Хвороба тільки для вагітних - ПРЕЕКЛАМПСІЯ
Анотація:
Прееклампсія (ПЕ) є мультисистемним захворюванням, що вражає 2-8% усіх вагітних жінок і є однією з провідних причин материнської та фетальної смертності та захворюваності. У всьому світі ПЕ та пов’язані із нею захворювання щороку спричиняють смерть 76 000 вагітних жінок, а кількість дітей, які помирають внаслідок цієї хвороби, щороку надто висока. В даний час не існує надійного параметра ранньої діагностики ПЕ, але симптомами початку захворювання є гіпертонія та протеїнурія після 20 тижня вагітності. Хоча патомеханізм ПЕ залишається невідомим, встановлена гіпотеза порушує функції плаценти на ранніх термінах вагітності. Під час вагітності існує малий зв’язок між материнською та плодовою системами через плаценту. Таким чином, пошук прогностичних маркерів у крові матері надзвичайно складний для цього зв’язку, оскільки маркери можуть бути отримані або лише з материнських джерел, лише з фетальних джерел, або з обох.
Ключові слова: прееклампсія, позаклітинна ДНК плода, гіпертонія, ангіогенні фактори
Вступ
Відкриття позаклітинної ДНК плода (cffDNA) зробило революцію в галузі неінвазивної пренатальної діагностики та відкрило нові можливості в акушерських дослідженнях. Підвищений рівень ДНК плода тісно пов'язаний з різними патологіями під час вагітності, причому прееклампсія та трисомія 21-ї хромосоми є найбільш серйозними (1).
Недавні дослідження показали, що основним джерелом цфДНК є клітини трофобластів, які звільняються від синциціотрофобласту у формі синцитіальних вузликів. Ці клітини зазнають апоптозу, і нуклеїнові кислоти, що знаходяться всередині, включаючи РНК і ДНК, вивільняються в кровообіг матері. На додаток до апоптотичних механізмів, які виникають внаслідок нормального старіння синцитіотрофобластів, випадкові пошкодження або некроз також можуть бути однією з причин вивільнення позаклітинної нуклеїнової кислоти (2).
Прееклампсія
Прееклампсія визначається як новий початок гіпертонії та протеїнурії у другій половині вагітності у раніше здорових жінок. Гестаційна гіпертензія діагностується, якщо систолічний артеріальний тиск становить ≥ 140 мм рт.ст. та/або діастолічний артеріальний тиск становить ≥ 90 мм рт.ст., щонайменше, у двох послідовних вимірах протягом 4-6 годин. Протеїнурія визначається як наявність ≥ 300 мг білка у сечі, яка збирається протягом 24 годин у вагітної жінки. Важка прееклампсія характеризується гіпертонією з систолічним артеріальним тиском не менше 160 мм рт.ст. та/або з діастолічним артеріальним тиском не менше 110 мм рт.ст. або протеїнурією з секрецією щонайменше 1 г білка протягом 24 годин (3). Однак гіпертонія або протеїнурія відсутні у 10-15% жінок, у яких розвивається синдром HELLP (гемоліз, підвищений рівень печінкових ферментів та низький рівень тромбоцитів) (4). Хоча вже існують рекомендації щодо скринінгу та раннього виявлення цієї хвороби, на жаль, не існує жодного універсального раннього маркера прееклампсії.
Ризикований фактори
Ожиріння також визначається як ризик гестозу, який зростає із збільшенням індексу маси тіла (ІМТ> 30) порівняно із нормальною вагою жінок (7). Деякі дослідження повідомляють про зв'язок між віком та прееклампсією, особливо у жінок у віці 40 років. Ці жінки майже в 2 рази частіше розвивали гестоз, ніж молоді жінки (5). Інший фактор ризику пов'язаний із старшим віком матері, а саме довшим інтервалом між окремими вагітностями. Якщо інтервал між двома вагітностями становить 10 років і більше, це призводить до більшого ризику гестозу. Подібним чином вагітність, що виношує плід чоловічої статі, пов'язана з прееклампсією, що може бути наслідком підвищеного рівня тестостерону (8).
З іншого боку, попередній аборт або здорова вагітність з тим самим партнером пов'язані зі зниженим ризиком гестозу, хоча цей захисний ефект зникає зі зміною партнера (9). Незважаючи на низку несприятливих наслідків куріння, включаючи обмежений ріст плода, передчасні пологи, мертвонародження та відшарування плаценти, 12-15% всіх вагітних курять під час вагітності. Парадоксально, але багато досліджень повідомляють, що куріння пов’язане зі зниженим ризиком гестозу. З іншого боку, існує ймовірність того, що куріння може призвести до передчасних пологів і, таким чином, зменшити частоту гестозів. Тож куріння під час вагітності може опосередковано пов’язане з ризиком гестозу (10).
Pатогенез прееклампсія
Таким чином, відсутність ефективних діагностичних та терапевтичних методів лікування робить прееклампсію головною проблемою для лікарів. Таким чином, народження плода і одночасно плаценти залишається єдиним ефективним засобом для зменшення симптомів прееклампсії (14).
Aнгіогенний фактори
Генетична позначкаєр
Однак велика кількість досліджень вказує на те, що на розвиток цієї хвороби впливає багатофакторне полігенне успадкування, тому досліджено багато генів-кандидатів та поліморфізмів стосовно прееклампсії. (малюнок 2). З епідеміологічної точки зору, багато досліджень показують, що гестоз - це захворювання з сильною сімейною схильністю. Було встановлено, що жінки, у яких родичі першого ступеня страждають прееклампсією, мають у 5 разів вищий ризик розвитку захворювання, тоді як у тих, хто має родичів другого ступеня, ризик у 2 рази вищий (16). Крім того, вважається, що батьківські гени відіграють важливу роль у розвитку прееклампсії (17).
Тим не менше, існує кілька досліджень асоціацій геномів, в яких поки не вдалося продемонструвати зв'язок досліджуваних генетичних варіантів з прееклампсією. Однак нові сучасні технології, секвенування наступного покоління, відкривають можливості для з’ясування генетичних пошкоджень, що спричиняють спадкові захворювання, особливо у випадках із неоднозначною клінічною диференціальною діагностикою.
Висновок
Гестоз - одне з найпоширеніших і найнебезпечніших ускладнень вагітності. Хоча точна етіологія ще не з’ясована, вважається, що плацента та/або судинна система матері мають найбільший ефект. Тому надзвичайно складно з’ясувати, запобігти та передбачити цю хворобу, оскільки потрібно враховувати занадто багато параметрів.
Збільшення ДНК плода в кровотоці матері на ранніх термінах вагітності також виявилось ознакою розвитку гестозу. Кількісні зміни позаклітинної ДНК плода в материнській плазмі є показником розладів плода. Зміна концентрації ДНК плода під час вагітності може бути пов’язана з некрозом плаценти або апоптозом або через зменшення видалення ДНК. Підвищена кількість ДНК плода може бути виявлена на ранніх термінах вагітності та несе в 8 разів більший ризик гестозу (18). Таким чином, виявлено, що рівні ДНК плоду значно вище при прееклампсії, ніж при нормальній вагітності, навіть до появи перших клінічних симптомів (19). Тому необхідні широко застосовувані та доступні тести, щоб дозволити ранню діагностику до появи клінічних симптомів. Таким чином, кількісне визначення внутрішньоутробної ДНК у крові матері на ранніх термінах вагітності може бути скринінговим тестом.
Однак прееклампсія є гетерогенною мультисистемною хворобою, тому також сумнівно, чи можна використовувати рівні cffDNA як прогностичний фактор прееклампсії. Таким чином, виникає питання про те, чи є підвищення рівня cffDNA причиною або наслідком прееклампсії.