Ви можете вибрати іншу мову:
Документ BOE-A-1998-13742
Наказ від 2 червня 1998 р. Про регулювання домашнього ентерального харчування в Національній системі охорони здоров’я.
ОРИГІНАЛЬНИЙ ТЕКСТ
Існують певні процеси, для яких необхідно використовувати продукти, класифіковані як дієтичні за техніко-санітарними нормами. Досягнення медичних технологій і, зокрема, в галузі харчування полегшують перебування в лікарні, як правило, стають все коротшими і коротшими, і що багатьом пацієнтам потрібно залишатися вдома із спеціальними системами годування, переважно ентеральним харчуванням.
Королівський указ 63/1995 від 20 січня ("Офіційний державний вісник" від 10 лютого), який встановлює пільги, що фінансуються Національною системою охорони здоров'я, передбачає, з одного боку, комплексні дієтичні методи лікування вроджених метаболічних розладів, включені до числа додаткових переваг і, з іншого боку, ентеральне харчування, включене до змісту лікарняної допомоги.
Комплексне лікування дієтотерапією регулюється наказом від 30 квітня 1997 р. ("Офіційний державний вісник" від 14 травня), тому необхідно розглянути питання про ентеральне харчування, що є ще одним великим розділом переваг від дієтичних продуктів.
Метою цього Порядку є розробка положень розділу 3.3 додатка I вищезазначеного Королівського указу, оскільки ентеральне харчування становить зміст лікарняної допомоги та медичного обслуговування вдома у пацієнта, коли це продовження лікарні та коли є конкретні причини, які радять зробити охорону здоров’я всебічною та ефективною.
У цьому наказі визначаються вимоги та клінічні ситуації, які б обґрунтовували вказівки на домашнє ентеральне харчування, і створюється Консультативна комісія з питань пільгових дієтичних продуктів, щоб мати орган, який служить постійним каналом співпраці, спілкування та інформації між різними службами охорони здоров’я автономних громад, що мають компетенцію у цьому питанні, Національним інститутом охорони здоров’я та Генеральною державною адміністрацією, як стосовно ентерального харчування, так і складної дієтичної терапії.
В силу цього та користуючись повноваженнями, наданими єдиним остаточним положенням вищезазначеного Королівського указу 63/1995, після консультацій з Між територіальною радою національної системи охорони здоров’я та схвалення міністра державних адміністрацій, я маю:
Спочатку. Поняття.-1. Для цілей цього регулювання вважається:
1.1 Домашнє ентеральне харчування: Введення ентеральних сумішей через шлунково-кишковий тракт, як правило, через трубку, з метою уникнення або перенаправлення недостатності харчування у пацієнтів, які лікуються вдома, розуміння трубки як назоентеричного, так і стомичного.
1.2 Ентеральна формула: Ті продукти, що складаються з визначеної суміші макро- та мікроелементів, зареєстровані у Санітарному реєстрі харчових продуктів як "Продукти для спеціального використання в медицині". Загалом розуміється, що це повноцінні харчові формули, що включають лише модулі або добавки для лікування особливих метаболічних ситуацій, включені до пункту 3 четвертого розділу.
2. Метою домашнього ентерального харчування є підтримка правильного стану харчування у тих пацієнтів, у яких спостерігаються порушення ковтання, транзиту, перетравлення або всмоктування їжі в натуральному вигляді, або коли існують особливі вимоги до енергії та/або поживних речовин, що не можуть бути покриті звичайними продуктами.
По-друге. Відповідальний за показання. - Вказівки на лікування ентерального харчування вдома здійснюватимуть лікарі-спеціалісти, призначені до відділення харчування лікарень, або ті, хто визначений або запрограмований Національним інститутом охорони здоров’я або службами охорони здоров’я автономних громад їх відповідні галузі управління та компетенції, відповідно до протоколів, встановлених для цієї мети.
По-третє. Вимоги до його вказівки. - Для ентерального харчування, яке фінансується Національною системою охорони здоров’я, відповідно до положень статті 2 Королівського указу 63/1995 від 20 січня, вимагається дотримання кожного з наступних вимог.:
а) Неможливо забезпечити харчові потреби пацієнта продуктами звичайного споживання.
b) Поліпшення якості життя пацієнта або можливе відновлення після загрожуючого життя процесу може бути досягнуто за допомогою ентерального харчування.
в) Показання базується на медичних та несоціальних критеріях.
г) Переваги ентерального харчування перевищують ризики.
e) Періодична оцінка лікування та
f) Пацієнт перебуває в одній із клінічних ситуацій, визначених у четвертому розділі цього Порядку.
Спальня. Клінічна ситуація пацієнта, яка обґрунтовує необхідність показання. - Вважається, що такі клінічні ситуації виправдовують потребу в домашньому ентеральному харчуванні за умови врахування вимог, зазначених у третьому розділі:
1) Пацієнти з механічними порушеннями при ковтанні або транзиті, які мають важку афагію та дисфагію та потребують катетера. У виняткових випадках у випадках важкої дисфагії та якщо зонд протипоказаний, може застосовуватися ентеральне харчування без зонда після обґрунтованого звіту лікаря, відповідального за вказівку на лікування.
2) Пацієнти з нервово-руховими порушеннями, що перешкоджають ковтанню або транзиту та потребують катетера.
3) Пацієнти з особливими потребами в енергії та/або поживних речовинах.
4) Клінічні ситуації, коли вони страждають від сильного недоїдання.
Як додаток до цього наказу включено перелік патологій, схильних до прийому ентерального харчування, включених до будь-якої з чотирьох попередніх ситуацій.
По-п’яте. Оновлення критеріїв. - Оновлення вимог до вказівки на ентеральне харчування, клінічних ситуацій пацієнтів, що обґрунтовують необхідність вказівки, та переліку патологій, схильних до прийому ентерального харчування, буде здійснено Міністерським розпорядженням, дотримуючись звіт Міжтериторіальної ради національної системи охорони здоров’я та за пропозицією Консультативної комісії з питань пільг з дієтичними продуктами, яка створена у сьомому розділі цього наказу.
Шосте. Процедура отримання. - Процедура забезпечення ентерального харчування, згадана в попередніх розділах, включаючи необхідний витратний матеріал для його введення, буде встановлена адміністраціями охорони здоров’я, які мають повноваження щодо управління цією пільгою.
Сьома консультативна комісія з питань пільг з дієтичними продуктами.-1. Створюється Консультативна комісія з питань пільгових дієтичних продуктів, яка залежать від підсекретаріату з питань охорони здоров'я та споживання, з метою здійснення подальших заходів в рамках комплексної дієтотерапії, регламентованої наказом від 30 квітня 1997 р., Та внутрішнього ентерального харчування, регламентованого цим стандартний.
2. Ця Комісія матиме такий склад:
а) Президент: Директор Технічного бюро підсекретаріату як орган, який відповідає за пропозиції щодо базової схеми вигод від Національної системи охорони здоров’я.
Представник Головного управління охорони здоров’я (піддиректорія гігієни харчування).
Представник Технічного бюро заступника міністра охорони здоров'я та споживання.
Представник Інституту охорони здоров’я Карлоса III (Агентство з оцінки медичних технологій).
Представник Генерального піддиректорату з питань фінансів та бюджетів.
Представник Національного інституту охорони здоров’я.
Представник від кожної автономної громади з переданими повноваженнями щодо управління цією пільгою.
Два лікарі-спеціалісти Національної системи охорони здоров’я, експерти з питань дієтології та дієтології, призначені міністром охорони здоров’я та споживання після консультації з Між територіальною радою національної системи охорони здоров’я.
Для кожного з членів буде призначено власника та замінника.
в) Секретар: Службовець Секретаріату Міжтериторіальної ради Національної системи охорони здоров’я.
На прохання Президентства представники інших установ, що беруть участь в управлінні цими службами, можуть приєднатися до цієї Комісії як гості. Аналогічним чином, коли характер питань радить і на запрошення Президента, експерти, які вважатимуть необхідними, можуть приєднатися як радники.
3. Функціями цієї Комісії будуть такі:
а) Підготувати, затвердити та змінити Внутрішні правила роботи Комісії.
b) Виявити труднощі, які можуть виникнути при дотриманні норм щодо складних дієтичних процедур та ентерального харчування, та вирішити сумніви щодо їх тлумачення та застосування.
c) Запропонувати оновлення вимог до вказівки на ентеральне харчування, клінічних ситуацій пацієнта, які обґрунтовують необхідність вказівки, та переліку патологій, схильних до прийому ентерального харчування або складних дієтичних процедур.
г) запропонувати та координувати інформаційну систему, яка дозволяє здійснювати моніторинг служб, в яких використовуються дієтичні продукти.
e) запропонувати єдині критерії ефективності дієтичних продуктів.
f) Видати звіт, якщо цього вимагає Міжтерріторіальна рада Національної системи охорони здоров’я або адміністрації охорони здоров’я, представлені в Комісії, з питань, що стосуються складних дієтичних методів лікування або домашнього ентерального харчування.
g) Служити постійним каналом для співпраці, комунікації та інформації між різними службами охорони здоров’я автономних громад, Національним інститутом охорони здоров’я, Генеральною державною адміністрацією та іншими агентами, що беруть участь в управлінні цими пільгами.
h) інші, які можуть бути довірені йому Міністерством охорони здоров'я та споживачів або Міжтерріторіальною радою національної системи охорони здоров'я для належної координації між адміністраціями охорони здоров'я щодо переваг з дієтичними продуктами.
4. Комітет збиратиметься щороку, і можуть бути скликані позачергові засідання, коли це буде визнано необхідним. Коли це вважається необхідним для його функціонування, можуть бути створені постійні або тимчасові Робочі групи для вивчення конкретних питань, що стосуються предметів його компетенції. Ці групи збиратимуться так часто, як вимагає доручена їм місія.
5. Підтримка Консультативної комісії буде надана поточними матеріальними та кадровими ресурсами Міністерства охорони здоров'я та споживання, щоб її діяльність не передбачала збільшення державних витрат.
6. Без шкоди для особливостей, передбачених цим Розпорядженням, Комісія пристосує свою діяльність до положень глави II Розділу II "Колегіальні органи" Закону 30/1992 від 26 листопада про правовий режим управління державними та адміністративними органами. Спільна адміністративна процедура.
З моменту набрання чинності цим наказом надається тримісячний термін, щоб умови, в яких забезпечення національного ентерального харчування розвивається в Національній системі охорони здоров’я, були адаптовані до положень цього правила.
Мадрид, 2 червня 1998 р.
Перелік патологій, згаданих у четвертому розділі цього Порядку
1. Пацієнти з механічними змінами при ковтанні або транзиті, яким потрібен катетер через сильну афагію або дисфагію:
1.1 Пухлини голови та шиї.
1.2 Пухлини травної системи (стравохід, шлунок).
1.3 ЛОР та щелепно-лицьова хірургія.
1.4 Непухлинна стриктура стравоходу.
У виняткових випадках, у разі сильної дисфагії та якщо зонд протипоказаний, може застосовуватися ентеральне харчування без зонда після обґрунтованого повідомлення лікаря, відповідального за вказівку на лікування.
2. Пацієнти з нервово-руховими розладами, що перешкоджають ковтанню або транзиту і яким потрібен катетер:
2.1 Неврологічні захворювання, які мають важку афагію або дисфагію:
2.1.1 Розсіяний еклероз.
2.1.2 Аміотрофічний бічний еклероз.
2.1.3 Міастеніформні синдроми.
2.1.4 Синдром Гійєна-Барре.
2.1.5 Наслідки інфекційних або травматичних захворювань центральної нервової системи.
2.1.6 Важка розумова відсталість.
2.1.7 Важкі дегенеративні процеси центральної нервової системи.
2.2 Інсульт.
2.3 Пухлини мозку.
2.4 ДЦП.
2.5 Неврологічна кома.
2.6 Важкі порушення моторики кишечника: псевдообструкція кишечника, діабетичний гастропарез.
3. Пацієнти з особливими потребами в енергії та/або поживних речовинах:
3.1 Синдроми сильної мальабсорбції:
3.1.1 Важкий синдром короткої кишки.
3.1.2 Нездатна діарея аутоімунного походження.
3.1.4 Постгастректомічна стеаторея.
3.1.5 Карцинома підшлункової залози.
3.1.6 Широка резекція підшлункової залози.
3.1.7 Мезентеріальна судинна недостатність.
3.1.10 Еозинофільний ентерит.
3.2 Непереносимість травного жиру: хвороба Свашсмана, кишкова лімфангіектазія та первинний дефіцит аполіпопротеїну В.
3.3 Спадкові пероксисомні захворювання.
3.4 Діагностується алергія або непереносимість білків коров’ячого молока у немовлят - до двох років, якщо існує харчовий компроміс.
3.5 Пацієнти з недостатнім харчуванням, які збираються робити планові серйозні операції або трансплантації.
4. Клінічні ситуації, коли вони страждають від сильного недоїдання:
4.1 Запальна хвороба кишечника: виразковий коліт та хвороба Крона.
4.2 Кахексія раку внаслідок хронічного ентериту внаслідок хіміо- та/або променевого лікування.
4.3 Інфекційна медична патологія із сильним порушенням всмоктування: СНІД.
4.4 Муковісцидоз.
4.5 Ентероскурні свищі з низьким виходом.
4.6 Ниркова недостатність у немовляти, яка порушує ріст пацієнта.