Описання трав та альтернативні методи лікування

імбирна
Ефірну олію отримують із висушеної та подрібненої підщепи імбиру (Zingiber officinális), що належить до сімейства імбирних (Zingiberaceae), шляхом дистиляції на пару.

Основними його компонентами є альфа- і бета-цингіберен (30-40%), куркумін (18%), бісаболен (10-15%) і, меншою мірою, камфен і цимен, а також гінгерол і согаол.

Ефекти: - Імбирна олія є загальним підсилювачем імунітету. Він прогрівається, коли у людини нежить, але в той же час знімає температуру, допомагає організму підтримувати потрібну температуру, також зменшує потовиділення. -Стимулює виведення травних соків, полегшуючи засвоюваність, підвищує апетит. Це також зменшує нудоту, спричинену подорожами. Це зменшує нудоту, заспокоює розлад шлунку. Він зменшує утворення кишкових газів, оскільки є антиферментаційним, а також добре проти діареї та зменшує дисбаланс, пов’язаний з рухом. Це особливо ефективно в попереку. Він посилює кровообіг і благотворно впливає на варикозне розширення вен, а також може ефективно застосовуватися проти закладеності носа, запалення носа та чола, кашлю. Це також відмінне ліки від тонзиліту. Дуже хороший підсилювач пам'яті, загострює органи чуття. Підтримує втомлений організм, допомагає при нервовому виснаженні, а його ефірна олія прискорює загоєння ран і синців.

Застосування: дезінфікує при використанні в аромалампі, при болях у м’язах та суглобах у масажних оліях та як компонент масел для ванн, для полоскання горла при ангіні.

Ефірна олія імбиру нетоксична, може дуже м’яко подразнювати шкіру, не має сенсибілізуючої та фототоксичної дії на шкіру.