Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації

фіброміалгія

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

Продовження публікації як "Ендокринологія, діабет та харчування". Більше інформації

Індексується у:

Index Medicus/MEDLINE, Excerpta Medica/EMBASE, SCOPUS, Розширений Індекс наукового цитування, Звіти про цитування журналів/Наукове видання, IBECS

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

Поширеність ожиріння в Іспанії становить 22,9% серед дорослих та 0,6% у разі захворюваності на ожиріння (ОМ) 1. З іншого боку, надмірна вага та ожиріння дуже часто зустрічаються у людей з фіброміалгією, поширеність яких становить від 32% до 50% 2. Деякі останні дані свідчать про те, що надмірна вага погіршує симптоми фіброміалгії, показуючи, що надмірна вага негативно пов’язана з якістю життя та позитивно пов’язана з болем 3,4. Крім того, було помічено, що високий індекс маси тіла (ІМТ) корелює з більш високим рівнем болю та втоми у людей з фіброміалгією, що може погіршувати супутнє захворювання, негативно впливаючи на якість життя та, як наслідок, фізику дисфункціональності 4. Для пояснення цієї взаємозв'язку між ожирінням та фіброміалгією було запропоновано низку механізмів, серед яких зниження фізичної активності, порушення сну або проблеми з депресією, а також дисфункція щитовидної залози або соматотропної осі 5 .

Серед терапевтичних варіантів для пацієнтів з ОМ є баріатрична хірургія (БК), медичні та психологічні переваги якої раніше були продемонстровані в численних дослідженнях 6. Враховуючи збільшення захворюваності на людей з ОМ, які є кандидатами на БС з фіброміалгією, ми поставили за мету оцінити, чи супроводжувалась наявність фіброміалгії різницею в соціально-демографічному профілі, в особливостях харчової поведінки та в ступені тривожності у цих пацієнтів.

У період з січня 2012 року по грудень 2013 року ми послідовно набирали 40 жінок-кандидатів на баріатричну хірургію, 10 з яких мали діагноз фіброміалгія (25%). Ми не виявили чоловіків із ожирінням, що страждають на фіброміалгію, тому вони не були включені в дослідження. Ми зібрали соціодемографічні змінні (вік, сімейний стан, кількість дітей, ступінь інвалідності, токсичне споживання, історію психічного здоров’я та психофармакологічне лікування) та змінні, пов’язані з ОМ (час настання ожиріння, сімейний анамнез ОМ, результат психологічного оцінка та проведене хірургічне втручання). Для оцінки харчової поведінки та рівня тривожності були введені наступні опитувальники: Інвентаризація розладів харчової поведінки (EDI-2) та Анкета щодо тривоги щодо стану/ознак (STAI-II). EDI-2 є адекватним психометричним інструментом як для оцінки психологічних характеристик анорексії та булімії, так і для скринінгу для ідентифікації людей з високим ризиком харчових розладів. Крім того, його використання схвалено в численних протоколах оцінки для цих пацієнтів, які є кандидатами на ЦБ 7 .

Група жінок з ОМ та без фіброміалгії (n = 30) мала ІМТ 44,8 ± 7,0 (середнє та стандартне відхилення), а у випадку групи жінок з ОМ та фіброміалгією (n = 10) його ІМТ був 43,4 ± 4,2 (р = 0,559). При аналізі результатів ми не спостерігали статистично значущих відмінностей ні в одній зі зібраних змінних, ні в соціодемографічній, ні в тих, що пов'язані з ожирінням, ні в рівні тривожності, ні в структурі змін харчової поведінки.

Результати змушують нас думати, що фіброміалгія, незважаючи на те, що є хронічним захворюванням, яке породжує високу фізичну, соціальну та когнітивну дисфункцію у людей, що не страждають ожирінням, сама по собі не означає змін у соціально-демографічному або психологічному профілі хворих на ОМ до БК, а також не було підвищений ризик розвитку розладів харчування у цих пацієнтів. Можливо, що фізичні вади та низька самооцінка, часто пов’язані з ожирінням, нейтралізують аспекти здоров’я, безпосередньо пов’язані з фіброміалгією, такі як біль та втома. Іншими словами, ожиріння загалом, і особливо хворобливе ожиріння, може призвести до обтяжуючого фактора для фіброміалгії.

Одне з обмежень цієї роботи полягає в тому, що до баріатричної хірургії були зібрані лише базові дані. У цьому випадку слід врахувати ще один аспект - те, що відбувається з цими пацієнтами після втрати ваги, досягнутої при БС. Хоча повідомляється про чітке поліпшення симптомів, пов'язаних з фіброміалгією, із втратою ваги, отриманою БК 7,8, виникає наступне запитання: чи буде стійкість фіброміалгії гіршим прогнозом у середньостроковій або довгостроковій перспективі в таких важливих аспектах, як надмірна втрачена вага, підвищення якості життя, досягнуте втратою ваги, або тривале збереження втраченої ваги? І, отже, можливо, ми можемо дізнатись, чи повинен терапевтичний підхід до фіброміалгії у оперованих жінок відрізнятися від того, який зазвичай виконують при цій хворобі.