Офіційний вісник L 276, 10.10.1990 р. 0001 - 0001 0040 - 0044
фінське спеціальне видання глава 15 том 10 с. 0007
Шведське спеціальне видання Глава 15 Том 10 с. 0007

харчових продуктів

Директива Ради

Від 24 вересня 1990р

щодо маркування харчових продуктів

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКИХ Співтовариств,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського економічного співтовариства, і зокрема його статтю 100a,. Стаття,

Беручи до уваги пропозицію Комісії [1],

У співпраці з Європейським Парламентом [2],

Беручи до уваги висновок Економічного та Соціального Комітету (3),

Оскільки, з огляду на поступове встановлення внутрішнього ринку до 31 грудня 1992 р., Слід вжити заходів; враховуючи, що внутрішній ринок охоплює територію без внутрішніх кордонів, в якій забезпечується вільне переміщення товарів, людей, послуг та капіталу;

враховуючи, що зростає інтерес до зв'язку між дієтою та здоров’ям та вибором дієти відповідно до індивідуальних потреб;

Беручи до уваги, що Рада та представники урядів держав-членів, які засідали в Раді, визначили поліпшення харчування пріоритетом у своїй резолюції від 7 липня 1986 р. Про Європейську програму дій проти раку;

Оскільки знання принципів харчування та відповідного маркування харчових продуктів суттєво полегшить прийняття рішень споживачами;

Оскільки маркування харчових продуктів повинно супроводжуватися подальшими заходами щодо інформування широкої громадськості про харчування;

Оскільки маркування харчових продуктів повинно бути представлене у стандартизованій формі на всій території Співтовариства, з одного боку, щоб принести користь споживачеві, а з іншого, щоб уникнути можливих технічних бар'єрів у торгівлі;

Беручи до уваги, що продукти, що мають маркування поживності, повинні відповідати правилам, викладеним у цій Директиві;

Оскільки інші форми маркування поживних речовин повинні бути заборонені, дозволяючи вільне переміщення продуктів без маркування поживних речовин;

Оскільки для досягнення пересічного споживача та досягнення мети введення маркування поживності, а також з огляду на низький рівень харчових знань, повинна надаватися проста та зрозуміла інформація;

Беручи до уваги, що застосування цієї Директиви протягом певного періоду дасть можливість отримати цінний досвід з цього питання та оцінити реакцію споживачів на спосіб надання інформації про харчування, що все дозволить Комісії переглянути правила та запропонувати відповідні поправки;

Оскільки, щоб заохотити зацікавлених осіб, зокрема малих та середніх підприємств, вказувати поживну цінність якомога більшої кількості продуктів, заходи щодо підвищення повної та збалансованої інформації слід вводити поступово;

Оскільки норми, викладені в цій Директиві, повинні також враховувати керівні принципи Codex Alimentarius щодо маркування харчових продуктів;

Беручи до уваги, що Директива Ради 79/112/ЄЕС від 18 грудня 1978 року про наближення законодавства держав-членів щодо маркування, представлення та реклами харчових продуктів для продажу кінцевому споживачу (4), з останніми змінами, внесеними Директивою 89/395/ЄЕС (5), загальні положення та визначення маркування; тоді як, отже, ця Директива може обмежуватися положеннями, що стосуються маркування харчових продуктів,

ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

1. Ця Директива застосовується до маркування поживності харчових продуктів, що їх спочатку доставляли кінцевому споживачеві. Ця Директива також застосовується до продуктів харчування, що постачаються до ресторанів, лікарень, їдалень та подібних закладів громадського харчування (далі - "підприємства громадського харчування").

2. Ця Директива не застосовується до:

- у випадку природних мінеральних вод або інших вод, призначених для споживання людиною,

- для харчових добавок/харчових добавок.

(3) Ця Директива не шкодить положенням щодо маркування Директиви Ради 89/398/ЄЕС від 3 травня 1989 р. Про наближення законодавства держав-членів щодо харчових продуктів, призначених для певних харчових цілей [6], та конкретних Директив повинні бути використані.

4. Для цілей цієї Директиви:

(а) "маркування харчових продуктів" означає наступну інформацію на етикетках:

- вітаміни та мінерали, присутні у значній кількості, як зазначено у Додатку та викладено в ньому.

Зміни до переліку вітамінів та мінералів та їх рекомендованих добових норм приймаються відповідно до процедури, встановленої у статті 10;

(b) "декларація про поживність" означає будь-яку презентацію та рекламу, яка стверджує, припускає або передбачає, що їжа має певні харчові властивості завдяки енергії (калорійності), яку вона забезпечує.

- зменшено або збільшено, або

і пов’язані з поживними речовинами, які

- зменшено або збільшено, або

Будь-яке посилання на якість або кількість поживної речовини не розглядається як інформація про поживність, якщо це вимагається законодавством.

Відповідно до процедури, зазначеної у статті 10, у певних випадках може бути визначено, чи були дотримані умови, встановлені в цьому підпункті;

(c) "білок" означає вміст білка, розрахований за формулою: білок = загальний азот Кельдаля, помножений на 6,25;

(d) "вуглевод" означає будь-який вуглевод, який метаболізується в людині та включає поліоли;

(e) "цукри" означає всі моносахариди та дисахариди, присутні в їжі, але виключає поліоли;

(f) "жир" означає загальні ліпіди та включає фосфоліпіди;

(g) "насичені жирні кислоти" означає жирні кислоти без подвійного зв'язку;

(h) "мононенасичені" означає жирні кислоти з одним цис-подвійним зв'язком;

(i) "поліненасичені речовини" означає жирні кислоти з подвійними зв'язками, розділені цис та цис-метиленом;

(j) "харчова клітковина" означає речовину, яку слід виміряти методом випробувань, який встановлюється відповідно до процедури, встановленої у статті 10;

(k) "середнє значення" означає величину, яка найкраще відображає кількість поживної речовини, яку містить дана їжа, відображаючи сезонні коливання, схеми споживання та інші фактори, які можуть спричинити різницю фактичної величини.

1. Відповідно до пункту 2 маркування харчових продуктів не вимагається.

2. Якщо на етикетці, презентації чи рекламі продукту робиться заява про поживність, маркування харчових продуктів повинно бути обов’язковим.

Єдиною дозволеною харчовою заявою щодо енергії має бути така, що зазначена у статті 1 (4) (a) (ii). може бути визначена для поживних речовин, перелічених у пункті 1, і для речовин, які належать до однієї з цих поживних груп або є частиною поживної групи. Положення щодо обмеження або заборони заявок щодо харчування у значенні цієї статті можуть бути прийняті відповідно до процедури, встановленої у статті 10.

1. Там, де маркування поживних речовин є обов’язковим, інформація, що надається, повинна складатися з таких груп 1 або 2 у такому порядку:

(b) вміст білка, вуглеводів та жирів.

(b) кількість білків, вуглеводів, цукрів, жиру, насичених речовин, клітковини та натрію.

2. Якщо декларація про поживність складається на основі цукру, насичених речовин, клітковини або натрію, інформація надається відповідно до групи 2.

3. Декларація про поживність може включати більше одного з наступного:

- мононенасичені жирні кислоти,

- поліненасичені жирні кислоти,

- мінерали або вітаміни, перелічені в Додатку та присутні у значних кількостях, як зазначено в ньому.

4. Декларація про поживність включає декларацію про речовини, які належать або є компонентами однієї з груп поживних речовин, зазначених у пунктах 1 та 3.

Якщо пропорції поліненасичених жирних кислот та/або мононенасичених жирних кислот та/або холестерину наводяться, пропорції насичених жирних кислот також повинні вказуватися, що в цьому випадку не повинно становити інформацію про поживність у значенні пункту 2.

1. Вміст енергії, який слід заявити, розраховується з використанням таких коефіцієнтів перерахунку:

–Вуглеводи (крім поліолів) Від 4 ккал/г до 17 кДж/г

–Поліоли 2,4 ккал/г до 10 кДж/г

–Білок Від 4 ккал/г до 17 кДж/г

–Жирний | Від 9 ккал/г до 37 кДж/г

–Спирт (етиловий спирт) Від 7 ккал/г до 29 кДж/г

–Органічна кислота Від 3 ккал/г до 13 кДж/г

2. Положення щодо наступних відступів приймаються відповідно до процедури, встановленої у статті 10:

- зміна коефіцієнтів перерахунку, зазначених у пункті 1,

- включити до переліку в пункті 1 разом із коефіцієнтами перерахунку для тих речовин, які належать до однієї з груп поживних речовин або їх компонентів, з метою більш точного розрахунку енергетичної цінності харчових продуктів.

1. Енергетична цінність і частка поживних речовин або їх компонентів повинні бути вказані в цифрах. Необхідно використовувати такі одиниці виміру:

–Енергія - кДж і ккал |

–Білок грам (г)

–Холестерин міліграми (мг)

–Вітаміни та мінерали одиниць, зазначених у Додатку

2. Інформація надається на 100 грам або на 100 мілілітрів. Це може стосуватися кількості, зазначеної на етикетці, або на порцію, за умови, що вказана кількість порцій в упаковці.

3. Відповідно до процедури, встановленої у статті 10, деталі, передбачені в параграфах 1 та 2, можуть відображатися у графічній формі.

(4) Зазначені кількості повинні відповідати кількості проданих продуктів харчування. За необхідності, ця інформація повинна стосуватися готової їжі за умови надання достатньо детальних інструкцій щодо використання, а інформація стосується готової їжі.

5. (a) Інформація про вітаміни та мінерали також повинна надаватися, як зазначено у параграфі 2, у відсотках від рекомендованої добової норми (RDA), як зазначено у Додатку.

(b) Відсоток рекомендованої добової норми (RDA) для вітамінів та мінералів також може бути вказаний у графічній формі. Правила реалізації цього підпункту можуть бути прийняті відповідно до процедури, встановленої у статті 10.

6. Там, де вказані цукри та/або поліоли та/або крохмаль, за їх визначенням слід негайно слідувати визначення вуглеводів наступним чином:

7. Якщо вказано кількість та/або тип рівнів жирних кислот та/або холестерину, це визначення повинно негайно супроводжуватися визначенням жирів таким чином:

–Насичені жирні кислоти g |

–Насичені жирні кислоти g |

–Поліненасичені жирні кислоти g |

8. Наведені значення повинні бути для кожного випадку окремими середніми значеннями на основі:

(а) тести, що проводяться виробником харчових продуктів;

(b) розрахунки з відомих або фактичних середніх значень використовуваних компонентів;

(c) розрахунки на основі загальновизначених та прийнятих даних.

Правила реалізації для першого підпункту щодо різниці між наведеними значеннями та значеннями, визначеними під час офіційного контролю, повинні визначатися відповідно до процедури, встановленої у статті 10.

1. Інформація, на яку поширюється дія цієї Директиви, подається там, де це дозволено місцем, разом у одному місці, у табличній формі та з вирівняними номерами. Якщо це неможливо через доступний простір, інформація повинна надаватися одна за одною.

Інформація повинна бути чітко розбірливою та незмивною та чітко видимою.

2. Держави-члени забезпечують, щоб інформація, що охоплюється цією Директивою, подавалась мовою, яка легко зрозуміла покупцям, якщо не було вжито інших заходів для забезпечення інформування покупців. Це положення не перешкоджає зазначенню цієї інформації кількома мовами.

3. Держави-члени утримуються від встановлення більш детальних положень, ніж ті, що стосуються маркування харчових продуктів у цій Директиві.

Для нефасованих харчових продуктів, що продаються кінцевому споживачеві або підприємствам громадського харчування, а також для харчових продуктів, розфасованих на вимогу замовника та розфасованих до негайного продажу, обсяг інформації, зазначений у статті 4, та спосіб її передачі до прийняття Співтовариством заходи відповідно до статті 10 можуть бути прийняті на підставі національних положень.

Заходи, які можуть вплинути на здоров'я населення, приймаються після консультацій з Науковим комітетом з питань харчових продуктів, створеним Рішенням 74/234/ЄЕС (7).

1. Якщо слід дотримуватись процедури, встановленої цією статтею, голова Постійного комітету з харчових продуктів, створеного Рішенням 69/414/ЄЕС (8), передає це питання комітету або за власною ініціативою, або на прохання представника держави-члена.

2. Представник Комісії подає комітету проект заходів, які слід вжити. Комітет надає свій висновок щодо проекту у строк, який голова може встановити відповідно до терміновості питання. Висновок надається більшістю, встановленою у статті 148 (2) Договору, у випадку рішень, які Рада повинна прийняти за пропозицією Комісії. Голоси представників держав-членів у комітеті зважуються в порядку, встановленому в цій статті. Голова не може голосувати.

3. (а) Комісія приймає передбачені заходи, якщо вони відповідають висновку комітету.

(b) Якщо передбачені заходи не відповідають висновку комітету або якщо висновок не надається, Комісія негайно подає Раді пропозицію щодо заходів, які слід вжити. Рада приймає рішення кваліфікованою більшістю.

(c) Якщо протягом трьох місяців після подання пропозиції Рада не прийняла рішення, запропоновані заходи повинні бути прийняті Комісією.

1. Держави-члени вживають заходів, необхідних для дотримання цієї Директиви, і негайно інформують про це Комісію. Ці заходи застосовуються таким чином, щоб:

- До 1 квітня 1992 року продукція, що відповідає цій Директиві, може продаватися,

- З 1 жовтня 1993 року забороняється продавати продукцію, яка не відповідає цій Директиві.

2. До 1 жовтня 1995 р. Зазначення в декларації про поживність одного або декількох цукрів, насичених речовин, харчових волокон, натрію на добровільній основі або відповідно до заявок про поживність не повинно являти собою порушення статті 4 (1) та (2). ) для кожного з цих поживних речовин.

3. 1 жовтня 1998 року Комісія подає до Європейського Парламенту та Ради звіт про застосування цієї Директиви. За необхідності, Комісія також подає Раді будь-які відповідні пропозиції щодо внесення змін.

Ця Директива адресована державам-членам.

Вчинено в Брюсселі, 24 вересня 1990 року.

Для Ради

(1) ОВ No C 282, 5.11.1988 р., С.8. ОВ C 296, 24.11.1989 р., С.3.

(2) ОВ No C 158, 26.6.1989, с. 250. ОВ C 175, 16.7.1990 р., С.76.

(3) ОВ No C 159, 26.6.1989, с.41.

(4) ОВ L 186, 30.6.1989 р., С.17.

(5) ОВ L 33, 8.2.1979 р., С.1.

(6) ОВ L 186, 30.6.1989 р., С.27.

(7) ОВ L 136, 20.5.1974 р., С.1.

(8) ОВ L 291, 19.11.1969 р., С.9.

Вітаміни та мінерали, які можуть бути вказані, та їх рекомендована добова доза (RDA)

Вітамін А мкг | 800 |

Вітамін Е мг | 10 |

Вітамін С мг | 60 |

Рибофлавін мг 1.6

Вітамін В6 мг 2 |

Вітамін В12 1 |

Пантотенова кислота мг 6 |

Кальцій мг 800 |

Фосфор мг 800 |

Магній мг 300 |

При визначенні значної кількості зазвичай враховується 15% рекомендованого споживання в цьому Додатку на кожні 100 грам, 100 мілілітрів або одну упаковку їжі, якщо упаковка містить лише одну порцію.