Додати до Менділі

язані

Резюме

Населення прискорено старіє, і розуміння фізіологічних змін, пов’язаних із старінням, є важливим інструментом для подолання біомедичних та соціальних потреб цієї вікової групи.

Завдання цього огляду полягає у визначенні основних морфологічних та функціональних змін у серцево-судинній, нирковій, центральній нервовій, м’язовій та глюкозних системах метаболізму, пов’язаних із віком.

Дані клінічних та експериментальних досліджень показують, що старіння судин та серця пов’язане з втратою м’язових клітин та зниженням комплаєнс. Фракція викиду залишається постійною. Нирка демонструє помірне зниження швидкості клубочкової фільтрації, судинний та клубочковий склероз та меншу здатність до концентрації/розведення та гідроксилювання вітаміну D. Мозок зменшується в об’ємі, але не через загальну втрату нейронів або дендритну арборизацію. Знижується тривалість уваги, робоча пам’ять та рухові розлади. М’язова маса зменшується, а інфільтрація жиру збільшується, що пов’язано з поступовим зменшенням сили. Збільшення жиру в організмі, особливо вісцерального, сприятиме підвищенню резистентності до інсуліну, що, пов’язане зі зменшенням маси бета-клітин, сприятиме розвитку діабету.

Наявні дані свідчать про важливі морфологічні та функціональні зміни, пов’язані з віком. Знання населення середнього віку життя не повинні поширюватися серед дорослих людей. Розпізнати зміни внаслідок нормального старіння важко через велику мінливість між суб'єктами та високу поширеність супутньої патології.

Резюме

Наявні дані свідчать про важливі морфологічні та фізіологічні зміни, пов’язані зі старінням. Знання морфологічних характеристик та функціональних можливостей дорослих середнього віку може не екстраполюватися на людей похилого віку. Виявленню змін внаслідок нормального старіння заважає висока мінливість серед осіб та висока поширеність супутніх захворювань.

Попередній стаття у випуску Далі стаття у випуску