Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

Місія гастроентерології та гепатології полягає у висвітленні широкого кола тем, пов’язаних з гастроентерологією та гепатологією, включаючи найновіші досягнення у патології травного тракту, запальних захворюваннях кишечника, печінки, підшлункової залози та жовчних шляхів, будучи незамінним інструментом для гастроентерологів, гепатологи, хірурги, терапевти та лікарі загальної практики, пропонуючи вичерпні огляди та оновлення на спеціальні теми.

На додаток до ретельно відібраних рукописів із систематичним зовнішнім науковим оглядом, які публікуються в розділах досліджень (наукові статті, наукові листи, редакційні статті та листи до редактора), журнал також публікує клінічні рекомендації та консенсусні документи від основних товариств. . Це офіційний журнал Іспанської асоціації гастроентерологів (AEG), Іспанської асоціації з вивчення печінки (AEEH) та Іспанської робочої групи з питань хвороби Крона та виразкового коліту (GETECCU). Публікація включена в Medline/Pubmed, у розширено Індекс наукового цитування та в СКОПУС.

Індексується у:

SCIE/Journal of Citation Reports, Index Medicus/Medline, Excerpta Medica/EMBASE, SCOPUS, CANCERLIT, IBECS

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності в ймовірності цитування, що існують між журналами різних тем.

  • Резюме
  • Вступ
  • Клінічне спостереження
  • Обговорення
  • Резюме
  • Вступ
  • Клінічне спостереження
  • Обговорення
  • Бібліографія

язаний

Гострий холецистит у контексті гострого гепатиту А, незважаючи на те, що це дуже рідкісна комбінація, вже був описаний раніше. Однак дуже мало відомо про цей прояв вірусу гепатиту А (HAV). У цій роботі ми представляємо новий випадок та короткий огляд раніше задокументованих. У нашому випадку йдеться про 39-річну жінку з гарячкою, болем у животі та помірним підвищенням рівня трансаміназ, у якої розвинулася жовтяниця та ознаки подразнення очеревини. За допомогою УЗД черевної порожнини та магнітно-резонансної томографії було встановлено діагноз гострого холециститу. Хворому зробили операцію, і протягом післяопераційного періоду були виявлені позитивні антитіла IgM до ВГА, що підтвердило діагноз гострого гепатиту А.

Хоча гострий холецистит у контексті гострої інфекції вірусом гепатиту А (ВГА) є надзвичайно рідкісним, повідомлялося про попередні випадки. Однак цей прояв інфекції HAV маловідомий. У цій статті ми коротко розглядаємо раніше задокументовані випадки та представляємо нову справу. Ми повідомляємо про випадок 39-річної жінки з лихоманкою, болями в животі та помірно підвищеним рівнем трансаміназ, у яких розвинулася жовтяниця та подразнення очеревини. Діагноз гострого холециститу ставили за допомогою УЗД черевної порожнини та магнітно-резонансної томографії. Пацієнт прооперований. У післяопераційному періоді були отримані позитивні титри IgM антитіл до ВГА, що підтверджує діагноз ВГА-інфекції.

Гострий холецистит у контексті гострого гепатиту А, незважаючи на те, що це дуже рідкісна комбінація, вже був описаний раніше. Однак дуже мало відомо про цей прояв вірусу гепатиту А (HAV). У цій роботі ми представляємо новий випадок та короткий огляд раніше задокументованих.

39-річна жінка прийшла до відділення невідкладної допомоги, представивши 48-годинну еволюцію, з високою температурою (39-40 ° C), болями в животі та нудотою без блювоти. Також пацієнт повідомляв про артралгію, озноб та розтягнення живота. Його особиста та сімейна історія не давала жодної відповідної інформації. Фізичний огляд був незначним, за винятком болю при пальпації в правому верхньому квадранті, без ознак перитонізму. Аналіз показав підвищений рівень трансаміназ, AST 612 Од/л, АЛТ 545 Од/л, при нормальних значеннях білірубіну в сироватці крові, разом з дискретною лейкопенією в 4200 клітин/мкл і незначним подовженням протромбінового часу. Тести візуалізації в травмпункті, включаючи УЗД черевної порожнини, не виявили жодних патологічних результатів. Незважаючи на відсутність рентгенологічних даних, пацієнт потрапив із підозрою на холецистит. Тому брали посіви крові.

Наступні дні пацієнт продовжував з високою температурою, лейкопенія збільшилася (1200 клітин/мкл), тромбоцити зменшились (40 000 клітин/мкл), а біохімія печінки погіршилася (АСТ 1263 ОД/л, АЛТ 1348 ОД/л, білірубін 3,3 мг/dl), при якій у пацієнта розвинулася жовтяниця, колурія, болісна гепатомегалія та ознаки подразнення очеревини. Було проведено нове УЗД, яке показало пухирець із потовщеними та набряклими стінками разом із вільною перивезикулярною рідиною та у гепаторенальному просторі. Печінка була збільшена, а ознак жовчнокам’яної хвороби виявлено не було.

За цими висновками було запропоновано діагноз алітіазічного холециститу. Однак лабораторні дослідження показали супутнє ураження печінки. Магнітно-резонансна томографія печінки (МРТ) була наказана для виключення інших можливих супутніх причин. МРТ показало дифузне потовщення жовчного міхура з невеликою перфорацією стінки та перивезикулярним випотом. Крім того, спостерігався перипортальний периферичний набряк печінки, більш помітний у лівій частці (рис. 1). На підставі вищезазначених висновків було прийнято рішення втрутитися за допомогою лапароскопічної холецистектомії. Інтраопераційно спостерігалося збільшення печінки з рівними краями. Гістологічне дослідження жовчного міхура показало епітелій нормальної морфології з великою кількістю внутрішньоепітеліальних лімфоцитів та помірними лімфоцитарними інфільтратами у власній пластині, з подібними вогнищевими знахідками в підслизовій оболонці (рис. 2).

Магнітно-резонансна томографія печінки. Потовщення стінок жовчного міхура разом з периферичним перипортальним набряком.

Гістологічне дослідження жовчного міхура. Рясні інтраепітеліальні лімфоцити та помірні лімфоцитарні інфільтрати в власній пластинці, з фокальними подібними знахідками в підслизовій оболонці.

Суб’єкт господарювання моделював вірусний гепатит, але пов’язував незвичні клінічні особливості, такі як холестаз та холецистит. Для підтвердження такої можливості були відібрані зразки для серологічного дослідження з гепатотропних вірусів. У цей час посіви крові були безумовно негативними. Результати вірусної серологічної батареї виключили наявність вірусів гепатиту В, С та D, вірусу імунодефіциту людини, вірусу Епштейна-Барра та цитомегаловірусу як потенційних причин. Однак були отримані позитивні титри антитіл IgM до ВГА, що підтвердило діагноз гепатиту А.

У наступні дні після операції ферменти печінки продовжували зростати, досягнувши максимальних значень AST 5 303 Од/л та ALT 4476 Од/л. Згодом почався повільний спуск і маркери холестазу нормалізувались. У той же час пацієнт симптоматично покращувався. При виписці ферменти печінки лише в 5 разів перевищували верхню межу. Новий контрольний аналіз, проведений через місяць, показав повне відновлення біохімічних показників.

Гострий холецистит за відсутності каменів у жовчному міхурі, тобто безболезненний, становить невеликий відсоток (2-5% залежно від серії) всіх гострих холециститів. У більшості випадків вони, як правило, зумовлені інфекційним процесом, який вражає стінки жовчного міхура, а найпоширенішим збудником захворювання є Salmonella typhii. Однак він може з’являтися і при системних васкулітах, стрептококових інфекціях, після травм живота, у сильно обпечених пацієнтів або протягом тривалих періодів голодування або загального парентерального харчування. Описані рідкісні випадки безкалькулезного холециститу щодо вірусу денге 3 або лихоманки Q 4 .

Оскільки гострий гепатит А, як правило, лікується амбулаторно і, як правило, не вимагає додаткових візуалізаційних тестів, важко визначити справжню поширеність цього ускладнення. Насправді цей холецистит проходить спонтанно разом з рештою вірусного процесу. Якби пацієнтів з гепатитом А регулярно госпіталізували та вимагали подальших діагностичних тестів, кількість подібних задокументованих випадків потенційно могла б бути більшою. В Іспанії поширеність ВГА-інфекції зменшується внаслідок вдосконалення гігієнічно-санітарних заходів, а рівень серопозитивів у зрілому віці становить близько 50% 12. Однак у менш розвинених країнах із гіршими соціальними станами здоров'я рівень серопозитиву може перевищувати 90% 13, тому цей нетиповий прояв ВГА-інфекції можна знайти легше.

Підводячи підсумок, гостру інфекцію HAV слід розглядати як частину диференціального діагнозу безболісного холециститу, а також слід пам’ятати про можливість розвитку гострого холециститу при оцінці стану пацієнта з гепатитом А.