Написав Вік/нова книга/16. лютого 2014

Це перша з оглядів книг, яка буде додаватися поступово. Посилання на книгу є афілійованим, тому, якщо ви вирішите придбати книгу, виходячи з моєї рекомендації, я отримаю невелику частину вашої покупки за цю рекомендацію. Звичайно, без додаткових витрат для вас, але ви дозволите мені читати та рекомендувати інші книги.

Як сказати подрузі, порекомендувала мені міні-кошеня в день її народження. Ну, приблизно за два дні до цього. "Я перевіряю вас, - каже він, - чи ви вийшли, і чи є у вас" Як сказати ", щоб діти могли нас слухати". Ця книга, очевидно, є своєрідним гуру для стосунків з дітьми, враховуючи, що її написали психологи, зосереджуючись на спілкуванні дорослих та дітей (сторінка англійською мовою). Його продали понад три мільйони примірників у всьому світі та було перекладено більш ніж на тридцять мов.

Що ж, ми спробували, і, прочитавши її, я можу сміливо сказати, що, хоча це не моя особиста книга про освіту, я зараховую її до своєї Топ 5. Що є найсильнішим моментом книги:

Ядро в основному комікси, тобто мультфільми, що описують конфліктну ситуацію. З одного боку, завжди є неправильний приклад, а з іншого боку, як батьки повинні правильно реагувати. Думаю, саме тому книга настільки популярна. Це насправді практично: ви переглядаєте потрібний розділ у змісті, а потім просто переглядаєте фотографії. Ілюстрації підібрані дійсно належним чином, оскільки чотирьох картин достатньо, щоб ідеально відобразити ситуацію. (Щоб навчитися, потрібна значна кількість саморефлексії).

сказати

Книга у передмові стверджує, що це допоможе вам мати справу з декількома досить складними елементами в освіті. Він вирішує, як допомогти дитині впоратися з негативними емоціями (гнів, розчарування, розчарування тощо), і в той же час висловити своє, не завдаючи шкоди дитині (це просто коледж коледжу). Він також хоче допомогти вам працювати з дитиною, встановлювати межі та дотримуватися їх, не ображаючи один одного. Нарешті, він також представляє конкретні альтернативи покаранню (це стосується цілий розділ) і показує, як виходити з сімейних конфліктів із гармонією. Це звучить дуже добре, я спочатку ще більше сумнівався. Я сприймаю багато книг (особливо Джеймса Добсона) як книги, на які справді сильно впливає їх вітчизняна (американська) культура, і їх досить складно перенести в нашу маленьку словацьку реальність. Однак, як говорити, інакше. Якщо ви не належите до того типу, який після трьох речень закінчує дискусію крижаним шипінням "Заблукайте у своїй кімнаті!", Йому буде що сказати вам, хоча він і не пропонує трихвилинних рішень.

Книга також містить вправи для батьків. Ви, звичайно, можете пропустити їх, але водночас слід сказати, що вони були створені дуже розумно і, зрештою, ведуть мене як батька до кращого розуміння того, що я звик говорити, і як.

Отже, чому вас навчить книга:

  1. конфлікти не є нормою. Багато разів я чую, що діти, конфлікти та крики легально поєднуються, і вижити просто необхідно. Ну, справді, я можу уявити собі краще засвоєння життя моєї дитини. Ця книга достовірно показує, що багато разів проблема полягає лише у спілкуванні з дітьми, а не в них.
  2. Вихід із конфлікту є. Незважаючи на те, що це не завжди можливо без них, весь критичний період може бути простішим, ніж використання відомої техніки підрахунку до трьох або методу один на один. (Я пишу це про те, чому одна дупа рідко працює.)
  3. Найважливіша річ: нам як батькам доводиться працювати один над одним. Дійсно можливо, що ми багато разів помиляємося, часто вдаючись до нездорових зразків поведінки - будь то втома, стрес чи постійний тиск. Багато разів ми хочемо швидко вирішити ситуацію і вже маємо святий мир, або - ще гірше, замість того, щоб намагатися використовувати чистий авторитет над дітьми. Однак це рідко призводить до гармонійних стосунків з нашими дітьми. Навпаки, якщо ми справді намагаємось, працюємо над взаємною розмовою і можемо визнати помилку, наші діти дуже чутливі до неї. Зрештою, ми формуємо в собі правильне ставлення і готуємо від них більш чуйних батьків.

Чого книга не навчить вас:

Коментар до перекладу:

Треба сказати, що хоча книга була перекладена дитячим психологом, навіть автором кількох дитячих книжок, мені іноді було дуже важко її читати. Іноді мені навіть здавалося, що я навіть не бачив редактора перекладів. Текст містив велику кількість громіздких англіцизмів, які особисто закочували мене очима, коли кричало походження кожного такого перекладу ("Я дозволяю йому говорити все, що він хоче". Grrrr. "Більш-менш підсмажений тост". Grrr. "Це може дуже боляче. коли ти когось лаєш ". Гррр.) Але це лише моє професійне збочення

Бібліографічна інформація:

  1. Автори: Адель Фабер та Ілен Мазліш
  2. Перекладена назва: в Zacheja з пунктом збору в Кошицях Як сказати, що діти можуть нас слухати за € 9,19
  3. Оригінал: How to Talk with That Kids Will Listenza 11,49 євро (версія Kindle за 8,59 дол. США на даний момент)
  4. Опубліковано словацькою мовою Computer Press у 2012 році