Наші колеги Кармен Гомес-Уллате та Ана Ріос з хірургічної та дерматологічної служб підготували для вас монографію про пухлини молочної залози у котів та собак. Ви також можете завантажити його в розділі клінічних файлів в Інтернеті.

котів

Пухлини молочних залоз у суки та у кота: як з ними боротися?

  1. Анатомічний сувенір

Молочні залози розвиваються у вигляді епітеліальних бруньок від соскових хребтів і простягаються від пахви до пахової області. Під час ембріонального розвитку зазвичай у дорослої людини з’являється більше бутонів, ніж стійких. Загалом ці спалахи регресують, але можуть залишатися, породжуючи надмірну кількість грудей.

Рисунок 1: Номенклатура молочних залоз у котів.

Молочний ланцюг у сук має 5 пар грудей, а у котів 4 пари, які іноді можуть варіювати в кількості від 4 до 6, розташовані підшкірно і розподілені паралельно у двох ланцюгах, що тягнуться від пахвової області до пахової області. Вони називаються по-різному на думку авторів: грудний, черепний і каудальний; черевна, черепна і каудальна; і пахові, або пронумеровані від 1 до 5 у краніокаудальному напрямку, причому L - це груди, які належать лівому ланцюгу, а R - тим, які належать правому. 1

Кровопостачання здійснюється внутрішніми грудними та бічними грудними артеріями та шкірними гілками міжреберних артерій до залоз М1 та М2; М3 живиться черепно-епігастральною артерією; М4 і М5 каудальної епігастральної та зовнішньої пудендальних артерій. Венозне повернення буває симетричним і паралельним. два

Що стосується лімфодренажу, то груди М1, М2 і М3 стікають до іпсилатерального пахвового лімфатичного вузла, розташованого під грудними м’язами, і від нього до грудних вузлів. Залози М4 і М5 ведуть до іпсилатерального поверхневого пахового лімфатичного вузла, розташованого після М5 між паховим жиром, а звідти - до клубового вузла (рис. 1). два

Малюнок 2: Номенклатура та дренаж молочних залоз у іклів. I. Грудний череп, II. Каудальний грудний відділ III. Черепно-черевна, IV. Хвостова черевна, В. пахова. (Ілюстрація М.Л. Карденаса).

Розподіл лімфатичної та венозної систем буде основою, що визначає хірургічну схему, яку слід виконати, оскільки вони представляють найближчі шляхи віддаленого поширення пухлини.

Також може бути гематогенне поширення без ураження лімфатичних вузлів.

  1. Поширеність та фактори ризику

Пухлини молочних залоз - найпоширеніші новоутворення у нестерилізованих собак собак і третій за поширеністю тип пухлини у самок котів. Етіопатогенез пухлин молочної залози є багатофакторним. У жінок захисний ефект ранньої оваріогістеректомії та наявність рецепторів до стероїдних гормонів у тканинах пухлини свідчать про те, що гормональний фактор бере участь у розвитку пухлин молочної залози. Клінічні прояви цих пухлин сильно варіюються, і вони можуть бути поодинокими або множинними. У багатьох випадках вони можуть бути одного або іншого гістологічного типу. Хоча хірургічне втручання є методом вибору новоутворень молочної залози, в даний час існують різні способи ад'ювантної терапії, які можуть покращити прогноз захворювання. 3.4

Малюнок 3: Вплив оофоректомії на поширеність пухлин молочної залози собак та котів. два

Введення гестагенів пов’язане зі збільшенням появи доброякісних пухлин молочної залози. Лікування естрогеном, яке використовується для переривання вагітності, також збільшує ризик розвитку пухлин молочної залози. Існує припущення, що часті епізоди псевдовагітності можуть збільшити появу переднеопластичних уражень. Ожиріння та дієта з високим вмістом жиру в перші роки життя також були пов'язані з гіршим прогнозом та підвищеним ризиком розвитку пухлин молочної залози, відповідно. Доброякісні пухлини молочної залози з’являються раніше в житті, ніж злоякісні.

  1. Як діагностувати пухлини молочної залози?

При загальному фізичному огляді уздовж молочного ланцюга спостерігаються вузлики, поодинокі або множинні. Доброякісні пухлини зазвичай невеликі, чітко виражені і тверді при пальпації. Клінічні прояви злоякісних пухлин дуже мінливі. У сук хвостові залози, як правило, страждають сильніше, тоді як у самок котів всі груди можуть бути уражені однаково. Вони можуть бути рухливими, прикріпленими до шкіри або прикріпленими до черевної стінки. Зазвичай вони виразкові, набряклі або набряклі або пов’язані з аномальними виділеннями із ураженого соска. У випадку запальних карцином молочної залози (дуже агресивний тип злоякісної пухлини молочної залози) вони мають швидкий ріст, що супроводжується болем, набряком і іноді набряками в кінцівках та сусідніх областях.

Таблиця 1: Постановка пухлин молочної залози відповідно до їх розміру. 5.6

Постановка відповідно до розміру пухлиниСука> 10 кгСука 5см> 3 см

Діагноз новоутворення молочної залози повинен бути першим фактором, що враховує будь-яку грудну грудку. Ексцизійна біопсія та подальше гістопатологічне дослідження є методом вибору для підтвердження діагнозу. Цитологічне дослідження, отримане при аспірації тонкої голки, зазвичай дає неоднозначні результати, тому його слід використовувати для передбачуваного діагнозу та завершити гістопатологією для отримання остаточного діагнозу. 3

Малюнок 4: Вимірювання розміру L3 у суки. (Фото А.Ріоса)

При злоякісних пухлинах метастази виникають головним чином через лімфатичний шлях до регіонарних лімфатичних вузлів або гематогенний шлях до легені. Тому необхідно провести біопсію лімфатичних вузлів, щоб діагностувати наявність метастазів. Рентгенограми грудного відділу (завжди з трьома проекціями) або томографія грудної клітки важливі для виключення ураження легень. 3

Хоча пухлини потенційно доброякісні завдяки своїм клінічним характеристикам (невеликі розміри, повільний ріст…), операція завжди показана, оскільки з часом вони, як правило, стають злоякісними. 7

  1. Види пухлин молочної залози

У собачих видів доброякісні пухлини класифікуються як доброякісні змішані пухлини (фіброаденоми), аденоми або доброякісні мезенхімальні пухлини. Більшість злоякісних пухлин молочної залози - це аденокарциноми; однак зустрічаються також саркоми та карциносаркоми. Пухлини мезенхімального походження мають гірший прогноз, ніж епітеліальні. Запальні карциноми - це малодиференційовані карциноми, які швидко ростуть, вражаючи шкірну лімфатичну систему та викликаючи набряки, запалення та біль. Прогноз при цьому типі карцином дуже стриманий.

Більшість котячих пухлин молочної залози - це аденокарциноми (близько 90%); однак можуть з’являтися інші типи карцином або сарком. Котячі пухлини молочної залози швидко ростуть і метастазують у місцеві лімфатичні вузли та легені на початковій стадії. Прогноз злоякісних пухлин у кішок гірший, ніж у собак. 1,3 мм

  1. Лікування пухлин молочної залози

Вибір ідеального лікування для кожного пацієнта здійснюється виходячи з типу раку молочної залози.. Поки що найефективнішим лікуванням, коли це можливо, є хірургічне висічення молочних мас з можливістю проведення лікувальних або паліативних операцій.

На сьогоднішній день сукам рекомендується проводити більш консервативні операції, не впливаючи на прогноз, за ​​умови встановлення адекватних хірургічних полів. Тому, уніфікуючи різні критерії хірургічного лікування пухлин молочної залози собак та виходячи зі стадії (табл. 1), рекомендується проводити нодулектомії/маммектомії (видалення тільки пухлини або ураженої молочної залози) на клінічній стадії I, регіональній мастектомії (1-3 молочні залози із загальним лімфодренажем) у клінічній стадії II, повні та радикальні мастектомії, коли клінічна стадія III або IV, та оцінюють можливість паліативних операцій для клінічної стадії V (наприклад, у тих сук із виразковими хворобами CMD, який, незважаючи на віддалені метастази, підтримує належну якість життя) (Таблиця 3). 4

Таблиця 2: Стадіювання пухлин молочної залози за кількістю уражених мас і метастазів.

СТАДІЙКількість уражених мас грудей Регіональні метастазиВідстань метастазування
Я100
IIдва00
III300
IVБудь-хто10
VБудь-хтоБудь-хто1

На відміну від суки, у кішки завжди показана повна або радикальна мастектомія (одностороння, коли є одна маса, або двостороння, коли кішка має пухлини в обох ланцюгах), оскільки агресивні хірургічні операції показали триваліший час без хвороб. У тих котячих пухлинах молочної залози, при яких спостерігається інфільтрація шкіри або фасцій, слід провести енблокове висічення. Через високу злоякісність цих новоутворень завжди слід включати уражені лімфатичні вузли. Паховий лімфатичний вузол видаляється разом з хвостовою молочною залозою, тоді як пахвовий лімфатичний вузол видаляється, якщо він збільшений або позитивний на метастази під час клінічної стадії (цитологія або біопсія), оскільки немає доказів того, що профілактичне висічення покращує прогноз. 4.5

Таблиця 3: Рекомендована хірургічна операція у собак собак відповідно до розміру та стадії пухлини.

КЛІНІЧНИЙ СТАДІОНХІРУРГІЯ
I з 1 см пухлиниРегіональна мастектомія
IIРегіональна/часткова мастектомія
IIIЧасткова мастектомія (від 1 до 3 або від 4 до 5)/повна
IVПовна мастектомія
VОцініть паліативну хірургію

Застосування хіміотерапії пропонується при високоякісних пухлинах або на клінічних стадіях III та IV як постхірургічний ад'ювант після операції, а також на клінічній стадії V (віддалене метастазування). 4

Загалом, при пухлинах молочної залози оваріогістеректомія на момент операції не запобігає розвитку нових злоякісних пухлин; і, схоже, це суттєво не покращує прогноз. Однак існують суперечки, оскільки існують дослідження, які пов'язують ефективність оваріогістектомії з кращим прогнозом, а не в інших. Так само рекомендується додаткова оваріогістеректомія, щоб уникнути появи нових доброякісних новоутворень молочної залози та піометри та новоутворень статевих органів. 8

  1. Прогноз

Існує кілька факторів, пов’язаних із прогнозом новоутворень молочної залози:

Якщо це доброякісна пухлина з доброякісними клінічними характеристиками, в принципі буде розглянуто контрольоване захворювання. Однак власник повинен бути поінформований про підвищений ризик розвитку у новонароджених молочних залоз свого вихованця.

Якщо це доброякісна пухлина, але клінічні характеристики свідчать про злоякісність, або якщо гістопатологічним діагнозом є діагностування злоякісної пухлини доброякісної пухлини, рекомендується проводити обстеження кожні 6 місяців протягом 2 років. 5.6

У тому випадку, якщо гістогістологічний діагноз - злоякісна пухлина, рекомендується проводити огляди кожні 3 місяці протягом 2 років. 5.6

  1. Бібліографія