Перепис населення в Україні 2001 р. Проводився відповідно до Закону про всеперепис населення України, який заклав правову, економічну та організаційну основу для його підготовки, проведення та використання результатів. Далі подається короткий зміст основної практичної інформації про проведення перепису. До дослідження додається угорська версія електронних таблиць, що заповнюються для кожного домогосподарства та для кожної людини. Переклад був зроблений авторами, і уповноважені користувались лише україномовними паперами на момент перепису. Лічильники заповнювались уповноваженими з підрахунку голосів на основі опитування громадськості, відвідування приміщень, де знаходиться або може знаходитись громадськість, включаючи компанії, організації та державні установи. Перепис також проводився у приміщеннях для фіксованого та тимчасового підрахунку, створених під час основних зборів населення (Державний комітет статистики України, 2003а).

Угорці Закарпаття та багато хто з ними живе
зміна чисельності націй з часом є першою
у світлі переписів

Територія сьогоднішнього Закарпаття утворилася із шести повітів історичної Угорщини. Згідно з рішенням Тріанона, у 1920 р. Частина Берегу, Марамуреш, Сабольч, Сатмар, Угоча та Унг підпали під владу Чехословаччини. Ця територія в 12 631 км2 є адміністративно відокремленою територією Чехословацької Республіки з конкретними адміністративними та організаційними правами.
утворена - під назвою Підкарпатська Русь. Саме тоді цю територію вперше згадали як Закарпаття. Закарпаття від решти Чехословацької Республіки спочатку було тимчасовим кордоном, т.зв. розділені лінією розмежування, яка була остаточно оформлена в 1927 році. Пізніше в історії межі району змінювались кілька разів.

У період з 1939 по 1945 рік ця територія знову належала Угорщині, а 29 червня 1945 року вона стала частиною Радянського Союзу під назвою Закарпатська Україна.

Таблиця I. Населення, яке проживає на сучасній території Закарпаття, та розвиток чисельності та частки двох основних національностей між 1880 і 2001 роками на основі даних перепису населення. Дані, зібрані звичайним шрифтом, стосуються національності, курсивом - рідної мови (Центральне статистичне управління, 1996; Kocsis, 2001).

угорська

Фігура 1. Загальна чисельність населення, яке проживає на сучасній території Закарпаття, та розвиток чисельності двох основних національностей між 1880 і 2001 роками на основі даних перепису та перепису 1946 року. Кількість угорців позначається вертикально викладеною площею, а українців - горизонтально викладеною.

Населення Закарпаття здебільшого збільшувалось протягом періоду, що розглядається, у світлі даних перепису, хоча цифра свідчить про три стагнації та зниження приросту населення. Стагнація також відповідає меншому скороченню чисельності населення, яке, однак, іноді маскується тимчасовою резолюцією близько десяти років. Це:

Така ситуація зберігалася до 1910 року, лише тим часом кількість носіїв німецької мови зросла до 63 000 (10,6%), майже вдвічі. Основним джерелом їх зростання вище середнього стала імміграція євреїв, які в основному говорять німецькою мовою. Чехословацькі переписи 1921 і 1930 років включали національність, і іудаїзм був третім за чисельністю в регіоні в обох випадках, з населенням відповідно 80 000 та 92 000, що відповідало 13,1 та 12,5% від загальної кількості населення. Після значного розселення державотворчих народів відбулося значне збільшення кількості словаків та чехів. Так, серед двох переписів населення словаки збільшили своє населення з 19 000 (3,1%) до 34 000 (4,6%). Відгуки супроводжувались масовим виселенням чехів та словаків та їх зниженням у рейтингу населення Закарпаття. Окрім українців та угорців, перепис 1941 року виявив у цьому районі значну кількість лише євреїв: їх було зареєстровано 79 000, що становило 9,2% від загальної кількості населення.

Друга світова війна та події, що послідували за нею, принципово змінили населення та порядок менших націй у селі. Через Голокост та повоєнну еміграцію кількість євреїв різко впала. Однак до 1959 р. Масові поселення підняли росіян до третьої за чисельністю населення Закарпаття (30000, 3,2%). Ця держава проіснувала до кінця радянської влади; під час перепису 1989 року в окрузі вже виявлено 49 000 росіян (4,0%). Четверте місце посідали румуни протягом усього року, які збільшили свою кількість з 18 000 (2,0%) до 29 000 (2,4%) між 1959 і 1989 роками завдяки їх відносно високому природному приросту. Як міграційна, так і асиміляційна мобільність румунів, які переважно жили в кварталах та в селах, була низькою протягом розглянутого періоду.

Продовжувати вивчати розвиток загальної чисельності населення та національний склад у більш детальній територіальній структурі, прогнозованій до адміністративних одиниць 2001 року!
На момент останнього перепису населення Закарпаття було поділено на 17 адміністративних одиниць, включаючи 13 районів та 4 т.зв. вона була поділена на підпорядковане повіту місто. Дані про населення по районах були отримані шляхом узагальнення даних про населені пункти даного перепису щодо сьогоднішніх адміністративних одиниць. За даними перепису населення від 31 грудня 1880 р., Сьогоднішнє Закарпаття
У цьому районі проживало 401 280 людей (зауважте, що різні джерела повідомляють дані попередніх переписів населення нашої округи з незначними розбіжностями, що також видно в цій роботі; пор. Таблицю I!). Найбільше сповідували русинську (українську) як рідну мову, нараховуючи 239 975, що становить 59,8% від загальної кількості населення (рис. 2). Угорськомовних було 102 219 осіб, тобто 25,5% від загальної кількості населення. Значною була також присутність німецької (30 474), румунської (16 713) та словацької (7849) носіїв мови.


Малюнок 4. Склад рідної мови населення, яке проживало на сучасному Закарпатті в 1900 році.


Малюнок 6. Склад рідної мови адміністративних одиниць 2001 року Закарпаття у 1910 році. За даними чехословацького перепису населення від 15 лютого 1921 року, чисельність населення сьогоднішньої Закарпатської області досягла 612 442, що було незначним збільшенням порівняно з 1910 роком. Етнічний склад між двома переписами населення суттєво змінився (рис. 7). На додаток до збільшення чисельності населення, кількість угорців різко впала до 111 052, що становить лише 18,1% від загальної кількості населення. Це багато в чому можна пояснити тим фактом, що особи, які носять угорську мову та визнають себе угорцями, але є ізраїльтянами чи греко-католиками, були зареєстровані як євреї чи русини (Kocsis, 1999). Значною була і кількість людей, які переїхали на материк після Тріанона. У той же час багатьом угорцям, які залишились на Закарпатті, було відмовлено в громадянстві Чехословаччини та оголошено іноземцями, тому їх не можна було включити до етнічної статистики. Кількість українців на той час становила 372 278 (60,9%), а євреїв 80 117 (13,1%). Кількість чехословацьких громадян майже втричі зросла до 19 632 (3,1%), що не було результатом природного приросту, а головним чином поселенням чеських чиновників та лідерів.

Малюнок 7. Етнічний склад Закарпаття в 1921 році. На відміну від трьох у 1910 році, угорці складали більшість лише в одному районі Берегшаш (82,0%). З міст лише Берегшаш зміг зберегти свою угорську більшість (60,5%). Однак найбільш вражаюче те, що кількість угорців зменшилася в районі Ілосва, до частки в 1910 році (рис. 8). Щодо чисельності, найбільше угорців - 28 575 - також проживало в районі Берегшаш. Їх кількість також була значною в районах Унгвар (21 021) та Нагишлуш (16 432). На той час у Берегшасі було 8379 угорців, 7712 - в Ужгороді, 4864 - у Мункачі та лише 906 - у Хусті. Найбільше русинського (українського) населення було в районах Мункач (48 024), Ілосвай (46 094) та Теч (45 982).

Ви можете прочитати більше про цю тему за таким посиланням:

Йозеф Молнар та Іштван Д. Молнар “Населення та угорщина Закарпаття”