Водний транспорт

нобелівська

Ще в кінці XIX століття підозрювали, що в клітинах тіла є канали, що несуть воду. Однак лише в 1988 році Пітер Агре зумів виділити мембранний білок, який, виявивши рік потому, міг стати довго шуканим водним каналом. Його відкриття відкрило шлях для детальних досліджень; вчені тепер можуть пройти шлях однієї молекули води через клітинну мембрану і зрозуміти, чому може проходити лише вода, а інші малі молекули та іони.

Цього року ще одним лауреатом Нобелівської премії є існування іонного каналу. У 1998 році Родерік Маккіннон зміг визначити просторову структуру калієвого каналу, здивувавши науковий світ своїм результатом. Завдяки його відкриттю дослідники тепер можуть «спостерігати» іони, що протікають по каналах, відкритих і закритих різними клітинними сигналами. Ці іонні канали, серед іншого, відіграють важливу роль у функціонуванні нервової системи та м’язів.