Під час ігрової терапії терапевт створює безпечне та турботливе середовище, яке дозволяє дитині вільно грати. Гра тут розуміється як засіб спілкування дитини, завдяки якій вона виражає свої думки, почуття, потреби та бажання.
Терапевт має можливість пізнати світ дитини та активно ділитися з ним ситуаціями, що призвели його до терапії. Це дає йому важливий відгук про свій досвід, заохочує вільно говорити без власних коментарів та інтерпретацій. В ігровій кімнаті дитина вчиться управляти реальними життєвими ситуаціями. Для цього він використовує свої природні умови та внутрішні ресурси, вчиться внутрішній саморегуляції та самоконтролю.