Супутньою ознакою раку є втрата ваги. Найбільші втрати припадають на індукційну (початкову) фазу лікування. Кілька факторів сприяють виникненню харчування.
Причини гіпотрофії раку
Неможливість використання поживних речовин при анорексії та розладах всмоктування в результаті хіміо- та променевої терапії.
Порушення обміну речовин, спричинені зміною гормонів та запальних речовин (цитокінів). Речовини, що виробляються клітинами пухлини, стимулюють запальні речовини, що призводить до системної запальної реакції та, як наслідок, втрати апетиту та втрати ваги. Це також пов’язано з втратою м’язової та жирової тканин. Імунітет проти інфекцій знижується, процес загоєння сповільнюється, відновлення триває. Ці розлади можуть призвести до зниження мобільності та незалежності, почуття соціальної ізоляції, проблем із психічним здоров’ям та депресії.
Втрата ваги повідомляється у 31-87% пацієнтів залежно від типу та тяжкості раку. Близько 15% пацієнтів мають втрату ваги на момент постановки діагнозу (до 85% у пацієнтів із захворюваннями підшлункової залози та шлунка). Широкі дослідження підтверджують, що прогноз онкологічних хворих з більш серйозною втратою ваги гірший, ніж перспективи одужання у тих, хто має стабільну вагу.
Вплив недоїдання пухлини на розвиток захворювання часто більший, ніж вплив типу пухлини або стадії захворювання. Існує кореляція між ступенем недоїдання та виживаності пацієнта, і добре задокументованим фактом є те, що пацієнти з раковим недоїданням мають гіршу реакцію на протипухлинне лікування та підвищений ризик невдачі, ніж пацієнти з хорошим харчовим статусом.
Лікування недоїдання пухлини - ентеральне харчування
Лікування гіпотрофії раку залежить скоріше від його профілактики, аніж від лікування важкого, вже «настання» стану. Лікування їжею (повноцінне харчування) слід розпочати вчасно, навіть до того, як відбудеться значна втрата ваги та виснаження організму. Тому вкрай важливо, щоб протягом усього лікування зберігався адекватний рівень споживання калорій та якісний вибір дієти (її складу).
Для поліпшення харчування хворих на рак доцільно (із зазначених вище причин) вводити препарати для ентерального харчування. На практиці це означає, що ми вводимо в травний тракт рідкі харчові препарати з оптимально збалансованим і точним складом поживних речовин (цукру, жирів, білків, мінералів, мікроелементів та вітамінів). Таким чином, препарати для ентерального харчування забезпечують достатню калорійність, необхідну для функціонування організму, що може сприятливо впливати на перебіг захворювання.
Цілі ентерального харчування для онкологічних хворих
1. Профілактика та лікування недоїдання.
2. Посилення ефекту протипухлинного лікування.
3. Зменшення побічних ефектів онкологічного лікування.
4. Поліпшення якості життя.
5. Специфічний склад препаратів для ентерального харчування для онкологічних хворих
Найбільш придатною формою прийому є пероральний прийом у формі напоїв. Пропозиція препаратів на нашому ринку багата; препарати коригуються за смаком - існує безліч ароматизаторів та специфічних інгредієнтів. Деякі препарати є не тільки збалансованою калорійною дієтою, але й збагачені деякими специфічними поживними речовинами, що враховують особливі вимоги природи захворювання. Якщо пацієнту важко ковтати, можна вводити ентеральне харчування через носогастральний зонд або безпосередньо в шлунок (після гастростомії).
Препарати ентерального харчування для онкологічного пацієнта повинні відповідати ряду вимог:
1. Високий вміст енергії в малому обсязі.
Збільшення споживання калорій важливо, оскільки пацієнти страждають на анорексію і не в змозі забезпечити адекватний запас калорій у вигляді звичайної їжі. Збільшення калорійності - найкраща профілактика ракового недоїдання.
2. Більший вміст білка.
Втрата м’язової маси також є частиною гіпотрофії пухлини. Під час голодування втрата білка більша у пацієнтів з раковим недоїданням, ніж у здорових людей. Потреба в білках також підкреслюється тим, що спектр амінокислот, основних будівельних блоків м’язової маси, відрізняється від амінокислот, які піклуються про повторний синтез білків у печінці.
3. Знижений вміст жиру.
Запобігає відчуттю ситості. Після введення препарату для ентерального харчування пацієнт не відчуває ситного насичення і не уникає подальшого прийому їжі.
4. ЕРА (ейкозапентаенова кислота) - із групи омега3.
Ця жирна кислота омега-3, що міститься в природі в риб’ячому жирі, має протизапальну, антитромбоцитарну (антизасмічувальну) та імуностимулюючу дію. Пригнічує системну запальну реакцію. Кілька досліджень показали значний вплив цієї жирної кислоти на стабілізацію ваги хворих на рак та покращення якості їх життя.
5. Розчинна клітковина (ФОС, фруктоолігосахариди).
Як додатковий бонус, деякі ентеральні харчові добавки містять розчинну клітковину, яка допомагає полегшити діарею в результаті хіміотерапії або променевої терапії або, навпаки, полегшити запор, пов’язаний з лікуванням болю.
Переваги ентерального харчування перед парентеральним
Ентеральне харчування є більш природним способом харчування, ніж введення поживних речовин у вену. Крім того, смертність при ентеральному харчуванні нижча, ніж при парентеральному харчуванні.
При раку недоїдання, голодування та обмеження споживання кишечника можуть призвести до порушення функції кишкового бар’єру. Це загрожує всьому організму.
До факторів, що призводять до пошкодження кишкового бар’єру, належать: неправильне харчування, недостатній приплив крові до кишечника, кишкова дисмікробність (розмноження шкідливих бактерій), запальні зміни, токсична дія (опромінення, хіміотерапія). Коли кишковий бар’єр порушений, кишечник стає проникним для великих молекул токсинів, а також для бактерій, що мешкають безпосередньо в ньому. Вторгнення цих речовин та бактерій у кров може спричинити ланцюг метаболічних реакцій, вивільнити запальні речовини та розвинути важкий обмін речовин та сепсис. Тому підтримка добре функціонуючого бар’єру слизової оболонки кишечника є життєво важливою, особливо у важких хворих.
Однак бар’єрна функція слизової оболонки кишечника може бути порушена навіть при недостатньому надходженні поживних речовин. Кишечник (для підтримки своєї анатомічної та функціональної цілісності) потребує постійного надходження енергії та поживних речовин; не тільки з крові, як і інші органи, але безпосередньо з просвіту кишечника. Коли кишечник контактує з їжею, відбуваються його морфологічні (форма) та функціональні зміни: кишечник скорочується, вага його зменшується, стінка стоншується, зменшується лімфатична тканина (яка входить до складу імунної системи), зрощується і зменшується площа бути поглиненим. Разом із цими змінами також знижується активність окремих ферментів у кишечнику, що викликає розлад травлення поживних речовин. Якщо пацієнт не надходить у кишечник будь-якої їжі, ці зміни відбуваються дуже швидко; перші спостерігаються через 48-72 години. Тому захист кишкового бар’єру є дуже важливою частиною лікування.
Альтернативні способи харчування
Хворі на рак часто звертаються до інших, «гарантовано надійних» лікувальних дієт. Однак кожен пацієнт повинен знати, що рак - це складний багатофакторний процес, який неможливо зупинити лише дієтою.
Альтернативна дієта з одностороннім прийомом деяких харчових добавок може завдати більшої шкоди, ніж користі пацієнту і лише посилити недоїдання пухлини. Прийом деяких харчових добавок у неправильних пропорціях може навіть вплинути на ефективність хіміотерапії та погіршити клінічний стан.
Висновок
Харчування хворого на рак є важливою частиною комплексного лікування. Тому для профілактики та лікування недоїдання раку першим вибором є ті препарати для ентерального харчування, які за своїм складом та якістю ідеально доповнюють раціон, допомагають підтримувати вагу та запобігають ускладненням, пов’язаним з природою раку та його лікуванням. Ентеральне харчування покращить якість життя кожного онкохворого, який його вибирає та відповідально використовує.
Список літератури: Arends, J., Bodoky, G., Bozzetti, F. et al.: ESPEN Giudelines on Enteral Nutrition: Non-хірургічна онкологія. Клінічне харчування, 2006, 25, 245-259. Томішка, М.: Синдром пухлини анорексії та кахексія., Онкологія, 2008 р., Валовічова Е.: Правильне харчування не тільки для профілактики, а й для комплексного лікування онкологічних хворих. Via Pract, 2007, 4, 18-23, 2, 174-178.
Залишити відповідь Скасувати відповідь
Вибачте, ви повинні увійти, щоб залишити коментар.