реферат
Мета: Вивчити стан харчування та його зв’язок із знаннями, комфортом, функціональними здібностями та споживанням енергії у неміцних мешканців старих служб.
Дизайн: Поперечний переріз та перспективне дослідження.
Налаштування: Два комплекси комунального господарства.
Предмети: Загалом 80 жителів (середній вік 85, 5 (79–90) років) брали участь у регулярній допомозі в домашній допомозі. Підгрупа з 35 жителів брала участь у повторному обстеженні через 1 рік.
Методи: Міні-оцінка харчування (MNA), коротка портативна анкета психічного стану, індекс Бареля та індекс здоров’я використовувались для оцінки харчової, когнітивної та ADL-функції та самопочуття.
Результати: Загалом, 30% тендітних та хронічно хворих мешканців житлових будинків були оцінені як недоїдаючі, а 59% мали ризик недоїдання. Люди, які недоїдають, мали гірші когнітивні стани (P 2), глобальна оцінка, напр. виникнення гострих захворювань або психологічного стресу та рухливості, проблеми з харчуванням, такі як кількість споживаних цілих страв щодня та суб'єктивна оцінка, тобто сприйняття харчового стану та стану здоров'я. Максимальна кількість балів - 30. Менше 17 балів вважаються показником недоїдання, 17-23, 5 балів означають ризик недоїдання, а ≥ 24 бали означає, що людина добре харчується.
Мешканцям відважували легкі внутрішні черевики без взуття на електронних портативних вагах (Seca 882, Ergon Nordic AB, Швеція) або на цифрових електронних інвалідних візках (Tamita BWB 660, Umedica AB, Швеція). Зріст вимірювали, коли мешканець вставав або лежав у витягнутому положенні, лежачи в ліжку, якщо мешканець був у ліжку або прикутий до інвалідного візка.
Споживання енергії
Для реєстрації їжі використовували два методи. Першим був 24-годинний виклик під час першого візиту (Гібсон, 1990). Мешканців просили згадати тип та кількість усієї їжі та рідини, споживаної при кожному випадку споживання протягом попереднього дня та ночі. Цілодобове звернення було використано як контрольний список для одноденної оцінки дієтичних записів, зроблених під час другого відвідування. Експерти (AÖO, AK) реєстрували споживання їжі та рідини в усіх випадках їжі протягом одного дня. Для тих мешканців, які залишились пізно ввечері, було здійснено телефонний дзвінок, щоб дізнатись про подальший дохід.
Крім того, споживання енергії оцінюється з 4-денних записів дієти для 21 особи. Коефіцієнт варіації (CV) з дня на день обчислювали з 4-денного запису дієти. Споживання енергії та поживних речовин розраховувалось із записів дієти за допомогою комп'ютерної програми "Дієтолог" (Kostoch näringsdata, Стокгольм, Швеція).
Вимоги до енергії
Споживання енергії розраховували, використовуючи прогнозовану базальну швидкість метаболізму (BMR) відповідно до рівняння для чоловіків> 75 років: 0,035 × тіла. вага + 3, 43 і для жінок:> 75 y 0, 0410 × вага тіла + 2, 61, рекомендована ВООЗ (FAO/WHO/UNU, 1985). Для розрахунку енергетичних потреб розрахунковий показник BMR помножували на передбачуваний рівень фізичної активності (PAL). Коефіцієнт PAL 1, 2 застосовувався для прикутих до ліжка або інвалідів. Для суб'єктів, які вміли ходити, використовували коефіцієнт PAL 1, 5 (Рада міністрів Північних країн, 1996).
Розраховано співвідношення між споживанням енергії (ЕІ), оціненим за 1-денними записами дієти, та прогнозованим КМР (Hambraeus, 1998). Співвідношення EI/BMR використовувалось для оцінки надійності харчових даних. За стабільних вагових умов розрахований коефіцієнт ЕІ/BMR повинен відповідати розрахунковому коефіцієнту PAL.
Когнітивна функція
Когнітивний дефіцит оцінювали за допомогою короткої портативної анкети для психічного здоров'я (SPMSQ) (Pfeiffer, 1975). Він складається з 10 питань; поточна дата, день тижня, де знаходиться особа, адреса проживання, вік, рік народження, ім’я прем’єр-міністра, ім’я попереднього прем’єр-міністра, ім’я матері та завдання на віднімання 3 з 20 тощо. Максимальний бал - 10. Оцінка 0-2 вказує на важкі інтелектуальні порушення, тоді як 3-5 і 6-7 вказують на те, що у випробуваного є легкі або середні розумові порушення. Оцінка 8-10 свідчить про неушкоджену операцію.
Загальне самопочуття оцінювали за допомогою Індексу здоров’я (HI) (Nordström et al., 1992; Forsberg & Björvell, 1993). HI стосується того, як люди почуваються, коли відчувають різні форми погіршення самопочуття. HI перевірено на надійність та обґрунтованість. HI складається з дев'яти питань, що стосуються енергії, настрою, втоми, самотності, сну, запаморочення, роботи кишечника, болю та рухливості. Кожне питання має чотири категорії відповідей; дуже погано, досить бідно, досить добре і дуже добре. Питання зведені в індекс від 9 до 36 балів. Чим вищий бал, тим краще сприймається загальний стан здоров'я. Тільки мешканців із відносно хорошою когнітивною функцією, тобто оцінка в SPMSQ становила шість і більше, було запропоновано оцінити їх сприйнятий добробут.
Функціональні здібності
Діяльність у повсякденному житті (ADL) оцінювали за Індексом Бареля (BI) (Mahoney & Barthel, 1965; Colin et al., 1988). БІ базується на спостережуваних функціях, і пристрій був розроблений для вимірювання функціональності до та після лікування та для вказівки необхідного обсягу медичної допомоги (Боулінг, 1997). Система оцінки BI включає зважену шкалу від 0 до 100 балів із кроком у 5 балів. Опитувальник вимірює ефективність базового самообслуговування у семи сферах: годування, купання, особистий туалет, перев’язка, контроль кишечника/сечового міхура, вмикання/вимикання туалету та рух (рух між ліжком та кріслом, підйом швидкої допомоги та сходи). Оцінка 100 означає, що пацієнт не залежить від фізичних функцій, а найнижча оцінка - 0 - це повністю залежне обмеження для ліжка.
Статистика та етика
Використовували непараметричну описову статистику та тести. Дані представлені як медіани та 25-й та 75-й процентилі (P 25 –P 75). Відмінності між групами MNA були перевірені за допомогою тесту Крускала-Уолліса. U-тест Манна-Уітні використовували для пост-хок тестів. Для кореляційного аналізу використовували кореляцію наказу Спирмена. Тест Вілкоксона з підписаним рангом був використаний для оцінки змін під час 1-річного спостереження.
Усна та письмова інформація була надана всім учасникам або їх найближчим родичам та отримана поінформована згода. Дослідження було розглянуто та схвалено місцевим комітетом з етики університетської лікарні Хаддінге.
результат
Поживний стан та споживання енергії
На початку було виявлено, що 30% населення недоїдають, 59% ризикують недоїдати, а 11% вважаються добре харчуваними МНА (таблиця 1). Середній показник MNA для всієї досліджуваної групи становив 19, 5 (15, 5–22, 5).
Стіл в натуральну величину
Середній ІМТ для всіх мешканців становив 23,6 (20, 3–27, 2) кг/м 2. В цілому 20% населення мали ІМТ 30 кг/м2. У таблиці 1 наведені харчові дані щодо класифікації MNA. Як і слід було очікувати, суб'єкти, оцінені як недоїдані, мали значно нижчий ІМТ та масу тіла порівняно з недоїданими та погано харчуваними. Це було також у випадку, коли групи були розділені за статтю (табл. 1). За даними МНА та ІМТ, не було відмінностей між жінками та чоловіками.
Середнє розрахункове споживання енергії для всіх жителів становило 1546 (1243 - 1798) ккал/добу, а споживане споживання енергії - 1792 (1626 - 2035) ккал/добу. Споживання енергії було нижчим за очікувані потреби в енергії у осіб, які класифікуються як недоїдають або мають ризик недоїдання, тоді як добре харчувана група змогла задовольнити свої енергетичні потреби (табл. 1). Лише 24 (30%) із 80 мешканців досягли передбачуваних енергетичних потреб. Для всіх жителів середнє співвідношення EI/BMR становило 1, 2, а середній розрахунковий коефіцієнт PAL становило 1, 5. Коефіцієнт EI/BMR коливався від 0, 5 до 2, 3. Одна чверть (n = 19) показала EI/Коефіцієнти BMR 2). Розрахований коефіцієнт варіації (CV) для споживання енергії у 21 суб'єкта з 4-денними записами становив 17%. Середній нічний швидкий період становив 14 (12, 5 - 15, 0) год, коливаючись від 7 до 17 годин. Кореляції між швидким нічним періодом та споживанням енергії не було.
Пізнавальна функція, добробут, повсякденне життя та догляд
У таблиці 2 наведено когнітивні функції (SPMSQ), комфорт (HI), активність у повсякденному житті (BI) та рівень догляду за станом харчування. Середній показник SPMSQ для всіх суб'єктів становив 8,0 (7, 0-9,0). Загалом 70% населення мали показник ≥ 8, що свідчить про порушення когнітивних функцій. Люди, які недоїдають, мали значно гірший когнітивний статус, ніж інші люди (Таблиця 2).
Стіл в натуральну величину
Середній показник HI становив 24,0 (22, 0-29, 0) (діапазон 17-31). ІМ був значно нижчим у недоїдаючих осіб порівняно з іншими особами. Дві третини населення оцінили дуже погану/досить погану енергію, і відповідні дані про втому становили 46%. Люди, які недоїдають, більше потребували щоденної допомоги та догляду (табл. 2).
Середній показник барелівської оцінки для всієї групи становив 75,0 (55, 0-85,0) і коливався від 30 до 100, що вказує на те, що популяція не зазнала серйозного впливу. Три мешканці мали 100 балів, що означає, що вони були незалежними у своїх функціях ADL. BI був значно нижчим у групі, яка страждала від недоїдання, порівняно з іншими двома групами (Таблиця 2).
У чоловіків когнітивні функції були кращими, ніж у жінок, тобто SPMSQ 9, 0 (8, 0 - 10, 0) та 8, 0 (7, 0 - 9, 0) відповідно (P