Голодування в інший день знижувало рівень інсуліну натще і інсулінорезистентність в більшій мірі, ніж обмеження калорійності, серед дорослих із надмірною вагою або ожирінням з інсулінорезистентністю.
Сучасні рекомендації щодо лікування ожиріння рекомендують низькокалорійну дієту. Режими посту, що чергуються, зазвичай складаються з одного дня годування довільно і одного дня прийому 25%.
Докази свідчать про те, що як при посту на чергування, так і при низькокалорійній дієті в дослідженнях тривалістю до 12 місяців спостерігається схожа втрата ваги (6% та 8% відповідно). Однак є помітна різниця в метаболічних ефектах.
Після двох місяців втручання учасники продемонстрували більше зниження рівня інсуліну та інсулінорезистентності під час голодування, ніж при гіпокалорійній дієті.
Ключове питання полягає в тому, чи породжує голодування в черговий день зміни факторів глікорегуляції порівняно з низькокалорійною дієтою серед популяцій в
ризик розвитку діабету (тобто осіб, що страждають надмірною вагою та інсуліном, що страждають ожирінням).
У цьому дослідженні вивчались зміни інсуліну натще, інсулінорезистентності, обчислені шляхом оцінки гомеостатичної моделі резистентності до інсуліну (HOMA-IR), ІМТ, маси жиру, сухої маси та різних інших показників протягом 12-місячного періоду серед когорти з 43 дорослі з вихідним ІМТ не менше 25 кг/м2 та резистентністю до інсуліну.
Протягом 12 місяців 11 учасників постили в інші дні, обмеження калорій практикували 17 учасників, а решта 15 підтримували свій звичайний режим харчування.
Чергові денні пости повинні були досягти 125% необхідного споживання калорій за один день і знизити споживання до 25% енергетичних потреб на наступний день, і така закономірність тривала протягом перших 6 місяців, після чого пропорції змінилися до 150% і 100%.
Результати показали, що голодування в інші дні призводило до більшого зниження рівня інсуліну натще через 6 місяців (-44% ± 6%) та через 12 місяців (-52% ± 9%) порівняно з гіпокалорійною дієтою та контрольним режимом.
Це також призвело до більшого зниження рівня HOMA-IR через 6 місяців (-48% ± 6%) та через 12 (-53% ± 9%).
Ліпіди плазми та медіатори запалення не змінилися.
Основний висновок цього дослідження полягає в тому, що спостерігалося зниження інсуліну натще на 52% через 12 місяців при посту на чергування в порівнянні з 14% проти обмеження калорійності на 14%. У той же час інсулінорезистентність зменшилася на 53% для тих, хто голодував через день, і на 17% для тих, хто обмежував калорії.