановки діагнозу і досягає 8090% у випадках запущеного захворювання 5,6. У кількох дослідженнях було показано, що пацієнти з недостатнім харчуванням, які перенесли серйозні оперативні втручання, мають вищий післяопераційний ризик розвитку ускладнень, ніж ті пацієнти, які перебували в адекватному харчовому стані 5-8. Незалежно від мети лікування раку (лікування або паліація), раннє виявлення харчових проблем та оперативне втручання є важливими.
МАТЕРІАЛ І МГ ‰ ВСІ
Для того, щоб визначити, чи зменшує ПНЕ назоєюнальної трубки частоту ускладнень у пацієнтів із шлунково-кишковим шлунком на рак шлунка, ми провели аналітичне дослідження випадків та контролів серед пацієнтів, які потрапили до Загальної хірургічної служби лікарні IV "Альберто Сабогал Сологурен" з EsSalud, з атомно-патологічним діагнозом аденокарцинома шлунка, який переніс тотальну або часткову радикальну резекцію шлунка, з 1 січня 2005 року по 31 грудня 2009 року.
Середній вік становив 69,55 років із стандартним відхиленням 8,36 року для випадків та 68,41 року із стандартним відхиленням 11,11 років для контролів. Відсоток чоловіків становив 66,7%, а жінок - 33,3% в обох випадках.
Проведено однофакторний аналіз змінних індексу Чарльсона, альбуміну, гематокриту, раннього ентерального харчування, локалізації пухлини, стадії та хірургічної процедури. Ті змінні, які були статистично значущими при одновимірному аналізі, увійшли до багатовимірного аналізу.
Середній індекс коморбідності Шарльсона у випадках становив 3,31 при стандартному відхиленні 1,55, а показник контролю становив 2,88 при стандартному відхиленні 0,90 (таблиця 1). При однофакторному аналізі середня різниця не була статистично значущою (p = 0,672).
Середній рівень альбуміну у пацієнтів становив 2,90 г/дл, із стандартним відхиленням 0,55 г/дл, а у контрольних - 3,16 г/дл, із стандартним відхиленням 0,79 г/дл (таблиця 1). При однофакторному аналізі різниця середніх значень була статистично значущою (р = 0,03). У багатофакторному аналізі (таблиця 2) рівень альбуміну отримав OR 0,69 з 95% довірчим інтервалом від 0,36 до 1,32, і він не був статистично значущим (p = 0,27).
Середній рівень гематокриту у пацієнтів становив 31,43 при стандартному відхиленні 4,91, а серед контрольних - 34,03 при стандартному відхиленні 4,84 (табл. 1). При однофакторному аналізі середня різниця була статистично значущою (р = 0,004), а при багатофакторному аналізі (табл. 2) рівень гематокриту отримав АБО 0,89 з 95% довірчим інтервалом від 0,81 до 0,98, і вона була статистично значущі (p = 0,019).
Частка пацієнтів з ПСН становила 70% для випадків та 36,7% для контролів (табл. 1). При однофакторному аналізі різниця пропорцій була статистично значущою (с
Розташування раку шлунка для випадків захворювання становило 25% в антральній і дванадцятипалій кишці, 66,7% в організмі та 8,3% у очному дні та кардії. Місце розташування раку шлунка для контролів становило 40% в антральній і дванадцятипалій кишці, 46,7% в організмі та 13,3% у очному дні та кардії (табл. 1). При однофакторному аналізі різниця у пропорціях між обома групами не була статистично значущою (p = 0,92).
Анатомопатологічна стадія раку шлунка для випадків становила 25% на I стадії ? III і 75% на IV стадії. Для контрольних органів це становило 46,7% на I стадії ? III та 53,3% на IV стадії (таблиця 1). При однофакторному аналізі різниця у пропорціях між обома групами була статистично значущою (р = 0,013). У багатофакторному аналізі (табл. 2) частка пацієнтів із стадією I ? III, отримав OR 0,34, з 95% довірчим інтервалом від 0,15 до 0,80, що є статистично значущим (p = 0,013).
Хірургічні втручання, проведені пацієнтам у групі випадків, становили 26,7% із субтотальною шлунковою мозком плюс Billroth II, 28,3% із загальною шлунковою мозком плюс Roux Y, 38,3% із субтотальною шлунковою мозком плюс Roux Y та 6,7% із загальною шлунковою мозком. У пацієнтів контрольної групи він становив 16,7% із субтотальною шлунковою мозком плюс Billroth II, 28,3% із загальною гастректомією плюс Roux Y, 43,3% із сумарною шлунковою шлунком плюс Roux Y та 11,7% із загальною шлунковою резекцією плюс Billroth II (табл. 1). . При однофакторному аналізі різниця у пропорціях між обома групами не була статистично значущою (p = 0,95).
У 2007 році Боззетті вивчав роль ентерального харчування у післяопераційних ускладненнях та включав 1410 пацієнтів. З них 149 отримували лише стандартні внутрішньовенні рідини, 368 парентеральне харчування, 393 ентеральне харчування та 500 імунозбагачене ентеральне харчування. Ускладнення були нижчими у групі ентерального харчування (інфекційне 19,8% та неінфекційне 24%) та імунозбагачене ентеральне харчування (інфекційне 13,2% та неінфекційне 24,4%); роблячи висновок, що харчова підтримка зменшує захворюваність у хворих на шлунково-кишкову хірургію з приводу раку порівняно з тими, хто її не отримує.
Акбаршахі у 2008 р., Рінн у 2006 р., Чін у 2004 р., Папапієтро у 2002 р. Сторінка у 2002 р. Погоджуються з тим, що раннє ентеральне харчування у хворих на шлунково-кишковий тракт, що страждають на рак шлунка, є безпечним; крім того, це зменшує захворюваність та, особливо, інфекційні ускладнення, що скорочує час перебування в лікарні.
ВИСНОВКИ
Результати цього дослідження дозволяють стверджувати, що в досліджуваній популяції раннє ентеральне харчування, яке вводили назоентеральною трубкою у безпосередній післяопераційний період, рівень гематокриту та анатомо-патологічна стадія захворювання були статистично пов’язані зі зменшенням післяопераційні ускладнення у пацієнтів, які перенесли радикальну операцію з приводу раку шлунка.
ДЕКЛАРАЦІЯ
БІБЛІОГРАФІЧНА ЛІТЕРАТУРА
2. GGіmez-Candela C, Luengo LM, Cos AI et al. Суб’єктивна глобальна оцінка у пацієнта з новоутворенням. Nutr Hosp 2003; 18 (6): 353-57.
3. Marure RA, Villalobos JL, Toval JA et al. Оцінка стану харчування у пацієнтів з резектабельними пухлинами травлення. Nutr Hosp 2000; 15 (3): 93-96.
4. Campos Herrero C, Iranzo González-Cruz V. Синдром анорексії-кахексії у новоутвореного пацієнта. Барселона: Дойма; 2006 рік.
5. Шттнер М., Шике М.: Харчова підтримка хворого на рак. В Shils ME, Shike M, Ross C, et al: Modern Nutrition in Health and Disease, 10th ed. Lippincott Williams & Wilkins, 2006, стор. 1290-1313.
6. Strasser F, Bruera E. Харчова підтримка пацієнтів зі злоякісними пухлинами шлунково-кишкового тракту. У: Abbruzzese JL, Evans DB, Willett CG: Шлунково-кишкова онкологія. Oxford University Press, 2003, стор. 841-865.
7. Cid L, FernÃndez T, Neira P. Поширеність гіпотрофії у пацієнтів з неоплазією травлення до операції. Nutr Hosp. 2008; 23: 46-53.
8. Cherry L. Діагностика харчового стану та його вплив на лікування раку. Онкологія 2005; 28 (3): 29-134.
9. Сміт Й.С., Поле Франкен Д, Суба В.В. Харчова підтримка. У: De Vita VT Jr, Hellman S, Rosenberg SA (редактори). Рак. Принципи та практика онкології. 7-е видання. Ліппінкотт Вільямс і Вілкінс. Філадельфія, 2005; с. 2649-2661.
10. Rugeles S. Раннє ентеральне харчування у пацієнта, що страждає шлунком: контрольований клінічний експеримент. Лект нутр. 2001; 8 (2): 64 ? 72.
12. Кер, Дж .; Моралес Ентеральне харчування при раку шлунка. Лект. нутр. 2005 рік; 8 (2): 64-72.
13. ЛІН Вей, ЧЕН Джин-кун, ТУ Хай-цзянь. Клінічні дослідження раннього ентерального харчування після гастректомії. Журнал університету Путітіан. 2007; два
14. Розалес Б. Порівняння між раннім ентеральним харчуванням та пізнім ентеральним харчуванням у стані харчування хворих із шлунково-кишковим трактом. Rev Chil Nutr 2009. 36 (1).
15. Lewis SJ, Egger M, Sylvester PA, Thomas S. Раннє ентеральне годування проти "нуля через рот" після операцій на шлунково-кишковому тракті: систематичний огляд та мета-аналіз контрольованих досліджень. BMJ 2001; 323: 773-7.
16. Пітер СП, Моран Дж. Л., Філліпс-Хьюз Дж. Метааналіз результатів лікування раннього ентерального та раннього парентерального харчування у госпіталізованих пацієнтів. Crit Care Med 2005; 33: 213-20.
17. Bozzetti F, Braga M, Gianotti L, Gavazzi C, Mariani L. Післяопераційне ентеральне та парентеральне харчування у недоїдаючих пацієнтів з раком шлунково-кишкового тракту: рандомізоване багатоцентрове дослідження. Lancet 2001; 358: 1487-92.
18. FernGndez de Bustos A, Creus Costas G, Pujol Gebelli J, Virgili Casas N, Pita Merce AM. Перспективне раннє харчування для колоректальної патології, сприйнятливої до хірургічної допомоги за допомогою лапароскопії Nutr Hosp 2006; 2: 173-8.
19. Koretz R. Ентеральне харчування: Важкий погляд на деякі м’які докази. Nutr Clin Pract.2009; 24: 316-324.
21. Lobo DN, Williams RN, Wlch NT et al. Рання післяопераційна їєностомічна годівля за допомогою імуномодулюючої дієти у пацієнтів, яким проводиться резекційна операція з приводу раку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту: проспективне, рандомізоване, контрольоване, подвійне сліпе дослідження. Clin Nut 2006 жовтня; 25 (5): 716-26. Epub 2006 13 червня.
22. Kudsk KA, Tolley EA, DeWitt RC, Janu PG, Blackwell AP, Yeary S, et al. Передопераційний альбумін та місце операції визначають хірургічний ризик серйозних післяопераційних ускладнень. J Parenter Enteral Nutr 2003; 27: 1 ? 9.
23. Bozzetti F, Braga M, Gianotti L, Gavazzi C, Mariani L. Післяопераційне ентеральне та парентеральне харчування у недоїдаючих пацієнтів з раком шлунково-кишкового тракту: рандомізоване багатоцентрове дослідження. Lancet 2001; 358: 1487 ? 92.